№ 23992312, 11.05.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 травня 2012 р. Справа № 2а/0270/1744/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни

представника позивача: Савченко Ж.В.

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Тростянецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Тростянецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі (далі - УПФУ у Тростянецькому районі) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) про стягнення заборгованості в сумі 758 грн. 46 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначив, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків до управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі в сумі 758 грн. 46 коп.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що він є підприємцем та сплачує збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України у складі єдиного та фіксованого податку згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" та просив врахувати подані письмові заперечення (а.с. 15-19).

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та є платником страхових внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі.

Відповідач має заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з липень-вересень 2010 року в сумі 758 грн. 46 коп.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Верховною Радою України 08 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17 липня 2010 року. Даним Законом підпункт 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції:

"Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають із ними у трудових відносинах.

При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу, з якої сплачуються внески.

Положеннями Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки.

Крім того, статтею 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що ним регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом встановлено, що позивачем сплачено внесок за період липень-вересень 2010 року в сумі 126 гривень. Але виходячи з розміру мінімальної заробітної плати у 2010 році, внески сплачені позивачем є меншими за розмір мінімального страхового внеску для зазначених осіб, що становив у липні-вересні 2010 року 294,82 грн.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та /або не сплачені страхувальниками у строки визначені статтею 20 Закону, в тому числі обчислені територіальними органами ПФУ у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Страхувальникам, які мають недоїмку, територіальні органи Пенсійного фонду, надсилають вимогу про сплату такої недоїмки. Відповідні положення передбачені пунктом 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою Правління ПФУ №21-1 від 19 грудня 2003 року.

Відповідачу направлялися вимога № Ф - 127 від 07 листопада 2011 року про сплату боргу в сумі 758 грн. 46 коп. (а.с.6), що утворився за період липень-вересень 2010 року. Однак, боржник протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначеної у вимозі суми боргу.

Відповідно до абзацу 3 частини 12 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язання із сплати страхових внесків мають пріоритет над усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати зарплати.

Мотивація та докази, надані відповідачем, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, оскільки сума заборгованості УПФ розрахована правильно та відповідно до чинного законодавства.

Згідно із статтями 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі (вул. Наконечного, 14, смт. Тростянець, Вінницька область, код ЄДРПОУ 24898460) заборгованість в сумі 758 (сімсот п`ятдесят вісім) гривень 46 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна