ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" березня 2012 р. Справа № 5016/263/2012(3/18)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКА УКРАЇНА”
07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул.
Ігорева, 2/1
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІКРА”
54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 224
про стягнення заборгованості в сумі 647306,45 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;
Від відповідача: не зявився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 593 586,85 грн. та пені в сумі 53 719,60 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі рамочного договору про постачання №01/280709/112-1 від 28.07.2009р., видаткових накладних (період з 01.12.09р. по 26.11.10р.), трьохстороннього договору про перевід боргу від 27.11.10 року, банківських виписок на суму 500000,00 грн., норм ст. ст. 174, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 520, 521, 611 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що оскільки умови договору від 27.11.10р. порушені відповідачем, то позивач набув право звернутися до суду для захисту свого порушеного права в судовому порядку.
Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив по суті позову не надав, в судове засідання свого представника з невідомих причин не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить як відмітка канцелярії на зворотній стороні судової ухвали так і поштове повідомлення.
Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
13.03.12р., за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
28 липня 2009 року між ТОВ «ВЕКА Україна»та ТОВ «Фабрика Окон»(далі - клієнт) було укладено рамочний договір про постачання № 01/280709/112-1 згідно з п.1.2 якого ТОВ «ВЕКА Україна»зобовязалося постачати клієнту партіями в обумовлені сторонами строки віконні та дверні ПВХ профілі, комплектуючі для виготовлення вікон та дверей, а також фрези та іншу оснастку, необхідну для обробки профілів системи VEKA, а клієнт взяв на себе зобовязання приймати та оплачувати ці товари.
За умовами п. 4.1.2 договору розрахунки здійснюються на умовах 100% -ї передплати згідно суми в гривнях, вказаної в рахунку.
Згідно ст. 13 та п. 15.1 цього договору клієнт не має права передавати третім особам права та зобовязання за цим договором без попередньої письмової згоди ТОВ «ВЕКА Україна». Цей договір набуває сили з моменту його підписання та початково укладається на період до 31 грудня 2010 р. Після закінчення цього строку договір автоматично подовжується на один рік, якщо перед закінченням строку його дії одна зі сторін не скерує іншій стороні заяву, в якій ця сторона відмовляється від подальшого виконання цього договору, і яка повинна надійти до іншої сторони не пізніше, ніж за три місяці до закінчення первинного строку дії договору. Подовжений таким чином на один рік договір на тих же умовах та з тими ж вимогами подовжується після закінчення річного строку ще на один рік.
Як було зясовано судом, відповідні заяви від сторін не надходили.
Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
27 листопада 2010 року між ТОВ «Фабрика Окон»(первісний боржник), ТОВ «ВІКРА»(новий боржник) та ТОВ «ВЕКА Україна»(кредитор) було укладено договір про перевід боргу згідно з предметом якого первісний боржник переводить борг в сумі 1093586,85 грн. за рамочним договором про постачання № 01/280709/112-1 від 28 липня 2009 року, укладеним між первісним боржником та ТОВ «ВЕКА Україна»(надалі - Кредитор), а новий боржник приймає на себе зобовязання за названим у цьому пункті договором (надалі - Основний договір).
Згідно умов п.3.5, п.4.1 та п.6.1 договору з моменту набуття чинності цим договором у кредитора виникає право вимоги до нового боржника в сумі, зазначеній в статті 2 цього договору. Новий боржник зобовязується виконати зобовязання первісного боржника перед кредитором на умовах основного договору, але не пізніше 31 грудня 2010 року. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань за цим договором.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов рамочного договору №01/280709/112-1 від 28.07.2009р. ТОВ «ВЕКА Україна»поставило, а ТОВ «Фабрика Окон»прийняло товар за видатковими накладними № 9600015365 від 01.12.09 р., № 9600015300 від 04.12.09 р., № 9600015578 від 24.12.09 р., № 9600021469 від 19.11.10 р., № 9600021500 від 22.11.10 р., № 9600021502 від 22.11.10 р., № 9600021503 від 22.11.10 р., № 9600021506 від 22.11.10 р., № 9600021618 від 26.11.10 р., № 9600021619 від 26.11.10 р. на загальну суму 1379 459,15 грн.
За договором же про переведення боргу від 27.11.10 року відповідач ТОВ «ВІКРА»прийняв на себе зобовязання по сплаті боргу перед позивачем в розмірі 1093 586,85 грн.
З наданих кредитором копій банківських виписок вбачається оплата, яка була проведена новим боржником позивачу на загальну суму 500000,00 грн.
Отже, за розрахунком позивача борг відповідача за спірними відносинами перед кредитором вірно складає в розмірі 593 586,85 грн. (1093586,85 500000,00)
За даними позивача, відповідач решту заборгованості в сумі 593586,85 грн. у строк до 31.12.10 року не погасив.
Відповідно до правил ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом надати суду належні докази які б свідчили про відсутність заборгованості перед позивачем, не спростував доводи останнього.
Укладаючи договір про переведення боргу учасники визначились, що відповідно до умов п. 5.3 цього договору за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, у тому числі і перед третіми особами, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За приписами ст.ст. 546, 547 та ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно приписам ст. 610 та п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Позивач на підставі наведених обставин на норм просить суд крім основної заборгованості стягнути з відповідача пеню в розмірі 53719,60 грн.
Але, за допомогою юридичної науково-пошукової системи «Законодавство»за версією 2.8.6 судом перераховано до стягнення позивачем з відповідача пеню, сума якої повинна складати в розмірі 45372,81 грн.
Відповідно до приписів ст. ст. 526, 525, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За умовами ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Таким чином, дослідивши надані позивачем документальні докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, проаналізувавши норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини щодо фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІКРА” (54055, м. Миколаїв, проспект Леніна, 224, код ЄДРПОУ 36955197) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕКА УКРАЇНА” (07443, Київська область, Броварський район, смт. Калинівка, вул. Ігорева, 2/1, код ЄДРПОУ 34360838) суму заборгованості в розмірі 593 586,85 грн., пені в сумі 45372,81 грн. та 12779,18грн. судового збору.
3.в іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя О.Г. Смородінова
Рішення підписано 15.03.2012 року.
Судебное решение № 21917869, Господарський суд Миколаївської області было принято 13.03.2012. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 5016/263/2012(3/18). Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: