№ 19775507, 08.09.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

08.09.2011                                                                                 Справа № 2а/2570/4344/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючоїсудді - ЖитнякЛ.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу№2а/2570/4344/2011

за позовом          Державної податкової інспекції у м.Чернігові

до          Приватного підприємства «Полсервіс»

про          стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

17.08.2011 Державна податкова інспекція у м.Чернігові (далі – ДПІ у м.Чернігові) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Полсервіс» (далі – ПП«Полсервіс») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у сумі 101,47грн. з відкритих розрахункових рахунків в установах банків, згідно Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом за адресою реєстрації, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб та матеріалах справи. Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП«Полсервіс» як юридична особа, 17.01.2006 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до ДПІ у м.Чернігові як платника податків 19.01.2006.

В силу пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. А згідно ст.14.1.175 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно п.14.1.156 ст.14 Кодексу визначено термін «податкове зобов'язання», як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).

Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що відповідачем не подана податкова декларація з податку на додану вартість (ПДВ) засічень 2011року, у зв’язку з чим ДПІ у м.Чернігові складений Акт від14.02.2011 №49/15-243, в якому граничний строк подання податкової декларації встановлений 09.02.2011. Податковий борг відповідача по штрафних санкціях з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) склав 170,00грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від16.02.2011 №0000411520/0, яке отримано – 21.02.2011 (в матеріалах справи). А оскільки у відповідача станом на 02.08.2011 рахувалась переплата у сумі 68,43грн., сума податкового боргу згідно розрахунку позивача складає 101,47грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Таким чином відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, встановленого пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача були направлені податкові вимоги, перша – форми «Ю» від03.03.2010 №1/340 у розмірі165,19грн., що була отримана 19.04.2010, друга – форми «Ю» від20.05.2010 №2/593 у розмірі165,19грн., що не була отримана відповідачем, лист повернуто поштою з відміткою «за закінченням терміну зберігання», а отже податкові зобов’язання визнаються узгодженими в силу п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України.

Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем пп.14.1.153, п.14.1.156, пп.14.1.175 ст.14, пп.16.1.4 ст.16, ст.36 та ст.59 Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов’язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із ст.20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та відповідає вимогам ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Тому враховуючи п.54.3 ст.54, п.87.1 ст.87 та пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

При цьому згідно з п.8 ч.6 ст.1832 та ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160-163, ч.4 ст.1832 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Полсервіс» (вул.Рокосовського70/214, м.Чернігів, 14034, кодЄДРПОУ34018377) з відкритих розрахункових рахунків в установах банків податковий борг з податку на додану вартість у сумі 101,47грн. (сто одна гривня 47коп.) та перерахувати до Державного бюджету, р/р31110029700002, код11021000, одержувач: Державний бюджет м.Чернігова, код ЄДРПОУ22825965, банк ГУДК в Чернігівській області, МФО853592.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч.8-10 ст.1832 та ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                           Л.О.Житняк