Решение № 22022181, 27.05.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: Головуючої судді Процик М.В.,

суддів Заїкіна А.П., Федорової А.Є.,

при секретарі Грінченко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, про відшкодування моральної шкоди,

за апеляційними скаргами Державного казначейства України та Прокуратури Київського району м. Одеси на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2010 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного казначейства України, до слідчого Добровольської Л.Н., начальника СВ Київського РВ про відшкодування моральної шкоди у сумі 200 тис. грн. Ухвалою суду від 09.08.2009р. замінено неналежних відповідачів на належного відповідача Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області.

Позивач посилалась на те, що працівники міліції в 2007 році незаконно порушили проти неї кримінальну справу, незаконно затримали її, застосували запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, здійснили обшук, тоді як в подальшому постанова про порушення кримінальної справи була скасована і в порушенні кримінальної справи відносно неї було відмовлено.

Представник Державного казначейства України позов не визнав, посилаючись на те, що позивач не довів факту і розміру заподіяння моральної шкоди.

Представник прокуратури, що приймав участь у розгляді справи в інтересах держави, проти позову заперечував, посилаючись на його недоведеність.

Представник Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області участі в розгляді справи не приймав, про час та місце розгляду був повідомлений.(а.с.178)

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 20000 грн., в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційних скаргах Прокуратура Київського району м. Одеси та Державне казначейство України просять скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2010р. та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на неповне зясування обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

За правилами ст. 309 ч.1 п. 4 ЦПК України підставами для зміни рішення суду

першої інстанції є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд 1-ої інстанції виходив з того, що внаслідок незаконного порушення кримінальної справи, застосування до позивача запобіжного заходу підписки про невиїзд, затримання.. позивачу було завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету у сумі 20 тис. грн..

З таким висновком суду колегія суддів погоджується частково.

За змістом ст. ст. 1167 ч.2 п.2, 1176 ЦК України шкода, у тому числі моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд, незаконного затримання… відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом. Згідно ст. ст. 4, 13 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органу дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” відшкодування моральної шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, і відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Із матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2007 року постановою Київського районного суду м. Одеси скаргу ОСОБА_1 було задоволено і скасовано постанову слідчого СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області Добровольської Л.Н. від 21.03.2007р. про порушення кримінальної справи по факту розкрадання майна ТОВ «Рівень-Профі» за ознаками злочину, передбаченого ст. 191ч.5 КК України. Вказаною постановою суду відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в її діях складу злочину. Зазначено, що набрання постановою законної сили тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених у ОСОБА_1 речей, скасування підписки про невиїзд, арешту на майно та банківські рахунки. (а.с.6-9)

Із оглянутої апеляційним судом кримінальної справи вбачається, що 21 березня 2007 року слідчий СВ Київського РВ Добровольська Л.М. порушила кримінальну справу за ст. 191 ч.5 КК України, зазначивши в описовій частині постанови про те, що матеріально-відповідальними особами ТОВ «Рівень-Профі» (якою була і позивач) в період з 24.01.2006р. по 26.12.2006р. було здійснено розкрадання товаро-матеріальних цінностей на загальну суму 244972,57 грн. (к. с. № 06200700119 а. с. 1) 23.03.2007р. за поданням слідчого судом була винесена постанова про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 і 24.03.2007р. обшук було проведено та вилучено у позивача ряд документів і власних речей (виробів з жовтого металу тощо). (а. к. с 99,108-112) 24 березня 2007 року згаданим слідчим позивач ОСОБА_1 була затримана в якості підозрюваної, та відносно неї було проведено особистий обшук. В цей же день позивача було допитано в якості підозрюваної, при цьому допит тривав 10 хвилин, а підозрювана відмовилась давати свідчення на підставі ст. 63 Конституції України. (а. к. с. 125) 27 березня 2007 року ОСОБА_1 була звільнена з ізолятора тимчасового утримання, і їй була обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. (а.к.с.126-128)

Із оглянутої судової справи № 4-57\07 вбачається, що в подальшому 18 квітня 2007 року за скаргою ОСОБА_1, що надійшла до суду 03.04.2007р., Київським районним судом м. Одеси постанову слідчого про порушення кримінальної справи було скасовано.

Колегія суддів погоджується з тим, що внаслідок незаконного порушення кримінальної справи, незаконного затримання, застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд, обшуку.. позивач зазнала моральних страждань, були порушені її права громадянина, оскільки вона була позбавлена можливості вільного пересування з 24 березня по 18 квітня 2007 року, була позбавлена можливості вільно реалізувати свої звички і бажання, та були погіршені її відносини в життєвих стосунках з оточуючими людьми. Однак, враховуючи вимоги ст. ст. 23,1167 ЦК України, ст. 13 Закону України „Про порядок відшкодування шкоди заподіяної громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 01.12.1994 року, які не були належно застосовані судом першої інстанції, колегія суддів не погоджується з визначеним судом розміром моральної шкоди у сумі 20 тис. грн.. Колегія суддів також вважає, що суд не врахував тривалості вимушених змін в житті позивача, і не дав належну оцінку усім зібраним у справі доказам.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд мав виходити із розміру мінімальної заробітної плати, мав керуватися принципами поміркованості, розумності і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не призводити до його збагачення. Оскільки позивач знаходилась під слідством з 21.03.2007р. по 18.04.2007р., тобто 29 днів, а за Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 грудня 2010 року складав 922 гривні, то розмір відшкодування моральної шкоди на користь позивача не мав бути меншим за 891,27 грн. (922 грн.: 30 днів х 29 днів). Проте, керуючись вищевказаними принципами, враховуючи глибину і тривалість завданих позивачу моральних страждань, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди на користь позивача повинен складати 5000 гривень, які підлягають стягненню з державного бюджету України.

Посилання апелянтів на недоведеність моральної шкоди, на відсутність встановлення вини посадових осіб не можуть братися до уваги, оскільки спростовуються вищезазначеними матеріалами цивільної та кримінальної справ, та змістом вищевказаних норм матеріального права.

За таких обставин, у звязку з порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду зміні з викладенням резолютивної частини рішення в новій редакції про стягнення на користь позивача відшкодування моральної шкоди у сумі 5000 гривень.

Керуючись ст. ст. 303,307ч.1п.3,309,313-314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги Державного казначейства України та Прокуратури Київського району м. Одеси задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 грудня 2010 року змінити.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Державне казначейство України з єдиного казначейського рахунку № 35257018003271 в ОПЕРУ ДКУ, МФО 820172, код ЕДРПОУ 20055032, на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000 (пять тисяч) гривень.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: А.Є. Федорова

А.П. Заїкін