Приговор № 19257540, 18.10.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2011 Справа №1-695/11

Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гуменного П.П.

при секретарях Кришталович Л.Б., Присяжнюку В.В.

за участю прокурора Матвійчука Ю.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого вироком Тернопільського районного суду Тернопільської області від 30 травня 2001 року за ч.1 ст. 101 КК України (в редакції 1960 р.) на 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 р) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч.3 ст. 142 КК України (в редакції 1960 р.) на 6 років позбавлення волі, за ч.1 ст. 89 КК України (в редакції 1960 р.) на 1 рік позбавлення волі , на підставі ст. 42 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань остаточно призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 23 березня 2007 року звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 8 місяців 1 день,

за ч.1 ст.121, ч.4 ст. 296 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14 квітня 2011 року близько 20 години ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у громадському місці, а саме на подвірї будинку АДРЕСА_2, поблизу першого під'їзду зустрівся з ОСОБА_3 і у нього виник злочинний намір на вчинення хуліганських дій.

З цією метою ОСОБА_2 в тому ж місці та в той же час, ігноруючи елементарні правила поведінки, моралі та добропристойності, виражаючи явну неповагу до суспільства, зневажаючи громадський порядок, виражаючись при цьому нецензурною лайкою, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно вступив в конфлікт з ОСОБА_3, в ході якого розбив об асфальтне покриття скляну пляшку з-під пива, яку тримав у лівій руці та безпричинно, застосувавши предмет, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень - розбиту скляну пляшку з-під пива, умисно наніс нею удар в область голови ОСОБА_3, заподіявши йому простору рану правої щоки та правої бокової поверхні шиї з ушкодженнями жувального м'язу, привушної залози та фасції кивального м'язу, що у перерізі травматичного процесу супроводжувалося явищами гнійного запалення м'яких тканин, в тому числі слинної залози, тобто тілесні ушкодження, які спричинили непоправне знівечення обличчя та які за цим критерієм відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав частково і при цьому пояснив, що він не заперечує того факту, що розбитою пляшкою з - під пива наніс удар ОСОБА_3 в область голови, однак його дії не містять хуліганських мотивів, а є наслідком протиправної поведінки потерпілого, котрий його образив.

Крім того ОСОБА_2 засвідчив, що дійсно 14 квітня 2011 року він разом з своїм знайомим ОСОБА_4 вживали спирте. Ввечері вони разом з ОСОБА_4 підійшли до будинку останнього, що розташований по АДРЕСА_2. Попередньо він придбав пляшку пива, яку тримав у руці. Зупинившись біля одного з підїздів, вони спілкувались з ОСОБА_4 В цей час до них підійшов потерпілий , який втрутився в їхню розмову і почав його словесно ображати. Така поведінка потерпілого його обурила і між ними виникла шарпанина, в ході якої він впав. Коли падав, то пляшка з під пива , яку він тримав в руці, випадково розбилась. І тоді він скляним уламком пляшки з-під пива наніс один удар потерпілому в область голови, після цього злякавшись, побіг додому.

Категорично наполягає на тому, що його дії не містять хуліганського мотиву, а тілесні ушкодження він наніс потерпілому, виключно через образу з його боку.

Крім часткового визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_5, яка засвідчила, що 14 квітня 2011 року вона разом з своїм сином ОСОБА_6 знаходилась у своїй квартирі, що розташована на 3-му поверсі у будинку АДРЕСА_2. Близько 20-21 години на вулиці вона почула шум і тоді виглянула у вікно, щоб подивитись, що там коїться. Виглянувши у вікно, побачила, що в дворі будинку стоять її сусіди ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та житель їхнього села ОСОБА_2 Надворі вже сутеніло, однак ще все було добре видно. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про щось голосно сперечались. Дивлячись на поведінку ОСОБА_2, можна було подумати, що він був в стані спяніння. ОСОБА_2 тримав пляшку з-під пива в руках. Потім він особисто розбив дану пляшку об бордюр та осколком, який залишився у нього в лівій руці наніс удар ОСОБА_3 в область шиї , після чого втік. ЇЇ син хотів втрутитись у конфлікт, однак вона його на вулицю не пустила. В ході конфлікту поруч з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стояв їх сусід ОСОБА_4, який однак, участі в конфлікті не приймав.

Про що саме була розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона сказати не може, оскільки цього не чула. Однак може категорично стверджувати, що ОСОБА_2 самостійно розбив пляшку з-під пива об бордюр.

Показаннями свідка ОСОБА_5 спростовуються показання підсудного ОСОБА_2 , дані в судовому засіданні про те, що пляшка з-під пива у нього розбилась випадково, під час падіння, що він її попередньо умисно не розбивав для нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3;

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, який пояснив, що ввечері 14 квітня 2011 року між 20 -21 годинами знаходився вдома, у квартирі, що розташована на 3-му поверсі будинку АДРЕСА_2 разом із своєю матірю ОСОБА_5 Конструкція їхнього будинку є такою, що у них дуже добре чути все, що відбувається надворі, поблизу будинку. Орієнтовно у вищевказаний час він почув розмову на підвищених тонах, яка відбувалась на подвірї будинку. Тоді він з матірю виглянули у вікно, щоб подивитись, що трапилось. Виглянувши у вікно він побачив, як житель їхнього села ОСОБА_2, тримаючи в лівій руці осколок розбитої пляшки наніс удар в ділянку голови їхньому сусіду ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_3 присів і у нього почала текти кров. Він хотів втрутитися у конфлікт, однак мати заперечила і він на вулицю не виходив. Особисто він не бачив, яким чином розбилась пляшка, осколок якої ОСОБА_2 тримав у руках і не чув конкретного змісту розмови між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Він чув лише , що вони про щось голосно сперечались, але конкретно про що повідомити не може;

- показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що 14 квітня 2011 року у вечірню пору доби перебувала по місцю свого проживання у своїй квартирі, що розташована в будинку АДРЕСА_2. Ввечері , приблизно о 21 годині, вона випускала кота на прогулянку. Вийшовши на вулицю, поблизу підїзду побачила сусіда ОСОБА_3, у якого все обличчя та одяг були закривавлені. Сусід попросив її викликати швидку та міліцію. Хто наніс тілесні ушкодження ОСОБА_3 їй невідомо. Очевидцем конфлікту за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вона не була і їй про нього нічого невідомо;

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_3, з яких вбачається, що 14 квітня 2011 року в вечірній час він знаходився за місцем свого проживання. Приблизно біля 20 год. вийшов з своєї квартири на вулицю. Біля під'їзду будинку він зустрів свого знайомого ОСОБА_4, який стояв із невідомим йому на той час чоловіком і як пізніше йому стало відомо, це був ОСОБА_2, житель с. В.Гаї Тернопільського району, і вони розмовляли між собою. Підійшовши до вказаних осіб, він привітався з останнім, оскільки був знайомий з ОСОБА_4 В цей час ОСОБА_4 знаходився праворуч від нього, а ОСОБА_2 - ліворуч. ОСОБА_2 в руці тримав пляшку з -під пива, яку розпивав біля під'їзду житлового будинку. Після вітання він помітив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували в стані алкогольного сп'яніння, про що свідчила їх манера поведінки, похитування, незрозуміла розмова та різкий запах алкоголю з рота. Після його вітання ОСОБА_2 почав без будь-якої на те причини образливо до нього чіплятися, ображати, висловлюючись в його адресу нецензурною лайкою. В подальшому ОСОБА_2 став шарпати його за верхній одяг, через що між ними виникла суперечка. В цей момент ОСОБА_4 став заспокоювати ОСОБА_2 та вимагати припинення з його сторони нецензурного висловлювання в його адресу та припинення дій стосовно нього. Однак ОСОБА_2 на зауваження ОСОБА_4 не реагував та продовжував його ображати та шарпати за одежу. Коли ОСОБА_4 відійшов в сторону, він побачив, що ОСОБА_2 розбив об бетонний бордюр пляшку з-під пива, яку тримав у руках. Внаслідок даного розбиття пляшки у ОСОБА_2 в руках залишилась горловина даної пляшки, від якої відходили гострі зазубрені кінці - так звана «розочка». В подальшому зненацька для нього ОСОБА_2 наніс удар даною розбитою пляшкою йому в обличчя. Наскільки пригадує, він намагався ухилитися від даного удару і відвернув трохи голову в бік. Внаслідок чого удар пройшовся в праву сторону обличчя та шиї і він втратив свідомість та що дальше відбувалося біля під'їзду не пам'ятає. Через деякий час він прийшов до свідомості в свої житловій квартирі і біля нього знаходилися сусіди, які надавали необхідну медичну допомогу. В подальшому останні викликали карету швидкої допомоги.

Конфлікт ОСОБА_2 розпочав безпричинно із хуліганських спонукань. Пляшку ОСОБА_2 розбив з метою спричинити йому тілесні ушкодження (а.с.120-122);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_4, з яких вбачається, що 14 квітня 2011 року він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_2, жителем с.В.Гаї Тернопільського району, з яким вони на протязі дня вживали алкогольні напої. Близько 20 години він разом з ОСОБА_2 підійшли до під'їзду його будинку та розмовляли між собою. В цей час ОСОБА_2 тримав у руках скляну пляшку з пивом, яку він придбав у магазині, коли вони йшли до його будинку. Через короткий проміжок часу з підїзду будинку АДРЕСА_2, біля якого вони стояли з ОСОБА_2 вийшов його сусід ОСОБА_3, який підійшов до них та привітався з ними і став біля них та намагався втрутитись у їхню розмову для того, щоб підтримати компанію. ОСОБА_2 не сподобалась поведінка ОСОБА_3 і він почав безпричинного до нього чіплятись та образливо висловлювався у його сторону нецензурними словами. Дана суперечка переросла в шарпанину. Побачивши це, він намагався заспокоїти ОСОБА_2, однак на його зауваження він не реагував та продовжував шарпати ОСОБА_3 за верхній одяг. В цей час він відійшов на декілька метрів в сторону і почув звук розбитого скла, обернувшись, він побачив, що ОСОБА_2 почав кудись тікати, а з обличчя ОСОБА_3 текла кров. Тоді він зрозумів, що ОСОБА_2 розбив пляшку з пива, яку перед цим тримав у руках та наніс нею удар ОСОБА_3 в обличчя. Після цього він допоміг ОСОБА_3 добратися до його квартири, після чого сусіди викликали швидку допомогу та працівників міліції.

Даний конфлікт розпочав ОСОБА_2 без будь-яких на це причин (а.с.74-76);

- даними висновку експерта судово-медичної експертизи №981 від 14 червня 2011 року, з якого вбачається, що при зверненні гр-на ОСОБА_3 14 квітня 2011 за медичною допомогою у травматологічний пункт Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги та вступі того ж дня у стоматологічне відділення КЗТОР "Тернопільська університетська лікарня", у нього було виявлено простору рану правої щоки та правої бокової поверхні шиї з ушкодженнями жувального м'язу, привушної залози та фасції кивального м'язу, що у перебізі травматичного процесу супроводжувалося явищами гнійного запалення м'яких тканин, в тому числі слинної залози.

При судово-медичній експертизі ОСОБА_3 10 червня 2011 року на його правій половині обличчя та шиї виявлено наслідки загоєння вказаної рани у вигляді рубця загальною довжиною близько 13 см з деформацією м'яких тканин та незначним порушенням міміки.

Наведене вище поранення було спричинене гр-ну ОСОБА_3 незадовго до його звернення за медичною допомогою. З огляду на описання його як "скальпована різана рана" та властивості рубця, дане ушкодження заподіяне гострим предметом, не виключено гострими краями фрагмента розбитої скляної пляшки.

Зважаючи на зазначений вище перебіг травматичного процесу, заподіяне ОСОБА_3 поранення правої половини обличчя і шиї потягло за собою тривалий (понад 21 добу) розлад здоров'я і за цим критерієм належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Разом з тим слід зазначити, що ушкодження правої половини обличчя та бокової поверхні шиї у гр-на ОСОБА_3 є невиправним, тобто таким, що потребує оперативного втручання для зменшення його виразності. Отже, згідно з п. 2.1.8. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (МОЗ України, 1995 ), заподіяне 14 квітня 2011 року гр-ну ОСОБА_3 ушкодження обличчя, за ступенем тяжкості може бути віднесене до тяжких, якщо буде визнане таким, що знівечило обличчя (а.с. 89-93);

- протоколом очної ставки, котрий проведений за участю захисника, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час якого потерпілий підтримав раніше дані ним показання (а.с. 145);

- даними протоколу огляду місця події, в ході якого біля будинку АДРЕСА_2 було виявлено плями речовини темно-бурого кольору, з яких було зроблено змиви (а.с. 16-17);

- даними висновку експерта судово-медичної експертизи №346 від 14 червня 2011 року, згідно з якого, змиви крові вилучені під час ОМП, могли належати потерпілому ОСОБА_3 (а.с. 114-116);

- протоколом огляду речових доказів, а саме конверта зі змивами речовини бурого кольору, а також фотознімка обличчя ОСОБА_3, який є ілюстрацією при судово-медичній експертизі (а.с. 147)

Всі ці докази суд визнає достовірними і кладе їх в основу вироку. Твердження підсудного про те, що тяжкі тілесні ушкодження , що спричинили непоправне знівечення обличчя ОСОБА_3, він наніс у звязку із неправомірними діями останнього, повністю спростовуються показаннями потерпілого, свідків та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи з цього приводу, які суд і бере до уваги.

Крім того, суд критично оцінює показання підсудного ОСОБА_2 в тій частині, що пляшку з-під пива він спеціально не розбивав об бордюр, щоб нанести тілесні ушкодження потерпілому, а вона сама випадково розбилась. Дані показання підсудного повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3 та допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , які категорично ствердили, що ОСОБА_2 самостійно розбив пляшку об бордюр, а не вона у нього випадково робилась при падінні. Крім того, суд звертає увагу на те, що будучи неодноразово опитаним та допитаним на досудовому слідстві ОСОБА_2 повідомляв, що пляшку з-під пива розбив він сам, а не вона розбилась випадково, як він про це пояснив в судовому засіданні. Зміну підсудним показань в суді в цій частині суд розцінює як обраний ним спосіб свого захисту.

Також суд критично ставиться до показань підсудного в тій частині, що мотив його дій був не хуліганський, а його дії були викликані образливою поведінкою в його сторону з боку потерпілого. Дані покази підсудного повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4, які пояснили, що ОСОБА_2 сам розпочав конфлікт з потерпілим і безпричинно, висловлюючись нецензурною лайкою почав образливо чіплятись до ОСОБА_3 Крім того у самого ОСОБА_2 після конфлікту не було жодних тілесних ушкоджень, що спростовує твердження останнього про те, що ОСОБА_3 вчиняв стосовно нього неправомірні дії.

Суд, оцінюючи докази у всій сукупності, виходячи з самої обстановки вчинення злочину, який мав місце в громадському місці, а саме на подвірї багатоповерхового будинку, дій ОСОБА_2, який безпричинно, на очах у очевидців, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, при цьому голосно виражаючись нецензурною лайкою, попередньо розбивши пляшку, наніс потерпілому нею тілесні ушкодження, приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, із застосуванням предмету , спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того, суд, оцінюючи зовнішній вигляд потерпілого, виходячи з загальноприйнятих уявлень про зовнішність людини, молодого віку потерпілого, приходить до висновку про наявність у потерпілого знівечення обличчя у вигляді рубця загальною довжиною близько 13 см. з деформацією мяких тканин та незначним порушенням міміки. Непоправність знівечення обличчя полягає в тому, що вищеописане ушкодження правої половини обличчя, без хірургічного втручання не зникне, а тому суд вважає за правильне кваліфікувати дії ОСОБА_2 також за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження , тобто умисне тілесне ушкодження, що спричинило непоправне знівечення обличчя.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, зокрема те, що він є особою раніше судимою за вчинення тяжких злочинів, злочин вчинив у стані алкогольного спяніння, що суд визнає обставиною, яка обтяжує його покарання, та приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства і про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей обвинувачення.

Однак, з врахуванням помякшуючої його покарання обставини, зокрема часткового визнання вини, суд вважає за можливе не призначати йому покарання у максимальному розмірі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 слід залишити без розгляду.

Цивільний позов , заявлений прокурором в інтересах держави , а саме про стягнення з ОСОБА_2 витрат, повязаних з лікуванням ОСОБА_3 на суму 2787 грн. слід задовольнити в повному обсязі.

Визнані речовими доказами по справі: змиви, вилучені під час ОМП та фотоілюстрація, долучені до матеріалів справи, слід залишити при матеріалах справи, після набрання вироком законної сили.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.4 ст.296 КК України і призначити йому за цими статтями покарання:

- за ч.1 ст.121 КК України - 6 років позбавлення волі;

- за ч.4 ст.296 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити засудженому ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання, тобто з 28 квітня 2011 року (а.с.50).

Запобіжний захід ОСОБА_2 взяття під варту, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Цивільний позов заявлений в інтересах держави прокурором - задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2787 грн. на користь держави в особі Головного фінансового управління Тернопільської ОДА р/р 31414544700001 в ГУДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 23587539 . Визнані речовими доказами по справі: змиви, вилучені під час ОМП та фотоілюстрація, долучені до матеріалів справи, слід залишити при матеріалах справи, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області; засудженим, який перебуває під вартою, з часу отримання копії вироку

Головуючий суддяП. П. Гуменний