Решение № 21629499, 23.01.2012, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2-7669/11

пр. № 2/2608/1977/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року

<Текст >

У.н.2608/7669/11

№пр.2/2608/977/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2012року Святошинський районний суд м.Києва

в складі: головуючого судді Мазур І.В.

при секретарі Сіряченко Я.В.

з участю представника позивача Шевельова Є.О., відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, при цьому в обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 25.12.2008року відбулося ДТП за участю автомобіля «Dodqe»держномер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Peuqeot 307», держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю «Peuqeot 307». Винним в скоєнні ДТП визнаний відповідач ОСОБА_2 26.11.2008року між власником автомобіля «Peuqeot 307»- ОСОБА_4 та ПАТ " ПРОСТО-страхування " було укладено договір страхування.

Підставою для виплати страхового відшкодування згідно даного договору є звіт №3346 від 24.01.2008р. Матеріальний збиток складає 11701грн.88коп., а відповідно до рахунку-фактури №СФ-15697 від 25.02.2009р вартість відновлювального ремонту становить 14115грн. 10.03.2009р. співробітниками АТ «ПРОСТО-страхування»було складено розрахунок страхового відшкодування №27439, що належить до виплати страхувальнику. Згідно даного розрахунку страхове відшкодування становить 13715грн. Страхувальнику було виплачено страхове відшкодування на зазначену суму, що підтверджується платіжним дорученням № 4558 від 23.03.2009р. У звязку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача 13715грн. (тринадцять тисяч сімсот пятнадцять грн..), а також судові витрати по справі.

Відповідач проти позову заперечував, просив застосувати строк позовної давності, а також вважає, що завдана шкода не відповідає дійсній вартості завданих пошкоджень автомобілю.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

25.12.2008року відбулося ДТП за участю автомобіля «Dodqe»держномер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Peuqeot 307», держномер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю «Peuqeot 307». Винним в скоєнні ДТП згідно постанови Шевченківського райсуду м.Києва від 20.03.2009р. визнаний ОСОБА_2

26.11.2008року між власником автомобіля «Peuqeot 307»- ОСОБА_4 та ПАТ " ПРОСТО-страхування " було укладено договір страхування./а.с.3 /

Згідно звіту №3346 від 24.01.2008р. матеріальний збиток складає 11701грн.88коп., а відповідно до рахунку-фактури №СФ-15697 від 25.02.2009р вартість відновлювального ремонту становить 14115грн./а.с.13-22,25/

Страхувальнику було виплачено страхове відшкодування на зазначену суму, що підтверджується платіжним дорученням № 4558 від 23.03.2009р. /а.с.30/

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що сума страхового відшкодування позивачем завищена, оскільки будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем пропущений строк подання позовної заяви, оскільки згідно ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання.

Судом встановлено, що позивач відшкодував страхувальнику завдані збитки 23.03.2009року, саме з цієї дати починається перебіг позовної давності.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч.5 даної статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи докази, оцінку яким суд дав вище, суд приходить до висновку про обгрунтуваність позовних вимог позивача.

Керуючись вимогами ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідача суд стягує 188грн.20коп. судовий збір .

Враховуючи викладене, керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 , ч.2 ст.1187 ЦК України, ст.ст.3, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228, 292, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» (р/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»МФО 300335 код ЕДРПОУ 24745673) суму страхового відшкодування в розмірі 13715грн. (тринадцять тисяч сімсот пятнадцять грн.), судові витрати по справі в розмірі 188грн.20коп., а всього 13903грн.20коп. (тринадцять тисяч девятсот три грн.20коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя