Решение № 21917871, 13.03.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2012 р. Справа № 5016/245/2012(3/15)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат

хлібопродуктів»

54042, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 122

До відповідача: Приватного підприємства «АВС-Гранд»

54003, м. Миколаїв, вул. Володарського, 4

про стягнення заборгованості в сумі 53726,04 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача 52659,85 грн. боргу, 805,05 грн. пені, 155,82 грн. 3% річних, 105,32 грн. інфляційних.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору переробки № К-6/49/1 від 26.09.2011 р., договору складського зберігання зерна № К-7/53 від 11.08.2011 р., акту на виконання послуг № ЭЛ - 01939 від 27.09.11 р. на 89650,60 грн., акту форми № 117 від 29.09.11 р. про переробку зерна, рахунку № ЭЛ 00480 від 27.09.11 р. на суму 89650,60 грн., банківської виписки про часткову оплату в сумі 28679,70 грн., акту про залік взаємних вимог від 26.12.11 р. (договорів поставки № К-3/106 від 29.09.11 р. та № К-3/105 від 16.08.11 р.), вимоги від 26.12.11 р. про сплату заборгованості в сумі 52659,85 грн., норм ст. 530, 526, 525, 629, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 179, 193 Господарського кодексу України та мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобовязань.

Відповідач відзив по суті позову не надав, вимоги ухвали суду від 13.02.12 р. не виконав, акт звірки запропонований позивачем останньому не повернув, в судове засідання з невідомих причин не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

13.03.12 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд

встановив:

26 вересня 2011 року між сторонами був укладений договір «переробки пшениці на двосортний помол»№ К-6/49/1 згідно з предметом якого відповідач, як замовник, передає виконавцю на переробку в борошно пшеницю 309, 140 тн., яка знаходиться на зберіганні у виконавця згідно укладеного між виконавцем та замовником договору складської охорони зерна № К-7/53 від 11.08.11 р., а позивач, як виконавець, зобовязався обробити цю пшеницю у відповідності до умов договору.

За змістом п. 1.2 та п. 2.3 договору переробки виконавець приймає пшеницю на переробку після надання замовником листа з вказівкою в ньому кількості пшениці, направляємого на переробку. При цьому факт прийому-передачі пшениці на переробку оформлюється згідно с вимогами діючого законодавства України з одночасним переоформленням складських квитанцій по зберіганню зерна. Факт надання виконавцем послуг по даному договору оформлюється актом виконаних послуг, підписаного сторонами. Виконавець передає замовнику продукцію згідно форми № 117-а на наступний робочий день після завершення помолу, виходячи з інтенсивної роботи млинного комплексу виконавця 250 тон на добу.

За умовами п. 6.4 цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобовязань по ньому.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються загальними положеннями чинного законодавства про надання послуг.

Так, за правилами п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору № К-6/49/1 від 26.09.11 р. позивач здійснив для відповідача послуги по переробці пшениці у кількості 309,140 тн за ціною 241,67 грн. на загальну суму 89650,60 грн. Про факт надання та передачу позивачем відповідачу цих послуг свідчать: акт на виконанні послуги № ЭЛ-01939 від 27.09.11 р. підписаний обома сторонами та форма № 117 «акт про зачистку виробничого корпусу та результат переробки зерна»за вересень 2011 року.

Відповідно до розділу 3 договору вартість послуг виконавця по даному договору складає: якщо замовник продає продукцію виконавцю на підставі окремо укладеного ними договору купівлі-продажу плату за переробку пшениці (помольна плата) складає 290,00 грн. (в т.ч. ПДВ 48,33 грн.) за одну тонну переработаної пшениці; по відвантаженню продукції в транспорт: 25,00 грн. (в т.ч. ПДВ 4,17 грн.) за одну тонну продукції. У випадку затарювання продукції оплата за мішки здійснюється замовником по діючій ціні виконавця згідно рахунку на оплату, виставленому виконавцем на імя замовника. Оплата послуг виконавцем по даному договору здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця згідно рахункам на оплату, виставленим виконавцем на імя замовника.

Як вбачається з наданих суду документів ,позивач 27.09.11 року виставив відповідачу рахунок № ЭЛ-00480 на 89650,60 грн., що підтверджується даними з журналу реєстрації вихідної кореспонденції (запис № 1767 від 27.09.11 р.).

За умовами договору № К-6/49/1 відповідач повинен був розрахуватися з позивачем за здійснені послуги по факту виставленого рахунку.

Банківські виписки надані позивачем свідчать про часткову оплату відповідачем наданих послуг, а саме: 24.11.11 р. на суму 28679,70 грн.

Оскільки оплата відповідачем відбулась лише часткова то фактичний борг відповідача перед позивачем дійсно складає в сумі 60970,90 грн. (89650,60-28679,70).

Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 6.5 договору № К-6/49/1 сторони передбачили, що всі спори, які виникли при виконанні даного договору та неврегулюванні сторонами, вирішуються відповідно з діючим законодавством України в господарському суді.

28.12.12 року позивач оформив відповідачу письмову вимогу № 2514 про сплату останнім заборгованості в сумі 52659,85 грн., крім цього склав акт про залік взаємних вимог від 26.12.11 р. та скерував цей пакет документів боржнику 28.12.11 р. про що свідчить поштова квитанція № 5568.

Відповідач на вказану вимогу та акт про залік взаємних вимог належним чином не відреагував.

Відповідно до змісту ст.ст. 598, 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Акт про залік взаємних вимог, 26.12.11 р. складено позивачем з посиланням на те, що ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»прийшов к рішенню про необхідність проведення заліку взаємних вимог за вищевказаними зобовязаннями, при цьому розмір взаємних вимог, які погашаються за вищезазначеними договорами, складає 8311,05 грн.

Зясовуючи чи має місце однорідність вимог за правовідносинами по договору № К-6/49/1 від 26.09.11 р., договору № К-3/106 від 29.09.11 р. та договору № К-3/105 від 16.08.11 р., суд також встановив, що строки вимог за останніми двома договорами настали 25.08.11 р. та 06.10.11 р.

Отже, зарахування взаємних вимог в даному випадку допускається в звязку з чим зустрічні зобовязання, за договорами № К-3/106 від 29.09.11 р. та №К-3/105 від 16.08.11 р. зарахуванням на суму 8311,05 грн. припиняються, борг же відповідача перед позивачем за договором № К-6/49/1 від 26.09.11 р. становить в розмірі 52659,85 грн. (60970,09-8311,05).

За приписами ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, не надав суду належних доказів які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем за спірний період по отриманим послугам.

За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Умовами пункту 5.1 договору № К-6/49/1 сторони визначили, що за прострочку оплати послуг виконавця замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Приписами п. 1 ст. 612, п. 1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, на підставі викладеного, враховуючи наявність та розмір основного боргу відповідача перед позивачем, останній цілком правомірно нарахував боржнику до стягнення пеню в розмірі 805,05 грн., 3% річних в сумі 155,82 грн. та втрат від інфляції в розмірі 105,32 грн.

Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а отже задоволення їх в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «АВС-Гранд»(54003, м. Миколаїв, вул. Володарського, 4, код ЄДРПОУ 24781539) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів»(54042, м. Миколаїв, вул. 1-ша Слобідська, 122, код ЄДРПОУ 00952114) 52659,85 грн. боргу, 805,05 грн. пені, 155,82 грн. 3% річних, 105,32 грн. інфляційних та 1609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 15.03.2012 року.