Постановление суда № 21749404, 12.05.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Панасенкова В.О.

суддів: Громіка Р.Д.

Драгомерецького М.М.,

при секретарі: Плавич С.В.,

за участю: представника відповідачки ОСОБА_2, - ОСОБА_3, та

представника третьої особи, Садового товариства "Портовик", -

Слободян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2011 року за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, Іллічівської міської ради Одеської області, Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська, третя особа, Садове товариство "Портовик", про визнання садової будівлі житловим будинком, визнання права власності на частину житлового будинку, визнання права користування частиною земельної ділянки та зобовязання зареєструвати право власності на частину житлового будинку,

в с т а н о в и л а:

21 грудня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що з 10 листопада 1990 року він перебуває з відповідачкою ОСОБА_2 у шлюбі. На час укладання шлюбу відповідачка ОСОБА_2 користувалася садовим будинком, розташованим на земельній ділянці площею 0,03 га за адресою: АДРЕСА_1, який належав до смерті її батьку як члену садового товариства. Під час шлюбу стан садового будинку був істотно покращений та був збудований гараж. Тому він вважав, що садовий будинок став об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і він набув право власності на Ѕ частину будинку та право користування на Ѕ частину земельної ділянки, на якій розташований будинок.

Посилаючись на ці обставини, позивач ОСОБА_5 просив суд позов задовольнити.

Під час розгляду справи, у лютому 2011 року, позивач ОСОБА_5 доповнив вимоги і просив суд визнати садовий будинок житловим будинком та зазначив, що він набув право власності на вказане нерухоме майно за набувальною давністю (а.с. 44-46).

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала і в своїх поясненнях зазначала, що її батьку ОСОБА_6 у звязку з членством у садовому товаристві "Портовик" була надана земельна ділянка площею 0,03 га, на якій батько самочинно побудував спірний садовий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її прийняли в члени садового товариства та оформили на неї земельну ділянку. З 10 листопада 1990 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_5, під час якого проводили ремонтні роботи у будинку, а не будували його, конкретних доказів про збільшення вартості відремонтованого будинку позивач не навів. Кошти на ремонт садового будинку вона успадкувала після смерті батька. Тому вимоги ОСОБА_5 є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Представники відповідачів, Іллічівської міської ради Одеської області, та КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська, проти позову заперечували і в своїх поясненнях зазначали, що садовий будинок є самочинним, оскільки збудований без належного дозволу, без належно затвердженого проекту та не прийнятий в експлуатацію. Тому право власності на нього не виникло та поділу між подружжям він не підлягає.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_5 просить рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим.

Позивач ОСОБА_5 та представники відповідачів, Іллічівської міської ради Одеської області, та КП "Бюро технічної інвентаризації" м. Іллічівська, в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи сповіщені належним чином.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України у даному випадку їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_5, пояснення на апеляцію представника відповідачки ОСОБА_2, - ОСОБА_3, та представника третьої особи, Садового товариства "Портовик", - Слободян Г.В., перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

При здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Судом першої інстанції встановлено, що батьку позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_6, у звязку з членством у садовому товаристві "Портовик" була надана земельна ділянка площею 0,03 га, на якій він самочинно побудував спірний садовий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер.

Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачку ОСОБА_2 прийняли в члени садового товариства та оформили на неї вказану земельну ділянку.

З 10 листопада 1990 року сторони перебувають у шлюбі. Під час шлюбу сторони провели ремонтні роботи у будинку та був збудований гараж.

Відповідно до ст. 328 ЦК України (2003р.) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Приймаючи до уваги, що будівля являє собою нерухоме майно, пов'язане фундаментом із землею і створене з відповідних будівельних матеріалів, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами.

Тому лише визначені законом органи, які здійснюють державний контроль в містобудуванні , компетентні визначати її готовність до експлуатації, а не суди, які не вправі брати на себе відповідальність за:

1) правильне інженерно-конструктивне поєднання між собою будівельних матеріалів і конструкцій відповідно до технологічних процесів, результатом яких є створення нерухомого майна;

2) те, що створена будівля, споруда відповідає державним будівельним стандартам, нормам і правилам;

3) відповідність матеріалів, виробів і конструкцій, які використані при самочинному будівництві нерухомого майна, державним стандартам, технічним умовам та технологічним регламентам;

4) забезпечення у створеній будівлі, споруді необхідної міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього.

За таких обставин, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірна садова будівля збудована самочинно і не може бути визнана як обєкт права власності та поділена між сторонами у справі у відповідності до вимог сімейного законодавства.

Спірна земельна ділянка не була відведена для будівництва житлового будинку, що робить неможливим в перспективі визнання садового будинку житловим, та набуття права власності на нього.

Не може бути визнано за позивачем ОСОБА_5 і право користування частиною земельної ділянки, оскільки він не є членом садового товариства "Портовик".

Таким чином, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно із законом.

Твердження позивача ОСОБА_5 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, оскільки суд першої інстанції не допитав свідків для підтвердження будівництва садового будинку та не призначив відповідну експертизу для вирішення питання про можливість визнання садового будинку житловим, є неспроможними.

Згідно із частинами 3, 4 ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Колегія суддів вважає, що, перевіривши в судовому засіданні вказані вище докази, надані сторонами у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, суд першої інстанції дав їм правильну оцінку і вирішив спір у відповідності до вимог закону.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі немає.

Оскільки позивач ОСОБА_5 при подачі апеляційної скарги не сплатив витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., вказані витрати підлягають стягненню з нього.

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 01 березня 2011 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31215263700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 23213460, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22050002, за ІТЗ Апеляц. суд Од. обл.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький