№ 20256663, 22.12.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

22.12.2011 Справа № 2а/2570/3680/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2011 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріЗавяловійЮ.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/3680/2011

за позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_2

доДержавної податкової інспекції у м.Чернігові

проскасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

11.07.2011 позивач - Фізична особапідприємець ОСОБА_2 (даліФОПОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові (даліДПІ у м.Чернігові) про скасування податкових повідомленьрішень:

-від21.04.2011 №НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 12862,80грн.;

-від21.04.2011 №НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість (даліПДВ) у розмірі 42389,00грн. (за основним платежем 33911,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8478,00грн.);

-від21.04.2011 №НОМЕР_3, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 94000,00грн.;

-від21.04.2011 №НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у розмірі 32,00грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки прийняті всупереч нормам чинного законодавства. При цьому вказав, що з04.03.2011 по18.03.2011 ДПІ у м.Чернігові проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОПОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з01.01.2008 по31.12.2010, за наслідками якої складено Акт від01.04.2011 №854/17-219/НОМЕР_5 та яка, на думку позивача, проведена упереджено. На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від21.04.2011: №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4, з якими позивач не погодився, вважаючи суму нарахувань незаконною та безпідставною.

При цьому, позивач зазначив, що оскільки у ІІІкварталі 2010року ним було перевищено граничну суму обсягу виручки, то виконуючи вимоги Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», з кварталу 2010року перейшов на загальну систему оподаткування, і починаючи з цього періоду, на думку позивача, ФОПОСОБА_2 повинен був сплачувати податки згідно розділу Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

Крім того, позивач звернув увагу на те, що зІ поІІІквартали 2010року включно перебував на спрощеній системі оподаткування та правильно сплачував суми єдиного податку, однак незважаючи на це, на думку позивача, відповідачем в Акті перевірки безпідставно було враховано ІІІквартал 2010року по загальній системі оподаткування, що в свою чергу привело до незаконного донарахування податку з доходів фізичних осіб за ІІІ-ІVквартали 2010року.

Також, позивач зазначив, що вказане відповідачем в Акті перевірки порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: здійснення розрахункових операцій за готівку, при продажу товарів, без застосування реєстратора розрахункових операцій в період з01.10.2010 по31.10.2010 на суму 18800,00грн. не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_3 розраховувалася за отриманий товар через касу банку двома платежами в сумі 11000грн. та 7800грн., що підтверджується двома виписками з банку від25.10.2010 та від01.12.2010 відповідно, розрахункові ж операції за готівку через касу фізичної особи - підприємця в період з01.10.2010 по31.12.2010 не проводились. Таким чином, позивач наголосив на тому, що не порушував вищезазначену норму закону, а нарахування відповідачем в даному випадку штрафних санкцій в розмірі 94000,00грн. є безпідставним.

Окрім цього, як вказав позивач, є безпідставним посилання відповідача на порушення ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» з наведених вище причин.

Також в судовому засіданні представник позивач зазначив, що відповідачем було необґрунтовано вирахувано з податкового кредиту 18258,00грн. з тих підстав, що в періоді, що перевірявся, до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду було включено суми ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентами в іншому ніж звітний (податковий ) період, наголошуючи, що відповідач безпідставно не визнає та не бере до уваги податкові накладні, які виписані з розбіжністю зі звітним періодом в термін трохи більший за один місяць, оскільки згідно діючого законодавства граничний термін встановлено в два місяці.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що податкові повідомленнярішення від21.04.2011: №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4 прийняті упереджено та без належного законного обґрунтування, а отже не відповідають чинному законодавству та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини зазначені у позові з наданням в судовому засіданні додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. При цьому, в судовому засіданні надав заперечення проти позову, в яких наголосив на тому, що в ході проведення перевірки ФОПОСОБА_2 встановлені порушення, в результаті яких позивачем занижено обсяг виручки за ІІквартали 2009року на 121800,00грн., за 9місяців 2010року на 194795,76грн., занижено чистий дохід за ІІІ-квартали 2010року на 85752,00грн. (усього донараховано податку з доходів фізичних осіб за Актом перевірки 12862,80грн.), занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього у сумі 33911,00грн. (донараховано ПДВ за Актом перевірки 33911,00 грн.).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з наступних підстав.

ФОПОСОБА_2 (ід.н.НОМЕР_5) зареєстрований як фізична особа підприємець 25.10.2006 виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за НОМЕР_7 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_6), включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, і взято на облік до ДПІ у м.Чернігові як платника податків 25.10.2006, як платник ПДВ - з05.10.2009.

Згідно з реєстраційними даними ФОПОСОБА_2 займається таким видом господарської діяльності:

-дослідження конюнктури ринку та виявлення суспільної думки (КВЕД74.13.0).

Перевіряючи підстави проведення перевірки, судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, відповідно до направлень від04.03.2011 №689, від21.03.2011 №762, виданих ДПІ у м.Чернігові, (вручені ФОПОСОБА_2 під підпис 04.03.2011, а.с.48, 49), проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОПОСОБА_2 вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з01.01.2008 по31.12.2010.

ФОПОСОБА_2 повідомлений про проведення перевірки рекомендованим листом від22.02.2011 №2424/Л/17-216, який отримано ним особисто 25.02.2011.

Перевірку проведено з відома та в присутності ФОПОСОБА_2

Відповідно до наказу ДПІ у м.Чернігові від22.02.2011 №872 (а.с.47) перевірка проводилась з04.03.2011 по18.03.2011, про що складено Акт перевірки від01.04.2011 №854/17-219/НОМЕР_5 (вручено ФОПОСОБА_2 11.04.2011, а.с.50-64).

Термін перевірки продовжувався на підставі наказу від18.03.2011 №1220 та направлення на проведення перевірки від21.03.2011 №762, виданих ДПІ у м.Чернігові, з21.03.2011 по25.03.2011.

Так, у розділі «Висновок» Акту перевірки встановлено, що усього ФОПОСОБА_2 донараховано податку з доходів фізичних осіб 12862,80грн., а також донараховано податку на додану вартість 33911,00грн. (а.с.63).

На підставі висновків Акту перевірки ДПІ у м.Чернігові 21.04.2011 були прийняті наступні податкові повідомленнярішення:

-№НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 12862,80грн. за порушення ст.13, ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями), ст.5 Закону України від22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (а.с.10);

-№НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість (даліПДВ) у розмірі 42389,00грн. (за основним платежем 33911,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8478,00грн.) за порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) (а.с.11);

-№НОМЕР_3, яким застосовано суму штрафним (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 94000,00грн. за порушення п.1 ст.3 Закону України від06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (а.с.12);

-№НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у розмірі 32,00грн. за порушення ст.3 Закону України від23.03.1996 №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями) (а.с.13).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені ФОПОСОБА_2 на юридичну адресу (АДРЕСА_1/1, м.Чернігів), але 26.04.2011 конверт був повернутий поштою із зазначенням «за вказаною адресою не проживає». При цьому, 20.05.2011 ФОПОСОБА_2 до ДПІ у м.Чернігові була подана заява про надання копій спірних податкових повідомлень-рішень, які були отримані позивачем 24.05.2011.

Крім того, вищезазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені ФОПОСОБА_2 в адміністративному порядку до ДПА в Чернігівській області (скарга від02.06.2011 вх.№Л-133, а.с.14-16), яка в рішенні про залишення скарги без розгляду від08.06.2011 №168/Л/25-020 зазначила, що скарга була подана з порушенням встановленого 10-денного строку для подання скарг до ДПА в Чернігівській області, відповідно грошові зобовязання, визначені у вищезазначених податкових повідомленнях-рішеннях ДПІ у м.Чернігові, є узгодженими і не підлягають адміністративному оскарженню (а.с.17-19).

При цьому на підставі Акту перевірки судом встановлено, що ФОПОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, яка регулюється Указом Президента України від03.07.1998 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» з01.04.2009 по30.09.2010.

Сплата єдиного податку проводилася за ставкою 200грн., встановленою місцевою радою. Фактів здійснення діяльності, не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку, не встановлено.

Перевіркою встановлено, із чим погодився суд, що виручка від здійснення підприємницької діяльності, отримана ФОПОСОБА_2 за 9місяців 2010року, перевищила 500тис.грн. граничного розміру річної виручки та склала 1154261,76грн. Перевищення ФОПОСОБА_2 протягом 9місяців 2010року граничного розміру річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), встановленого ст.1 Указу, становило 654261,76грн.

Таким чином, згідно ст.5 зазначеного Указу у звязку з перевищенням граничного обсягу виручки (500тис.грн.), отриманої ФОПОСОБА_2 протягом 9місяців 2010року, з 01.10.2010 ФОПОСОБА_2 повинен застосовувати загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

У звязку з перевищенням граничної суми виручки за 9місяців 2010року на 654261,76грн., (1154261,76грн. - 500тис.грн.) ФОПОСОБА_2 подав до ДПІ у м. Чернігові декларацію про доходи за ІІІквартал 2010року (від21.10.2010, вх.№156909). Встановлений факт перевищення граничної суми виручки позивач не заперечував.

Перевіркою встановлено порушення ФОПОСОБА_2 ст.1 Указу, а саме: встановлено заниження обсягу виручки ІІ-квартали 2009року на 121800,00грн., в результаті подання Звіту за ІІ-квартали 2009року не наростаючим підсумком, за Іквартал 2010року на 83281,87грн., за Іпівріччя 2010року на 98841,79грн., за 9місяців 2010року на 194795,76грн., в результаті неповного відображення в Звітах платника єдиного податку виручки, яка була отримана у вигляді готівки та безготівкової виручки, яка надійшла на розрахункові рахунки від продажу будівельних матеріалів.

При цьому перевіркою також встановлено порушення ст.1 Указу, а саме: ФОПОСОБА_2 перевищено граничний розмір річної виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) 500тис.грн. протягом 9місяців 2010року на суму 654261,76грн.

Отже, перевіряючи обставини законності підстав визначення грошового зобовязання спірними податковими повідомленнямирішеннями, суд встановив наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення від21.04.2011 №НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 12862,80грн. за порушення ст.13, ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України від26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями) та п.5.2 ст.5 Закону України від22.05.1997 №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», судом встановлено, що внаслідок встановленого порушення ФОПОСОБА_2 занижено чистий дохід за ІІІ-квартал 2010року на 85752,00грн., оскільки позивачем порушено порядок визначення суми оподатковуваного доходу та необхідність документального підтвердження витрат, безпосередньо повязаних з одержанням доходу.

Так, згідно з абз.2 ст.13 розділу IV Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно ізЗаконом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (абз.3 ст.13 розділу IV Декрету).

Положення ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» застосовується в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку ст.5), за результатами або за участю яких у звітному періоді безпосередньо отриманий дохід. До декларації про доходи, одержані за звітний період, включаються тільки прямі валові витрати, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-який формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Щодо податкового повідомлення-рішення від21.04.2011 №НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість (даліПДВ) у розмірі 42389,00грн. (за основним платежем 33911,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 8478,00грн.) за порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України від03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) (а.с.11), суд зазначає наступне.

По першому епізоду - за результатами автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України перевіркою встановлено, що в травні 2010року, до складу податкових зобовязань ФОПОСОБА_2 не була включена сума ПДВ по податковій накладній від05.05.2010 №80, виданої ПП«Інстал Чернігів» на загальну суму 9780,41грн. (в т.ч. ПДВ 1630,00грн.). Перерахування коштів за товар відвантажений ФОПОСОБА_2 ПП«Інстал Чернігів» по вищевказаній накладній відбулось: 01.07.2010 у сумі 2780,41грн. (в т.ч. ПДВ 463,40грн.), 07.07.2010 у сумі 2000,00грн. (в т.ч. ПДВ 333,33грн.), 20.07.2010 у сумі 5000,00грн. (в т.ч. ПДВ 833,33грн.).

Перевіркою встановлено заниження задекларованих ФОПОСОБА_2 податкових зобовязань по ПДВ за травень 2010року на 1630,00грн., оскільки позивачем порушено пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», та не визначено дату виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) та відповідний податковий період.

По другому епізоду - також перевіркою встановлено порушення пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: ФОПОСОБА_2 до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду включав суми ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентами в іншому ніж звітний (податковий) період, в результаті чого ним завищено суму податкового кредиту з ПДВ в періоді, що перевірявся, у сумі 18258,00грн., в т.ч. за вересень 2010року у сумі 12503,00грн., за жовтень 2010року у сумі 5305,00грн., за листопад 2010року у сумі 450,00грн.

Перевіркою встановлено, що ФОПОСОБА_2 не звертався до ДПІ у м.Чернігові зі скаргою на постачальників (які відмовили в наданні податкової накладної), яка є законно підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

ФОПОСОБА_2 в ході перевірки не надав документального підтвердження факту отримання вищезазначених податкових накладних в тому періоді, коли відобразив їх у складі податкового кредиту звітного періоду.

Отже, враховуючи норми п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», яка встановлює порядок визначення податкового кредиту, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону, яка визначає дату виникнення права платника податку на податковий кредит, а також враховуючи вимоги пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону, які встановлюють порядок складання та видачі податкової накладної, суд визнає обґрунтованим висновок ДПІ у м.Чернігові про те, що у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Надані в судовому засіданні пояснення представника позивача про те, що згідно діючого законодавства граничний термін включення до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентами в іншому ніж звітний (податковий) період, встановлено в два місяці, наведених норми Закону не спростовують, а отже є безпідставними і судом до уваги не приймаються. Крім того, посилання на нечинний лист ДПА України від04.08.2009 №16521/7/16-1517 є неприпустимим.

