Решение № 22238468, 10.01.2012, Хозяйственный суд Хмельницкой области

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" січня 2012 р.Справа № 20/5025/950/11 За позовом Розплідник фруктових дерев інженера Аджея Сулека" - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", Республіка, Польща, м. Люблін

до Дочірнього підприємства "Глорія" с. Розсоша, Хмельницької області, Хмельницького району

про стягнення 225497,35 грн. заборгованості з яких 179993,45 грн. - основного боргу, 34970,58 грн. - інфляційних, 10533,32 грн. - 3% річних

СуддяГладій С.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1- за договором від 30.03.2011р.

відповідача: не зявився

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача 179993,45 грн. основного боргу за поставлений згідно контракту від 09.02.2009р. товар саджанці фруктових дерев, 10533,32 грн.3% річних (за період з 03.06.2009р. по 16.05.2011р.) та 34970,58 грн. інфляційні витрат (за період з червня 2009р. по квітень 2011р.), посилаючись на умови контракту від 09.02.2009р., ст.ст. 207, 525, 526, 625, 909 Цивільного кодексу України, докази подані в обґрунтування позову.

У письмовому поясненні від 10.01.2012р. акцентує увагу, що згідно наявних документів поставку товару (саджанців фруктових дерев) було проведено 23.04.2009р. та 05.05.2009р., інших поставок не було, претензій зі сторони відповідача з приводу кількості та якості товару позивачу не надходили, а тому контракт необхідно вважати виконаним. Звертає увагу, що Міністерством аграрної політики України надано карантинний дозвіл на імпорт 350000 штук саджанців с/г культур в Україну строком дії 6 місяців, після цього відповідач до відповідних органів та міністерств за дозволами, у тому числі карантинним, не звертався, що говорить про те, що він вважав контракт від 09.02.2009 року виконаним.

Звертає увагу, що умовами контракту не визначено строк та дату поставки товару, тобто сторони визначили факт настання обставини, яка повинна була відбутись, але не визначили коли, тому посилаючись на ст.ст. 212, 530 ЦК України , вважає, що у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Позивач в судовому засіданні 10.01.2012р. подав заяву відповідно до ст. 22 ГПК України про зменшення (уточнення) позовних вимог та просить стягнути з відповідача на користь позивача 179993,45 грн. основного боргу та 10533,32 грн. 3% річних. Дана заява не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

В судове засідання відповідач за викликом не зявився, доказів поважності причин неявки та відзиву на позов не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Оцінивши надані в матеріали справи документи - довідку статистичного управління в м. Люблін про включення до загальнопольського офіційного реєстру субєктів (підприємців) народного господарства та про присвоєння ідентифікаційного номера „ Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2 " - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", довіреність ОСОБА_2 на ОСОБА_3 від 16.03.2011р.№А912/2011, договір доручення від 30.03.2011р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. , свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №401 від 21.03.2006 на Коцюбу С.А. , враховуючи положення ст. 28 ГПК України , суд вважає належність повноважень ОСОБА_4. на представництво інтересів позивача.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2 " - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", Республіка Польща, м. Люблін включений до загальнопольського офіційного реєстру субєктів (підприємців) народного господарства, присвоєно ідентифікаційний номер REGON-431832445, що підтверджується довідкою від 06.07.2011р. статистичного управління в м. Люблін про включення та про присвоєння ідентифікаційного номера.

Між Дочірнім підприємством „Глорія” с.Розсоша Хмельницького району (покупець) та фермерством "Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2" - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", Республіка Польща, м.Люблін (продавець) 09.02.2009р. укладено контракт за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар на загальну суму 126000 євро, а саме: саджанці яблуні "Голден Делішес" в кількості 50000 шт., за ціною 1 штука 0,36 євро, на загальну суму - 18000 євро; саджанці яблуні „Гала” в кількості 50000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму - 18000 євро; саджанці яблуні „Чемпіон” в кількості 50000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму - 18000 євро; саджанці яблуні "Айдаред" в кількості 50000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму - 18000 євро; саджанці вишні „Норд Стар” в кількості 100000 шт., за ціною за 1 штуку 0,36 євро, на загальну суму 36000 євро; саджанці груші „Конференція” в кількості 50000 шт., за ціною за 0,36 євро, на загальну суму 18000 євро. (п.1.1.). Загальна вартість контракту становить 126000 євро.

Згідно п. 3.1 контракту оплата товару здійснюється шляхом перерахування повної суми зазначеної в п.2.1 даного контракту протягом 20 банківських днів після останньої поставки товару на експорт в Україну.

Відповідно до п. п. 4.1, 4.3, 5.1 контракту товар повністю буде поставлений автомобільним вантажним транспортом продавця на умовах DDU ( правила ІНКОТРЕМС 2000р.) Україна м. Хмельницький не пізніше 01.09.20098р. Продавець зобов'язується надати всі необхідні документи і дозволи на ввіз товару в Україну. Поставка товару здійснюється в місце додатково обумовлене сторонами даного договору та приймається комісією за участю представників обох сторін при наявності документів передбачених п. 4.3 даного контракту.

Згідно п. п. 6.1., 6.3. контракту сторони передбачили, що претензії можуть бути заявлені покупцем у відношенні: кількості товару - у випадку невідповідності його кількості на протязі 60 днів з дати поставки товару; якості товару у випадку не відповідності його якості чи виявлені хвороби, які до цього не могли бути виявлені, на протязі 6 місяців з дати поставки товару. Продавець зобов'язаний на протязі 15 днів з дати отримання претензії розглянути її і дати відповідь по суті претензії.

