№ 19775461, 02.09.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

02.09.2011 Справа № 2а/2570/4012/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретарі - ГригорєвійО.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/4012/2011

за позовомЧернігівської міжрайонної державної податкової інспекції

доДержавного підприємства «Чернігівторф» в особі філії «Смолинський торфозавод»

простягнення податкового боргу за рахунок готівкових коштів та коштів з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В :

28.07.2011 Чернігівська міжрайонна державна податкова інспекція (далі МДПІ) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Чернігівторф» в особі філії «Смолинський торфозавод» (далі Підприємство) про стягнення податкового боргу на загальну суму162740,01грн., а саме: 159673,84грн. по платі за землю, 3066,17грн. збору за спеціальне використання води, з відкритих рахунків в установах банків, згідно Єдиного банку даних про платників податків юридичних осіб та стягнення вказаного податкового боргу за готівкові кошти, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та підтримав їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позові, додатково надавши пояснення в судовому засіданні.

Представник відповідача позов визнав частково, пояснивши: «якщо борг буде стягуватись з відкритих рахунків в установах банків, це потягне арешт цих рахунків і паралізує роботу підприємства, а саме виплату заробітної плати та оплату комунальних послуг».

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП«Чернігівторф» як юридична особа, 21.06.1994 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і взято на облік до МДПІ як платник податків. На підставі наказу від12.08.2003 №15 ДП«Чернігівторф» створено філію «Смолинський торфозавод». Згідно з положенням філія є господарським субєктом, заснована на державній власності без прав юридичної особи, користується основними фондами та оборотними коштами підприємства. Філію «Смолинський торфозавод» взято на облік до МДПІ як платник податків 02.12.2003.

В силу п.3 ч.1 ст.9 Закону України від25.06.1991 №1251 «Про систему оподаткування» (чинного на момент вчинення правопорушення) платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законодавством терміни. А згідно ст.11 цього Закону платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування.

Відповідно аналогічні зобовязання встановлені п.1.2 ст.1 Закону України від21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (також чинного на момент вчинення правопорушення), де визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Вказані правові норми повністю кореспондуються із пп.14.1.156 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Крім того ст.17 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що згідно розрахунку позивача відповідач має податковий борг на загальну суму162740,01грн., а саме: 159673,84грн. по платі за землю, 3066,17грн. збору за спеціальне використання води.

Податкові борги утворились у звязку із несплатою податкових зобовязань у встановлені законодавством строки та не в повному обсязі, визначених відповідно податковими деклараціями: з плати за землю від31.01.2011 №1547, №1549, та зі сплати збору за спеціальне використання води від05.05.2011 №12606, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Вказані податкові зобовязання стали узгодженим з моменту визначення особисто платником податку суми податку відповідними податковими деклараціями, з урахуванням сплат та нарахованої пені.

Таким чином відповідно до вимоги ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України, суд враховує, що попередньо на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від19.01.2007 №1/15 та друга податкова вимога від26.02.2007 №2/72. Вимоги отримані відповідачем (а.с.27 та 27 зі звороту), отже податкові зобовязання є узгодженими.

Крім того необхідно врахувати, що 17.04.2007 МДПІ було прийнято рішення №9/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Також слід зазначити, що на підставі ст.100 Податкового кодексу України, між МДПІ та ДП«Чернігівторф» в особі філії «Смолинський торфозавод» укладались договори про розстрочення податкового боргу, але через несплату відповідачем сум розстроченого боргу у строки, вказані договори були достроково розірвані.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Закону України «Про систему оподаткування», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Закону України «Про плату за землю» та Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобовязання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відкритих рахунків в установах банків підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення вказаного податкового боргу за готівкові кошти, суд враховує, що п.95.4. ст.95 Податкового кодексу України визначено - орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку слід зазначити, що резолютивна частина судового рішення не може в собі мати вибіркове трактування, де одна вимога виключає іншу.

Крім того, позивачем не визначено порядок стягнення готівкових коштів, як того вимагає п.95.4. ст.95 Податкового кодексу України. При цьому визнаючи суму податкового боргу та встановлюючи можливість стягнення суми боргу з відкритих розрахункових рахунків.

Також представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження обставин неможливості виконати рішення суду про стягнення податкового боргу з відкритих розрахункових рахунків в установах банків, як то: арешт рахунків, відсутність коштів на рахунках та повернення платіжних вимог без виконання. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Чернігівторф» в особі філії «Смолинський торфозавод» (вул.Борисенка,35-а, м.Чернігів, 14037, кодЄДРПОУ02968220) з відкритих розрахункових рахунків в установах банків податковий борг на загальну суму162740,01грн. (сто шістдесят дві тисячі сімсот сорок гривень 01коп.) та перерахувати:

-159673,84грн. по платі за землю на р/р33210811700561, код 13050100, одержувач: Місцевий бюджет Смолинської сільради, банк одержувача: ГУДК в Чернігівській області, МФО853592, код 22826386;

-3066,17грн. збору за спеціальне використання води на р/р33111357700522, код 13020100, одержувач: Місцевий бюджет Чернігівського району, банк одержувача: ГУДК в Чернігівській області, МФО853592, код 22826386.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк