№ 22286562, 05.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/10615/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року м. Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.

за участю сторін:

представника позивача - Відов І.О. (згідно протоколу)

представника позивача - ОСОБА_2 (по довіреності)

представника відповідача - ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилайн» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №002852350 від 30 листопада 2011 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вилайн»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №002852350 від 30 листопада 2011 року.

Представники позивача адміністративний позов підтримали, на заявлених вимогах наполягали з підстав, викладених в позовній заяві, оскільки висновки про нікчемність угод з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»нічим не підтверджуються та не обгрунтовані.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, з підстав, викладених в письмових запереченнях, вважає податкове повідомлення-рішення обгрунтованим та правомірним, оскільки при проведенні перевірки встановлено нікчемність угод, господарські відносини з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»не мають реального товарного характеру, а контрагент не знаходиться за юридичною адресою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.07.2002 року здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальність «Вилайн», що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №262015 (Том І, аркуш справи 30).

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №23187620 про реєстрацію платника податку на додану вартість (Том І, аркуш справи 35).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям; оптова торгівля хімічними продуктами та інші види оптової торгівлі (Том І, аркуш справи 31-32).

Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси з 03.11.2011 року по 16.11.2011 року проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Вилайн»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №8532/23-513/26248140 від 23.11.2011 року (Том І, аркуші справи 43-54).

Зазначеною перевіркою виявлено порушення ТОВ «Вилайн»п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 461198 грн., відповідно до чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за грудень 2010 року на 461198 грн.; завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 86484 грн., відповідно до чого занижено суму, що підлягає сплаті до бюджету за січень 2011 року на суму 86484 грн.

Позивач скористався правом на оскарження акту перевірки №8532/23-513/26248140 від 23.11.2011 року, подавши свої заперечення до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, проте вони не були прийняті до уваги, а висновки акту залишено без змін (Том І, аркуші справи 56-65).

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Приморському районі винесено податкове повідомлення-рішення №0002852350 від 30 листопада 2011 року, яким збільшено суму грошового зобовязання за основним платежем на суму 547682 грн., штрафними санкціями на суму 115300,50 грн. за порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (Том І, аркуш справи 66).

Як вбачається з акту перевірки, наданих заперечень на позов та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, підставою для висновку про завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість за грудень 2010 року на суму 461198 грн. та за січень 2011 року на суму 86484 грн. стали акт №263/23-5/37351889 від 04.03.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року»та акт №2489/23-5/37351889 від 26.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року», в яких зазначено про відсутність умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо та незнаходження підприємства за юридичною адресою, що свідчить про нікчемність угод з контрагентами.

В акті перевірки відповідач посилається на ч.1, ч. 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання цих вимог є підставою для визнанння правочину недійсним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, відповідач посилається на порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. «а»п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до яких право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, які платник податку зобовязаний надати покупцю на його вимогу.

Суд не може погодитись з висновками, викладеними в акті перевірки з наступних підстав.

Між ТОВ «Вилайн»та ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»укладено договір №3209 від 01.12.2010 року, за яким ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»поставляє товар (папір офісний та поліграфічний, канцелярські товари), а ТОВ «Вилайн»оплачує зазначений товар по цінах, в кількості, асортименті, і втерміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках-фактурах та накладних і специфікаціях, що є невідємною частиною даного договору (Том І, аркуші справи 67-69).

За умовами поставки вказаного договору доставка товару здійснюється транспортом та за рахунок ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», а за домовленістю сторін ТОВ «Вилайн»може здійснити вивіз товару своїм транспортом та за свій рахунок.

При поставці зазначених товарів ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»виписано позивачу податкові накладні (Том І, аркуші справи 135, 142, 152, 158, 165, 175, 185, 193, 198, 105, 212, 221, 228, 236, 244, 250, Том ІІ, аркуші справи 8, 13, 19, 27, 46, 59, 69, 77, 84, 88, 94,102,108,118,128,136,154,170,184,194,201,217,229,236, 248, Том ІІІ, аркуші справи9,18,29,40,54,75,94,107,118,128,137,144,149,159,167,177,186,196,206,216,22 240, Том ІV, аркуші справи 2, 7, 11, 18, 31, 43, 55, 60, 67, 80, 88,104,118,127,138,151,158,172,185,197,214,230,245, Том V, аркуші справи 6, 21, 33, 49, 57, 70, 87,101,115,126,137,154,170,180,197,213,233,239, Том VІ, аркуші справи 1, 16, 32), які включені в реєстр отриманих та виданих податкових накладних та в грудні 2010 року, січні 2011 року включені до податкового кредиту. На підтвердження поставки товару суду надано видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (Том І, аркуші справи 134,136-141,144-151, 153-157,159-164,167-174,177-184,187-192,194-197,200-204,206-211,214-220,223-227,230-235,238-243,245-249, Том ІІ, аркуші справи 1-7, 9-12, 14-18, 20-26, 31-45, 49-58, 61-68, 71-76, 79-83, 85-87, 89-93, 96-101,103-107,110-117,120-127,129-135,139-153,157-169,173-183,186-193,195-200,204-216,220-228,230-235,238-247, Том ІІІ, аркуші справи 1-8, 11-17, 20-28, 31-39, 42-53, 58-74, 79-93, 96-106,109-117,120-127,130-136,139-143,145-148,151-158,161-166,169-176,179-185,188-195,198-205,208-215,218-224,228-239,243-250, Том ІV, аркуші справи 1, 3-6, 8-10, 12-17, 21-30, 33-42, 46-54, 56-59, 61-66, 70-79, 81-87, 91-103,107-117,120-126,129-137,141-150, 152-157,161-171,175-184,187-196,200-213,217-229,233-244,247-252, Том V, аркуші справи 1-5, 9-20, 24-32, 38-48, 51-56, 60-69, 75-86, 91-100,105-114,118-125,129-136,142-153,159-169,172-179,185-196,201-212, 220-232,234-238,242-250, Том VІ, аркуші справи 5-15, 21-31, 36-42). Також, на підтвердження оплати за товар позивачем надано банківські виписки (Том І, аркуші справи 70-113).

Відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР (який діяв на момемент винекнення спірних правовідносин) від 03.04.1997 року та п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну та згідно до п. 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, згідно із ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З огляду на наявні в справі докази, суд вважає доведеним та у суду не викликає сумніву щодо достовірності наданих доказів, крім того вони відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують здійснення операцій ТОВ «Вилайн»з його контрагентом, в свою чергу відповідачем не надано доказів, які б спростовували позицію позивача та підтверджували безтоварність операції позивача зі своїм контрагентом.

Щодо висновків актів №263/23-5/37351889 від 04.03.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року», №2489/23-5/37351889 від 26.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року», які лягли в основу висновків акту перевірки позивача, то слід зазначити, що ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»здійснювало господарську діяльність, яка підтверджена, наявними в матеріалах справи, первиннними документами було платником податку на додану вартість з 08.11.2010 року, на час здійснення господарських операцій з ТОВ «Вилайн»знаходилось за місцем реєстрації та було діючим підприємством, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємстві (аркуш справи 52-54).

Згідно із ч. 5 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»№ 755-IV від 15.05.2003 року місцезнаходження юридичної особи це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Таким чином, дані податкових органів про не встановлення місця знаходження ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, податкові органи не вчиняли будь-яких дій з метою анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента враховуючи такі висновки актів.

Слід зазначити, що податкові органи не звертались до суду про визнання угод нікчемними, зробили висновок про завищення позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість тільки на підставі актів про неможливість проведення перевірок ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», з яких вбачаються ознаки нікчемності угод, та баз автоматичного співставлення, тобто на підставі припущень.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивачем направлявся лист до відповідача з проханням надати перелік документів, які необхідні для проведення перевірки, а саме для підтвердження госпордарських відносин з контрагентом за період грудень 2010 року по січень 2011 року (Том VІ, аркуш справи 99), проте відповідачем не надано доказів направлення запиту щодо надання первинних документів.

Згідно до п.79.1, 79.2 ст.79 документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, документи по цим господарським операціям податковим органом від позивача не запитувались, первинні документи не досліджувались, що свідчить про формальний підхід до проведення перевірки на підставі припущень щодо ознак нікчемногості операцій з контрагентом.

Також, суд зазначає, що вищезазначені операції безпосередньо повязані з діяльністю позивача, який займається реалізацією концелярського приладдя.

Суд вважає доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ», а податковими органами, в свою чергу, не доведено зворотнє.

Крім того, слід зазначити, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента, який не визначив податкові зобовязання та це не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо він має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, а не виконання контрагентом свого зобовязання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи

Щодо посилання податкового органу на нікчемність правочинів ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»з його контрагентом ПП «Агротон Південь»слід зазначити, що позивач взагалі не має відношення до цих операцій, оскільки не здійснював будь-яких операцій з ПП «Агротон Південь».

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що, оскільки, єдиною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення були перевірки контрагента, який є діючими підприємством, позивач та його контрагент на момент перевірки були платниками податку на додану вартість, суду надано докази, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом, позовні вимоги ТОВ «Вилайн» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вилайн»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №002852350 від 30 листопада 2011 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси №002852350 від 30 листопада 2011 року.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 05 березня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.