Постановление суда № 22331549, 15.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 року м. КиївК-32995/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 28.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009

у справі№ 7/400-АП-07

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „РЕЙ”

доДержавної податкової інспекції у м. Херсоні

провизнання нечинним податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „РЕЙ” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинним податкового-повідомлення рішення № 0004622301/0 від 09.08.2007, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість згідно податкової декларації за квітень 2007 року на суму 56846 грн.

Постановою господарського суду Херсонської області від 28.09.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 постанову господарського суду Херсонської області від 28.09.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень 2007 року та складено акт №1878/23-7/32809365 від 02.08.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення № 0004622301/0 від 09.08.2007, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно податкової декларації за квітень 2007 року на суму 56846 грн.

Перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 56846 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що в процесі перевірки розбіжності по рядку 25 декларації з ПДВ за квітень 2007 року на суму 475251 грн.

За даними платника значення рядків 25 та 25.1 декларації дорівнюють 531251 грн., за даними перевірки 56000 грн.

Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26), за даними платника складає 201789 грн., за даними перевірки 677040 грн., відхилення 475251 грн.

Розбіжності по рядку 25 декларації за квітень 2007 року на суму 418405 грн. встановлені згідно акту камеральної перевірки за квітень 2007 року №1455/15-2/32809365 від 14.06.2007.

Згідно розрахунку підприємство має заявляти до бюджетного відшкодування суму податкового кредиту попереднього періоду - рядок 2 розрахунку, за умови її фактичної оплати постачальникам таких товарів.

Сума податкового кредиту попереднього періоду 112846 грн., сума фактично сплачена постачальникам 56000 грн.

Відповідно до пп. 7.7.1, п. 7.7, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно до вимог пп. 7.7.2, п. 7.7, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг), залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Настання бюджетного відшкодування не ставить у залежність від того, коли у отримувача товарів (послуг) виникло зобовязання перед постачальниками, а визначає, що суми ПДВ мають бути фактично сплаченими у попередньому періоді постачальникам товарів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що платіжними дорученнями доведено факт сплати підприємством у березні 2007 року постачальникам товарів податок на додану вартість у сумі 531251 грн.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову господарського суду Херсонської області від 28.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 у справі № 7/400-АП-07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити.

Постанову господарського суду Херсонської області від 28.09.2007 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009 у справі № 7/400-АП-07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.І. Степашко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров