Постановление суда № 22331540, 15.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2012 року м. КиївК-25686/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаФедорова М.О.

суддів:Степашка О.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009

у справі№ 2а-14008/08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Південно-східна промислова

група”

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсним податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Південно-східна промислова група” звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання недійсним податкових повідомлень рішень.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2009 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивовані тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007 та складено акт № 1760/23-2/32164329 від 25.06.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001112342/0 від 03.07.2008, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств 94776 грн., № 0001122342/0 від 03.07.2008, яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість 79431 грн.

Перевіркою встановлено, що укладання платником податків угоди, предметом якої є надання комплексу послуг по пошуку покупців та супроводженню договорів купівлі-продажу металопродукції до часу прийому її до перевозки залізницею або автомобільним транспортом, при тому, що ТОВ „ПСПГ” самостійно виконує ці функції, свідчить про те, що правочин вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, що водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Також, суперечить суті підприємництва, як діяльності, метою якої згідно до ст. 42 ГК України є, зокрема, досягнення економічних і соціальних результатів, у звязку з тим, що на підприємстві значаться працівники, які самостійно виконують вказані функції і наслідки правочину настають і без втручання ПП „Гліфада плюс” (агента), тому даний правочин відповідно до ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, предметом угоди № 2/12 від 20.12.2006, є фактично надання агентом комплексу послуг з метою обслуговування принципала у пошуку постачальників і супроводженню договорів купівлі-продажу, укладених принципалом і постачальником металопродукції. Контроль за розміщенням заказів у відділах виробництва та збуту продукції, а також у виробничих цехах підприємства-виробника; узгодження технічних параметрів та вимог, що пред'являються до продукції, з відповідними службами підприємства-виробника; контроль за процесом виробництва та відвантаження продукції.

ТОВ „Південно-східна промислова група” прийняло на себе зобовязання своєчасно сплатити послуги агента, виходячи із розрахунку 24 грн. з ПДВ за одну тонну відвантаженої продукції.

ПП „Глісада плюс” на підставі зазначеної угоди фактично здійснювало пошук постачальників металопродукції - ТОВ „Леман Україна”.

про що свідчать укладений позивачем з ТОВ „Леман Україна” договір постачання металопрокату № 22/11-М від 22.11.2006, де постачальником виступає ТОВ „Леман Україна”, а покупцем - ТОВ „Південно-східна промислова група”, акт прийому передачі виконаних послуг за агентською угодою № 1/12 від 15.10.2006, у якому зазначено, що агентом проведені послуги по супроводженню договору № 22-11-М від 22.11.2006.

Згідно наявних в матеріалах справи договорів, на виконання зазначених угод ПП „Гліфада плюс” здійснено пошук постачальників металопродукції та виконано інші обовязки, визначено п. 2.1. агентських угод, внаслідок чого ТОВ „Південно-східна промислова група” укладено відповідні договори на постачання металопрокату із наступними постачальниками:

Виконання умов агентських угод та підтвердження фактично наданих відповідних послуг сторонами ТОВ „ПСПГ” та ПП „Гліфада плюс” підтверджується актами прийому-передачі виконаних послуг на загальну суму 317719,85 грн. з ПДВ.

Позивачем проведена оплата агентських послуг ПП „Гліфада плюс”, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 317719,85 грн. та виписані відповідні податкові накладні.

Згідно п.1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, господарська діяльність - це будь-яка діяльність, направлена на отримання доходу.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивач отримані агентські послуги внаслідок чого укладені господарські угоди із постачальниками металопродукції та підприємство отримало дохід.

Виплата винагороди за агентськими угодами документально підтверджена, тому вартість придбаних агентських послуг правомірно віднесена позивачем до складу валових витрат.

Згідно з частиною третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009 у справі № 2а-14008/08 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя відхилити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.05.2009 у справі № 2а-14008/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіО.І. Степашко

Т.М. Шипуліна Суддя М.О. Федоров