Решение № 21197878, 02.02.2012, Феодосийский городской суд Автономной Республики Крым

Справа № 2-2034/11/0121

Справа № 2-2034/2011

2/0121/124/12

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Блейз І.Г.

при секретарі Копосової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 вересня 2010 року, реєстровий номер 1-1280, є власницею квартири 4/6 частки квартири АДРЕСА_1. Власником 1\3 частки вказаної квартири є відповідач по справі. Спірна квартира має загальну площу 44,7 кв.м. Враховуючи, що сумісне проживання сторін у вказаній квартирі неможливе, реально частку відповідача виділити неможливе, частка не є значною, позивач звернулася до суду із позовом про припинення права власності на вказану частку у спірній квартирі відповідача та про визнання за нею права власності на усю квартиру. Також позивачем зазначено, що готова внести на депозитний рахунок суду суму, що дорівнює вартості 1\3 частки квартири.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовні заяві.

Відповідач та її представник проти задоволення позову заперечували з тих підстав, що відповідач не має іншого житла у власності, проживає у окремій кімнаті у спірній квартирі, кімната позивача є прохідною, однак вона згодна помінятися. Дійсно, якщо у вказаній квартирі будуть проживати дві родини, це буде дуже складно, однак вона не має можливості придбати інше житло самостійно. Позивач не пропонувала їй придбати інше житло. Крім того, відповідачем зазначено, що її частка складає 1\3, не є незначною. Позбавлення її права власності на цю частку завдасть їй суттєвої шкоди, оскільки вона буде позбавлена житла.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1(а.с.6-7, 35)

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною та не може бути виділена у натурі, річ є неподільною, сумісне користування та володіння майном є неможливим, таке припинення не спричинить суттєвої шкоди інтересам співвласника та членам його родини. Суд постановлює рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості даної частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх позовних вимог або заперечень.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем не перераховано грошові кошти на депозитний рахунок суду.

Суд також дійшов висновку, що 1/3 частки квартир не може вважатися незначною.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що відповідач іншого житла на праві власності не має. Дані обставини позивачем не спростовано.

Позивачем та їх представником, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, не надано доказів неможливості сумісного користування та володіння спірним майном.

З пояснень позивача вбачається, що відсутність можливості сумісного проживання є у тому, що квартира складається з двох кімнат, які не є ізольованими, а тому якщо вона буде проживати у прохідній кімнаті, для неї це буде дуже незручно. Крім того, вона хоче, щоб у її доньки була квартира, або гроші на навчання, якщо відповідач викупить її частку у квартирі. Зараз вона із відповідачем не спілкується, були колись непорозуміння.

Вказані пояснення позивача не можуть бути розцінені судом як докази неможливості сумісного проживання, оскільки тільки свідчать про наявність побутових проблем у звязку із плануванням квартири та її невеликою площею Позивачем не надано доказів того, що відповідачем порушено правила спільного проживання або вчинено якість вчинки, що суперечать моральним засадам суспільства. Бажання позивача покращити своє житлове становище не може бути підставою для позбавлення відповідача права власності на житло.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позбавлення відповідача права власності на частку у спрій квартирі завдасть їй значної шкоди, оскільки позбавить житла.

У судовому засіданні відповідачем заявлено, що на компенсацію вона не згодна, оскільки придбати житло за запропоновану позивачем суму немає можливості.

Вказані вище обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат. Оскільки позивачами заявлено про визнання за ними права власності на 1/3 частки майна відповідача, вартість якої складає 107386, 33грн, що складає суму позову, позивачами сплачено 51 грн, 1 відсоток від ціни позову є 1073, 86 грн, стягненню з позивач підлягає не у повному обсязі сплачений судовий збір.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2012 року.

Керуючись ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1022, 86 грн (реквізити для перерахування збору: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок одержувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г.Блейз