№ 21582421, 10.02.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/472/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання: Легенченко О.А.,

за участю сторін:

від позивача (представник) ОСОБА_1, за довіреністю

від відповідача ОСОБА_2, за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області до Дочірнього підприємства «Ринок Саратської райспоживспілки»про стягнення заборгованості у розмірі 92049,75 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася Саратська міжрайонна державна податкова інспекція в Одеській області до Дочірнього підприємства «Ринок Саратської райспоживспілки»про стягнення заборгованості у розмірі 92049,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної фахівцями ДПА в Одеській області перевірки Дочірнього підприємства «Ринок Саратської райспоживспілки», з питань дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, був складений акт перевірки №000329 від 20.01.2010 року, згідно висновків якого за відповідачем були виявлені порушення вимог п.1, п. 13, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР. На підстави зазначеного акту перевірки Саратською міжрайонною державною податковою інспекцією в Одеській області (за місцем реєстрації ДП «Ринок Саратської райспоживспілки») було прийнято по відношенню до відповідача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132370 від 01.02.2010 року на суму 92157,25 грн., яке належним чином було отримано відповідачем, але самостійно та у строки встановлені чинним законодавством не сплачені, що стало підставою звернення позивача до суду з позовом про їх стягнення у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях (а.с. 35-26), зокрема з підстав того, що відповідач пропустив строк звернення до суду з дійсним позовом та вказаний штраф не є податковим боргом відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство «Ринок Саратської райспоживспілки», 08.02.1995 року було зареєстровано Саратською районною державною адміністрацією Одеської області в якості юридичної особи, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи (а.с. 4) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2647 (а.с. 6), та як платник податків знаходиться на обліку в Саратській МДПІ в Одеській області з 28.06.1994 року за № 44, що підтверджується довідкою від 29.03.2005 року № 242 (а.с. 5).

Судом встановлено, що 20 січня 2010 року фахівцями ДПА в Одеській області була проведена перевірка Дочірнього підприємства «Ринок Саратської райспоживспілки», з питань дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами вказаної перевірки перевіряючими був складений акт №000329 від 20.01.2010 року (а.с. 15-16), згідно висновків якого за відповідачем були виявлені порушення вимог п.1, п. 13, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункових операцій на повну суму вартості проданих товарів наданих послуг через реєстратор розрахункових операцій на суму 18409, 95 грн., не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підстави зазначеного акту перевірки, Саратською міжрайонною державною податковою інспекцією в Одеській області (за місцем реєстрації ДП «Ринок Саратської райспоживспілки») було прийнято по відношенню до відповідача рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132370 від 01.02.2010 року на суму 92157,25 грн. (а.с.17).

Судом встановлено, що відповідач оскаржував вказане рішення в судовому порядку, за результатами якого постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі № 2-а-4699/10/1570 у задоволені позову ДП «Ринок Саратської райспоживспілки»про скасування рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132370 від 01.02.2010 року на суму 92157,25 грн., було відмовлено.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 пункту 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(що був чинний на час проведення перевірки) податкові органи здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів. Для цього відповідно до ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Судом встановлено, що відповідно до плану графіку, та на підставі направлення на проведення перевірки № 234 від 11.01.2010 року фахівцями ДПА в Одеській області була проведена перевірка Дочірнього підприємства «Ринок Саратської райспоживспілки», з питань дотримання субєктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами вище зазначеної перевірки фахівцями ДПА в Одеській області був складений та підписаний акт №000329 від 20.01.2010 року (а.с. 15-16), згідно висновків якого за відповідачем були виявлені порушення вимог п.1, п. 13, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг»від 06.07.1995 року №265/95-ВР, а саме: не проведення розрахункових операцій на повну суму вартості проданих товарів наданих послуг через реєстратор розрахункових операцій на суму 18409, 95 грн., не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

На підставі вище зазначеного акту перевірки, Саратською міжрайонною державною податковою інспекцією в Одеській області було винесено рішення №0000132370 від 01.02.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 92157,25 грн. (а.с. 17).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі Закон) визначено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - субєктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та субєктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 ст. 3 цього Закону субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязанні проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Також, відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Судом встановлено, що відповідачем не виконувалися вказані норми закону, оскільки відповідно до даних акту перевірки сума у розмірі 18409,95 грн., що відображена у касовій книзі не проведена через реєстратор розрахункових операцій, а отже сума штрафних санкцій за вище зазначене порушення склала 92049,75 грн. (18409,95 х 5 = 92049,75 грн.).

На підставі виявлених в акті перевірки порушень позивачем було винесено відносно відповідача рішення про застосування штрафних (фінансових) №0000132370 від 01.02.2010 року на суму 92157,25 грн.

Вказане рішення було отримано відповідачем 02.02.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про отримання поштового відправлення (а.с.18).

Також судом встановлено, що правомірність винесення вказаного рішення підтверджена постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі № 2-а-4699/10/1570 у задоволені позову ДП «Ринок Саратської райспоживспілки»про скасування рішення Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000132370 від 01.02.2010 року на суму 92157,25 грн. було відмовлено.

Частиною 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно з ч. 1,2 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. Судом встановлено, що в десятиденний термін з дати отримання рішення, відповідач не оплатив штраф у сумі 92157,25 грн.

Відповідно до пп. 20.1.28. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що вказаний штраф не є податковим боргом відповідача, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. В свою чергу, відповідно до п. 14.1.39. вказаної статті кодексу, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, з аналізу вище приведених норм законодавства вбачається, що вказаний штраф є також податковим боргом відповідача.

Також не приймаються до уваги посилання представника відповідача на порушення строку звернення до суду з дійсним позовом, оскільки згідно з п. 102.4. ст. 102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В звязку з чим, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані представником позивача у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 92157,25 грн., має бути стягнута з відповідача на користь Державного бюджету України в судовому порядку.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 2, 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного та положень Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 10, п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 1, 3, 17, 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та керуючись ст. ст. 2,4, 71, 94, 69,158,160, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Саратської міжрайонної державної податкової інспекції в Одеській області до Дочірнього підприємства «Ринок Саратської райспоживспілки»про стягнення заборгованості у розмірі 92049,75 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Ринок Саратської райспоживспілки»(юридична адрес: 68200, Одеська область, смт. Сарата, вул. Чкалова, 31, код ЄДРПОУ 01561448) заборгованість до бюджету у сумі 92049,75 грн. (девяносто дві тисячі сорок девять гривень 75 копійок) на р/р 35217001000424 до УДКСУ у Саратському районі, банк одержувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений 10 лютого 2012 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Л.Р. Юхтенко

.