Продавець відповідно до товарно-транспортних накладних (invoice) та вантажно-митних декларацій (CMR) провів поставку саджанців с/г дерев, а саме згідно invoice №AS/CH/001/2009 від 23.04.2009р., CMR. - на суму 106136.28грн. та № №AS/CH/002/2009 від 05.05.2009р., CMR. - на суму 73857,17грн., що не заперечується сторонами.

Відповідач згідно контракту від 09.02.2009р. за отриманий товар саджанці с/г культур з позивачем не розрахувався.

Листом від 05.05.2009р. позивач повідомив відповідача , що згідно домовленості по контракту від 09.02.2009р. завантаження саджанців проведено 30.03.2010р. по invoice №AS/CH/001/2009 від 23.04.2009р. та № №AS/CH/002/2009 від 05.05.2009р.. Оскільки позивач вимоги контракту виконав повністю щодо поставок саджанців та просить оплатити товар в сумі 126000 євро згідно п. 2.1 контракту.

Оскільки відповідач не оплатив отриманий товар, позивач звернувся до суду із позовом, про стягнення з відповідача 179993,45 грн. основного боргу, 10533,32 грн. 3% річних (за період з 03.06.2009р. по 16.05.2011р.).

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Із наявного в матеріалах справи контракту від 09.02.2009р. слідує, що останній має ознаки зовнішньоекономічного контракту на проведення імпорту продукції на територію України.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Згідно частини другої статті 567 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність іноземних підприємств і організацій під час укладання угод у сфері зовнішньої торгівлі та пов'язаних із нею розрахункових, страхових та інших операцій визначається за законом країни, де створено підприємство чи організацію.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до приписів ст.7 вказаного Закону регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою: - законів України; - передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції; - економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; - рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України; - угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі укладеного між ними контракту , за яким позивач ( продавець за контрактом ) поставляє відповідачу ( покупець за контрактом) товар саджанці, а відповідач зобовязався розрахуватися за отриманий товар від позивача, виникли зобовязальні правовідносини.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правовою природою укладений між сторонами контракт є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 53, 54 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (ратифікована Україною шляхом приєднання до неї 1 лютого 1991 року) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції; зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Стаття 212 ЦК України передбачає, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторони у контракті визначили строк виконання відповідачем зобовязання оплатити повністю товар на протязі 20 банківських днів з вказівкою на обставину останньої погрузки товару на експорт в Україну. Тобто сторони не визначили строк останньої поставки товару.

Судом звертається увага, що відповідачем, як передбачено умовами договору, не виставлялось відповідачу будь-яких претензій щодо кількості поставленого товару.

Натомість як вбачається з матеріалів справи на виконання умов контракту від 09.02.2009р. позивач поставив відповідачу саджанці на загальну суму 126000 євро (в еквіваленті на моменти поставок 179993,45 грн.) Відповідач оплату за отриманий товар не провів. Заборгованість за поставлений товар склала 179993,45 грн.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.

З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення 179993,45 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню .

Доводи відповідача про те, що оскільки позовні вимоги заявлені у національній валюті, то останнє є односторонньою зміною умов договору судом до уваги не приймаються з огляду на те, що звернення до суду з вимогою про стягнення коштів в національній валюті не є за своєю правовою природою односторонньою зміною умов договору, а є лише обраний позивачем спосіб захисту, що не забороняється чинним законодавством України. При цьому судом враховуються положення ст. 533 ЦК України, ст. 198 ГК України та взято до уваги, що позовні вимоги заявлені в національній валюті України - гривні відповідають офіційному курсу національної валюти до іноземної валюти (євро). Судом враховано, що навіть у разі коригування суми позову відповідно до курсу євро станом на час звернення до суду чи на час винесення рішення не призведе до зменшення розміру позовних вимог.

Позивачем нараховано відповідачу 10533,32 грн. 3% річних за період з 03.06.2009р. по 16.05.2011р.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 78 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, зокрема, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова ВСУ від 16.05.2006 у справі №10/557-26/155).

Враховуючи вищенаведені норми, аналізуючи поданий позивачем розрахунок 3% річних , суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 10533,32 грн. 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на викладене , приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 85, 87, 115, 116, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов „Розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2 " - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", Республіка Польща, м. Люблін до Дочірнього підприємства „Глорія” с. Розсоша Хмельницького району про стягнення 190526,77 грн. заборгованості, з яких 179993,45 грн. - основного боргу, 10533,32 грн. - 3% річних задоволити .

Стягнути з Дочірнього підприємства "Глорія" (с. Розсоша, Хмельницької області, Хмельницького району, вул. Леніна,6, код 30066610) на користь розплідник фруктових дерев інженера ОСОБА_2 " - Szkolka Drzew Owocowych inz. ОСОБА_2", Республіка Польща, м. Люблін , вул. Свентоховського, 18 ( код податкової ідентифікації 716 2512509) 179993,45 грн. (сто сімдесят девять тисяч девятсот девяносто три гривни 45 коп.) основного боргу, 10533,32 грн. (десять тисяч пятсот тридцять три гривни 32 коп.) 3% річних, 1905,26 грн. (одна тисяча девятсот пять гривень 26 коп.) державного мита, 216,25 грн. (двісті шістнадцять гривень 25 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя С.В. Гладій

Помічник судді І.М. Вальчук

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи,

2- позивачу ( 20467, Республіка Польща, м. Люблін, вул. Свентоховського,18),

3-відповідачу (с. Розсоша, Хмельницького району, вул. Леніна,6) (реком. з повід.)

Повний текст рішення підписано та складено 11.01.2012р.