№ 21493779, 18.11.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5233/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Дудка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку у сумі 1700,13 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку у сумі 1700,13 грн. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та несплатою відповідачем у встановлений законом строк заборгованості по єдиному податку у сумі 1700,13 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання повторно не зявився, повістки про виклик до суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які повернуто на адресу суду, з поштовою відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У звязку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідач про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, заперечення на позовну заяву не подав, про причини неявки до суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу у порядку, передбаченому ст. 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач на підставі ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу»є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно зі ст.ст. 7, 10, 11 цього Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, а тому справи за позовами щодо стягнення податкової заборгованості на підставі п.4 ч.1 ст. 17, п.5 ч.4 ст. 50 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що 02.04.1997 року за №2554017 0000 042788 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_1 (а.с.7), та взято на облік в Державній податковій інспекції у м. Іллічівську в якості платника податків з 17.04.1997 року за №124 (а.с.8).

Згідно положень ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 р. №1251-XII (зі змінами та доповненнями) (який діяв на час виникнення заборгованості) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 року, спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва; суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період. Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік. Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом десяти робочих днів видати безоплатно свідоцтво про право сплати єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2009 року ФОП ОСОБА_1 подано до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності (а.с.11), на підставі якої відповідачу видано Свідоцтво про сплату єдиного податку.

Згідно ч. 2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Так, згідно даних облікової картки фізичної особи підприємця ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб, що ведуться у ДПІ у м. Іллічівську згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005, № 276 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», відповідачем не сплачено єдиний податок за січень-листопад 2010 року у сумі 1700,13 грн. (а.с.14-17).

Відповідно до ч. 5 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.1998 року, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п.п. 5.4.1., п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III (який діяв на час виникнення заборгованості), узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(який діяв на час виникнення заборгованості) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську для можливості погасити заборгованість в добровільному порядку направлялась на адресу відповідача перша податкова вимога від 29 березня 2010 року №1/300 на загальну суму податкового боргу 100,13 грн. (а.с.18), яка отримана відповідачем 19.04.2010 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.18), та друга податкова вимога від 27 травня 2010 року за №2/464 на загальну суму податкового боргу 500,13 грн., яка отримана відповідачем 11.06.2010 року, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.19).

Таким чином, станом на 31.12.2010 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку за січень листопад 2010 року у сумі 1700,13 грн., що підтверджується обліковою карткою фізичної особи підприємця ОСОБА_1 по єдиному податку з фізичних осіб (а.с.14-17).

Вищезазначена сума податкового боргу відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, податкові вимоги не оскаржувались.

Відповідно до пп. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п. 15.1. ст. 15 Кодексу, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 16.1.4. ст. 16 Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів суду обставини на яких ґрунтуються його позовні вимоги та надав суду необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Іллічівську обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку у сумі 1700,13 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованість по єдиному податку у сумі 1700,13 грн. на р/р 34217379700015, код платежу 18050200, ВДК м. Іллічівськ, банк УДК Одеської області, МФО 828011, код 23215045.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано суддею 18 листопада 2011 року.

Суддя /підпис/ П.П. Марин