По третьому епізоду - також перевіркою встановлено, що в лютому-березні 2010року, відповідно до наданих на перевірку реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, ФОПОСОБА_2 мав взаємовідносини з ТОВ«Автоєвразія» (кодЄДРПОУ35310919) на загальну суму 55800,00грн. (в т.ч. ПДВ 9300,00грн.).

Відповідно до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних на суму реалізованого товару між ТОВ«Автоєвразія» та ФОПОСОБА_2 було включено до складу податкового кредиту в лютому 2010року податкову накладну від23.02.2010 №19 на суму 28152,00грн. (в т.ч. ПДВ 4692,00грн.), та до складу податкового кредиту у березні 2010року податкову накладну від29.03.2010 №45 на суму 27648,00грн. (в т.ч. ПДВ 4608,00грн.), яку ФОПОСОБА_2 відповідно до розрахунку коригування сум ПДВ включено до складу податкового кредиту в квітні 2010року (податкова декларація з ПДВ від20.05.10 №65389). ФОП ОСОБА_2 на перевірку не були надані вищезазначені податкові накладні. Розрахунки між ФОПОСОБА_2 та ТОВ«Автоєвразія» не проводились.

По четвертому епізоду досліджуючи фактичні обставини справи щодо формування податкового кредиту судом також встановлено, що ФОПОСОБА_2 включено до складу податкового кредиту суми ПДВ не підтверджені податковими накладними (фіскальними чеками та ін.), на загальну суму 4735,00грн. (з контрагентами ТОВІнтеко констракшн», ТОВ«Форт-Сервіс», ТОВ«Лідер-Ком», ВАТ«Укртелеком»). (а.с.61).

Надані в судовому засіданні пояснення представника позивача про те, що податкові накладні по зазначених контрагентах надавались на перевірку, але неприйняті перевіряючими, жодним доказом не підтверджено (як то реєстр податкових накладних та Акт відмови не надано), а отже висновків перевірки та поданих самим позивачем розрахунків до податкових декларацій не спростовують, і тому судом до уваги не приймаються як безпідставні.

Відповідно перевіркою законно встановлено, що в порушення пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.4, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.3.1 п. 7.3, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ФОПОСОБА_2 завищено суму податкового кредиту по ПДВ у розмірі 33911,00грн., оскільки не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту), та не підлягають включенню до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентами в іншому ніж звітний (податковий) період.

Щодо податкового повідомлення-рішення від21.04.2011 №НОМЕР_3, яким застосовано суму штрафним (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 94000,00грн., судом встановлено, що в порушення п.1 ст.3 Закону України від06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями), яким встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок - ФОПОСОБА_2 здійснював розрахункові операції за готівку, при продажу товарів, без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: в період з01.10.2010 по31.10.2010 ФОПОСОБА_2 було отримано готівку в загальному розмірі 18800,00грн. за будівельні матеріали (металочерепиця, саморізи, шурупи, профілі) з оформленням прибуткових касових ордерів. В судовому засіданні представник позивача існування оформлених та підписаних позивачем прибуткових касових ордерів жодним чином не спростував.

Щодо податкового повідомлення-рішення від21.04.2011 №НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування у розмірі 32,00грн. за порушення ч.1 ст.3 Закону України від23.03.1996 №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (зі змінами та доповненнями), якою встановлено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток (ч.2 ст.3 Закону), суд зазначає:

в ході перевірки правомірно встановлено, що ФОПОСОБА_2 здійснювалась оптова та роздрібна торгівля будівельними матеріалами, які ним придбавалися у підприємств (ТОВ«Інтеко констракшн», ПП«Квідом», ПП«ФБМ-Україна», ТОВ«ТД«Омега»).

Отже, ФОПОСОБА_2 здійснював оптову та роздрібну торгівлю будівельними матеріалами не власного виробництва, без придбання торгового патенту на здійснення діяльності, чим порушив ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Крім того, той факт, що грошові кошти за реалізовану ФОПОСОБА_2 продукцію в сумі 18800,00грн. (в т.ч. ПДВ 3133,33грн.) покупцем ОСОБА_3 внесено готівкою, також прямо доводить вказане порушення.

Дані обставини не дають підстави скасувати податкові повідомленнярішення ДПІ у м.Чернігові від21.04.2011: №НОМЕР_1, №НОМЕР_2, №НОМЕР_3, №НОМЕР_4. З огляду на досліджене, встановивши фактичні обставини законності підстав визначення платнику податків грошового зобовязання, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи встановлене та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк