Решение № 19897481, 15.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2011 р. Справа № 5016/3024/2011(3/190)

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»

54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 94

до відповідача: Фермерського господарства «АСА»

57242, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Коларівка, вул.

Дорожна, 2

про стягнення заборгованості в сумі 3830,66 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом (клопотання № 10-12ю-1000 від 15.11.11 р.) стягнути з відповідача борг за реактивну електроенергію в сумі 3675,73 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобовязань в розмірі 43,22 грн., суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 85,74 грн., 3% річних в розмірі 25,97 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 42/1341 від 26.09.09 р. про постачання електричної енергії, додатків до договору, актів про використану електричну енергію, повідомлень про перевищення договірної величини споживання електричної енергії, рахунків, норм ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктів 6.33, 6.34 Правил користування електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28, ст. 526 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що на даний час рахунки за активну електроенергію за червень-серпень 2011 р. відповідачем не сплачені, що створює негативне становище у енергетичній галузі та спричиняє суттєву шкоду державі.

Відповідач в судове засідання двічі свого представника з невідомих причин не направив, відзив по суті спору не скерував, вимоги ухвал суду не виконав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні ухвали.

Отже, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

15.11.11 р. за результатами розгляду справи суд на підставі ст. 85 ГПК України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

26.09.2009 року між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго») та Фермерським господарством «АСА»був укладений договір № 44/1341, згідно умов якого позивач, як постачальник, продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 225 кВт, а відповідач, як споживач, оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, зобовязались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричної енергією, затвердженими в установленому порядку.

Пунктами 2.3.1 та п. 2.3.3 договору № 42/44 відповідач зобовязався виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, а також здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків № 10 «Порядок розрахунків», № 4 «Графік зняття показників обліку електричної енергії».

Порядок розрахунків за спожиту електричну енергію сторони передбачили додатком № 10 до договору № 44/1341, відповідно до п. 1 та п. 2 якого, розрахунковим вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач до 13 числа поточного місяця здійснює платіж на наступний на наступний розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого обсягу споживання електричної енергії.

Також, між ВАТ ЕК “Миколаївобленерго” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго») та Фермерським господарством «АСА» було укладено додаток № 5 до договору № 44/1341, яким врегульовано порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії.

Згідно п. 17 додатку № 5 до договору № 44/6132 сторонами встановлено, зокрема, що кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок позивача протягом 5 діб від дня отримання розрахункових документів.

У відповідності до п. 6.33 Постанови Національного комітету електроенергетики від 31.07.1996 № 28 “Про затвердження Правил користування електричною енергією” величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17 січня 2002 року N 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 лютого 2002 року за N 93/6381 (далі - Методика обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії), та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації. Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору відповідач спожив реактивну електроенергію за період з червня 2011 року по серпень 2011 року у кількості 11173 кВт на загальну суму 3675,73 грн., що підтверджується виставленими відповідачу рахунками позивача та актами про використану електроенергію.

Так, на підставі наданого відповідачем акту спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у червні 2011 р. складає 1364 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/1341/6/1 від 15.06.11 року на суму 366,01 грн., який підписаний особисто відповідачем; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у липні 2011 р. складає 2889 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/1341/7/1 від 15.07.11 року на суму 1087,40 грн., який підписаний особисто відповідачем; в акті спожитої електричної енергії було визначено, що обсяг фактично спожитої електроенергії у серпні 2010 р. складає 6920 кВт/год, про що відповідачу було виставлено рахунок № 44/1341/8/1 від 15.08.11 року на суму 2222,32 грн., який також підписаний особисто відповідачем.

Відповідач же свої обовязки по сплаті реактивної електроенергії за визначений термін взагалі не виконав.

Отже, на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем дійсно становить в сумі 3675,73 грн.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобовязання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна умов договору не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 10 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних та індекс інфляції. Сума зазначених нарахувань вказується у окремих розрахункових документах.

Отже, за невиконання належним чином грошових зобов'язань згідно з вимогами діючого законодавства України у встановлений строк, передбачений п. 4.2.1 договору № 44/1341 від 26.09.09 р. за розрахунком позивача, боржнику цілком обґрунтовано нараховано до стягнення пеню в сумі 43,22 грн. за період з 13.02.11 р. по 15.08.11 р., 3% річних від простроченої суми в розмірі 25,97 грн. за період з 13.02.09 р. по 15.08.11 р. та 85,74 грн. індексу інфляції за період з 13.02.09 р. по 13.07.11 р.

Відповідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правилами ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач своїм процесуальним правом спростувати вимоги позивача по даній справі не скористався, доказів належного виконання договірних відносин суду не надав.

Дослідивши надані позивачем докази, та оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фермерського господарства «АСА» (57242, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Коларівка, вул. Дорожна, 2, код ЄДРПОУ 22429442) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 24789699, р/р № 260303011353 в ОПЕРВ ОУ ощадному банку України м. Миколаєва, МФО 326461, код 24789699) борг за реактивну електроенергію 3675,73 грн.

3. Стягнути з Фермерського господарства «АСА» (57242, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Коларівка, вул. Дорожна, 2, код ЄДРПОУ 22429442) на користь Публічного акціонерного товариства “Миколаївобленерго” (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 24789699, р/р № 26002392418001 у МФ КБ «Приватбанк», МФО 326610) 43,22 грн. пені, 25,97 грн. 3% річних, 85,74 грн. інфляційних, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова