Постановление суда № 22526425, 10.04.2012, Хозяйственный суд Автономной Республики Крым

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

95003, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

УХВАЛА

10.04.2012

№02-21/1158

Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Білоус М.О., розглянувши матеріали

За позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії» (98100, м. Феодосія, вул. Земська, 8, ідентифікаційний код 03348086)

До відповідача Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Восход» (98100, м. Феодосія, пр-т Айвазовського, 27)

Про стягнення 61 182,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Санаторій «Восход», в якій просить стягнути заборгованість за договорами №635/05 від 19.12.2005р. та №156/12 від 25.01.2012р. у розмірі 61 182,88 грн., у тому числі 43 891,75 грн. основного боргу, 5 106,99 грн. пені, інфляційні втрати у розмірі 8 878,14 грн. та 3 306,00 грн. – 3% річних.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви відповідно до статті 61 Господарського процесуального кодексу України (далі Кодексу) суддя перевіряє відповідність поданої заяви вимогам закону, а саме: статтям 54-58 ГПК України.

Не додержання позивачем встановлених вимог до позовної заяви, тягне передбачені Кодексом наслідки, у даному випадку статтею 63 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ст. 63 ГПК України - суддя повертає позовну заяву без розгляду у разі, якщо об’єднано в одній позовній заяві кілько вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

З урахуванням того, що позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договорами №635/05 від 19.12.2005р. та №156/12 від 25.01.2012р., по кожному з яких суд повинен надати правову оцінку, а відтак, суд дійшов висновку, що сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що також суттєво утруднить вирішення спору.

Згідно зі статтею 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами і підставою виникнення.

Проте вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Феодосії» щодо стягнення з відповідача суми за двома різними договорами ґрунтуються на різних доказах і підставах виникнення, а відтак, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, стягнення суми основного боргу за кожним із договорів, є самостійним позовом, який повинен розглядатися судом окремо один від одного.

Повертаючи даний позов на підставі саме пункту 5 статті 63 ГПК України, суд звертає увагу, що згідно з п. 4 ч.1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви повинно додаватися докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Позивач платіжним дорученням № 565 від 03.04.2012 року перерахував до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 641,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р., розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Вказана сума сплачується (перераховується) до Державного бюджету України.

Отже, об’єднання позивачем декількох вимог у одній позовній заяві призводить до недоотримання Державним бюджетом України коштів зі сплати судового збору за двома судовими процесами.

Також, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

Порушення позивачем правил об’єднання позовних вимог, сумісний розгляд яких суттєво утруднить вирішення спору, є підставою для повернення поданої позовної заяви.

Крім того, відповідно до ст.. 54 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви має бути доданий обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Так, до матеріалів позовної заяви не додані докази на підтвердження викладених в позові обставин, зокрема, позивач не надав детально обґрунтованого розрахунку стягуємої суми. З доданого до матеріалів позовної заяви розрахунку основного боргу не вбачається за яким саме договором утворилась ця заборгованість, період її утворення, які суми сплачувались та залишок заборгованості по кожному договору окремо, що є однією з підстав повернення позовної заяви відповідно до п. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Так само і розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені здійснені без врахування заборгованості по кожному з договорів.

Вказані порушення є підставою для повернення поданої позовної заяви.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовом до господарського суду у загальному порядку після усунення зазначених порушень.

Керуючись п. 3, 5 ст. 63, ст..86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні матеріали повернути позивачу.

2. Видати довідку на повернення судового збору.

Додаток: матеріали позовної заяви на 175 арк., поштовий конверт, довідка господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.04.2012р.

Суддя Білоус М.О.