№ 22113347, 21.03.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/9334/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 року

о 11год. 45хв. м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Щербан В.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Приватного багатопрофільного підприємства Фірми «Торгсервіс»: ОСОБА_1 - керівник (паспорт серії КЕ НОМЕР_1, виданий Малиновським РВ УМВС України в Одеській області 16.10.1995р., Довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №187 від 11.01.2006р.), ОСОБА_2 - за довіреністю від 02.03.2012року №-02/03-12.

Від відповідача: Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби: ОСОБА_3 - за довіреністю від 07.03.2012року №992/А/10-117, ОСОБА_4 за довіреністю №2025/9/10-117 від 15.03.2012р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного багатопрофільного підприємства Фірми «Торгсервіс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0002602350 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 13618,00грн., з яких 13616,00грн. основний платіж, 2,00грн.штрафні (фінансові) санкції,

ВСТАНОВИВ:

Приватне багатопрофільне підприємство Фірма «Торгсервіс» звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси від 03.11.2011р. №0002602350 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 13618,00грн., з яких 13616,00грн. основний платіж, 2,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Приватного багатопрофільного підприємства Фірми «Торгсервіс» положень чинного податкового законодавства, оскільки висновки податкового органу стосовно заниження ПБП Фірмою «Торгсервіс»податку на додану вартість за червень, липень 2011р. на суму 13616,00грн., є безпідставними, не відповідають дійсності, та суперечать приписам чинного податкового законодавства, оскільки договірні правовідносини, які існували між ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» (Постачальник) та ПБП Фірма «Торгсервіс», у повному обсязі підтверджені відповідними первинними документами.

Відповідач - ДПІ у Приморському районі м.Одеси, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№71673/9/10-117 від 19.12.2011р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0002602350, оскільки Приватною багатопрофільною підприємства Фірмою «Торгсервіс»в порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України неправомірно завищено податковий кредит за період червень, липень 2011р. у сумі 13627,00грн.

У судовому засіданні 16.03.2012р. відповідно до приписів ст.52 КАС України здійснено заміну неналежного відповідача ДПІ у Приморському районі м.Одеси належним Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, оскільки внаслідок проведення реорганізації, створено Державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №275094 від 29.02.2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Приватне багатопрофільне підприємство Фірма «Торгсервіс»зареєстрована Виконавчим комітетом Одеської міської ради 19.02.1998р., про що в Єдиному державному реєстрі зроблено відповідний запис №15561200000014444, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №263187, та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №187 від 11.01.2006р.

Судом встановлено, що ПБП Фірма «Торгсервіс»взято на облік як платника податків у ДПІ у Приморському районі м.Одеси 26.10.1998р. за №28-02/206, що підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою про взяття на облік платника податків №3300 від 21.12.2007р., та є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявною у справі, належним чином засвідченою копією Свідоцтва №22123488 про реєстрацію платника ПДВ серії НВ №406260 від 03.07.2000р.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 25.10.2011р. по 26.10.2011р. згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, та па підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 19.10.2011р. №3193, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Приморському районі м.Одеси ОСОБА_4, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПБП Фірма «Торгсервіс»щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень, липень 2011року.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м.Одеси був складений акт №7615/23-5/25418798 від 26.10.2011р. «Про результати документальної невиїзної перевірки ПБП Фірма «Торгсервіс»з питань підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ»за червень, липень 2011року», у висновках якого наголошено на тому, що Підприємством в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за червень, липень 2011р. у сумі 13627,00грн.

На підставі складеного акта перевірки №7615/23-5/25418798 від 26.10.2011р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси 03.11.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0002602350 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 13618,00грн., з яких 13616,00грн. основний платіж, 2,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Приморському районі м.Одеси №0002602350 від 03.11.2011р., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про його визнання його нечинни та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0002602350 від 03.11.2011р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 13618,00грн., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення положень чинного податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, як встановлено судом та вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» (Постачальник) та ПБП Фірма «Торгсервіс»був укладений договір №-1\6-11 від 01.06.2011р., згідно з п.1.1 якого, Постачальник зобовязався на умовах передбачених даним договором передавати у власність Покупця Товар, а Покупець зобовязався приймати та сплачувати вартість Товару в установлені Договором строки. Відповідно до п.п.2.1. 2.3. Постачальник зобовязався передавати товар у власність Покупця в кількості та асортименті, погодженого в кожному окремому випадку, за цінами, діючими на час відвантаження. Сторони зобовязались надати один одному всю необхідну документацію, повязану з виконанням договору. Покупець зобовязався здійснювати перерахунок грошових коштів на умовах та порядку передбаченому п.4 даного договору. Згідно з п.3.1. договору №-1\6-11 від 01.06.2011р. асортимент, кількість, ціна товару за одиницю та загальна вартість товару, який поставляється за договором визначається Сторонами в рахунку та видатковій накладній або іншому двосторонньому документі, який оформлений в письмовому вигляді, підписаний та скріплений печатками обох сторін. Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. вказаного правочину Покупець здійснює розрахунки з Постачальником шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказаний у реквізитах договору. Покупець зобовязаний провести сплату за отриманий товар протягом 10 календарних днів.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ»та ПБП Фірма «Торгсервіс»у повному обсязі виконали умови означеного Договору №-1\6-11 від 01.06.2011р., що підтверджується наданими позивачем та наявними у справі відповідними податковими накладними №60 від 07.06.2011р. на загальну суму 13596,00грн. у т.ч. ПДВ 2266,00грн., №1071 від 01.07.2011р. на загальну суму 68100,00грн. у т.ч. ПДВ 11350,00грн., банківськими виписками від 15.06.2011р. на загальну суму 13596,00грн., від 21.07.2011р. на загальну суму 57300,00грн., від 08.08.2011р. на загальну суму 15500,00грн., платіжними дорученнями від 14.06.2011р. №-37 на загальну суму 13596,00грн. у т.ч. ПДВ 2266,00грн., від 19.07.2011р. №-49 на загальну суму 57300,00грн. у т.ч. ПДВ 9550,00грн., від 02.08.2011р. №-53 на загальну суму 15500,00грн. у т.ч. ПДВ 2583,33грн., рахунком-фактурою від 01.07.2011р. №1-07 на загальну суму 68100,00грн. у т.ч. ПДВ 11350,00грн., накладною №60 від 07.06.2011р. на загальну суму 13596,00грн. у т.ч. ПДВ 2266,00грн., видатковою накладною від 01.07.2011р. №1071 на загальну суму 68100,00грн. у т.ч. ПДВ 11350,00грн.

Судом зясовано, що суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту за червень, липень 2011р. у загальній сумі 13616,00грн. Отже, включення позивачем суми ПДВ у розмірі 13616,00грн. до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеозначених фінансово-господарських відносин з ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», підтверджено позивачем - ПБП Фірма «Торгсервіс»вище переліченими відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Між тим, судом встановлено, що однією з підстав для заниження відповідачем суми податкового кредиту позивача по податку на додану вартість у загальній сумі 13616,00грн. за виписаними позивачу ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» податковими накладними, відповідачем в акті перевірки визначено порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

При цьому, суд не погоджується з такою позицією податкового органу та наведеними в акті перевірки висновками, оскільки згідно з 14.1.181. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У даному випадку датою виникнення у ПБП фірми «Торгсервіс»права на податковий кредит по ПДВ є, зокрема, дати отримання виписаних ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» позивачу вищеозначених податкових накладних.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність оформленої у законодавчо визначеному порядку податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ» з дотриманням вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Між тим, платник податку на додану вартість (покупець товару) на час здійснення господарської операцій з придбання товару не має обовязку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, який зареєстрований у встановленому законом порядку як юридична особа та зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність вказаного субєкта господарювання (продавця).

Крім того, відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1. статті 16 означеного Кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2.); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3.); подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання (п.п.16.1.5.); подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку) (п.п. 16.1.6.);

Відтак, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У звязку з чим, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит покупця. Ухилення однією із сторін від сплати податків після здійснення угоди відповідно до діючого законодавства України, не є підставою для виключення зі складу податкового кредиту позивача сплаченої ним суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням послуг (робіт), а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб постачальника.

До того ж, суд вважає за необхідне зазначити, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обовязку щодо сплати податків, зборів (обовязкових платежів) вступає у звязку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обовязку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Крім того, слід враховувати і те, що, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, будь - яких доказів на підтвердження того, що контрагент позивача - ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ», на момент видачі ПБП Фірмі «Торгсервіс» податкових накладних, не було зареєстроване у законодавчо визначеному порядку платником податку на додану вартість та не сплачувало у встановленому законом порядку податок до бюджету, відповідачем суду не надано. Натомість, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ»зареєстроване Виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.05.2009р., про що в Єдиному державному реєстрі зроблено відповідний запис №15561020000035419, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №508382, та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №492266 від 20.05.2011р. До того ж, контрагент позивача ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ»перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Приморському районі м.Одеси з 07.05.2009р. за №78194, що підтверджується наявною у матеріалах справи Довідкою про взяття на облік платника податків №1251 від 25.05.2011р., та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією відповідного Свідоцтва №100247987 про реєстрацію платника ПДВ серії НБ №422588 від 02.10.2009р.

Відтак, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що Приватне багатопрофільне підприємство Фірма «Торгсервіс»мало усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 13616,00грн., що підтверджуються наданими позивачем та наявними у матеріалах справи податковими накладними, виписаними позивачу у законодавчо визначеному порядку ТОВ «ГРАЖДАНПРОМСПЕЦПРОЕКТ».

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за червень, липень 2011р. у сумі 13627,00грн.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0002602350 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 13618,00грн., з яких 13616,00грн. основний платіж, 2,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного багатопрофільного підприємства Фірми «Торгсервіс»правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відтак, оскільки позивач Приватне багатопрофільне підприємство Фірма «Торгсервіс»у позовній заяві просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 03.11.2011р. №0002602350 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 13618,00грн., з яких 13616,00грн. основний платіж, 2,00грн. штрафні (фінансові) санкції, суд в межах приписів ч.2 ст.11 КАС України, вважає за доцільне, задовольнивши позовні вимоги Приватного багатопрофільного підприємства Фірми «Торгсервіс», податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 03.11.2011р. №0002602350, скасувати.

Керуючись ст.ст.11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного багатопрофільного підприємства Фірми «Торгсервіс»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0002602350 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 13618,00грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2011р. №0002602350.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 21 березня 2012 року.

Суддя Харченко Ю.В.