Приговор № 19257526, 09.11.2011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2011 Справа №1-948/11

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Гуменного П.П.

при секретарі Кришталович Л.Б.

з участю прокурора Гавіловського Ю.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця М.Тернополя, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, раніше cудимого :

1) вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 серпня 2003 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2) вироком Тернопільського міськрайонного суду від 23 вересня .2005 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70, ст.. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Постановою Бережанського районного суду Тернопільської області від 5 лютого 2007 року звільнений умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 8 місяців 8 днів,

за ч.2 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 будучи раніше судимим за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 КК України, на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин.

01 серпня 2011 року близько 21 год. 20 хв. ОСОБА_2, перебуваючи на території Галицького коледжу, що по вул.Богдана Лепкого, 12 у М.Тернополі, вирішив заволодіти чужим майном. З цією метою ОСОБА_2 в той же час та в тому ж місці, попросив у свого знайомого ОСОБА_3 для здійснення дзвінка мобільний телефон марки «Нокіа С5-03», не маючи наміру повертати його в майбутньому.

Отримавши шляхом зловживання довірою ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокіа С5-03» із стандартною карткою пам'яті на 2 ГБ вартістю 1760,28 грн., в якому знаходився стартовий пакет оператора стільникового зв'язку «Діджус»вартістю 25 гривень на рахунку якого були кошти в сумі 25 гривень, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втік, чим спричинив ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 1810,28 грн.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, визнав повністю та засвідчив, що дійсно 01 серпня 2011 року близько 21 год. 20 хв. він перебував на території Галицького коледжу, що по вул.Богдана Лепкого, 12 у м.Тернополі, разом із своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Там він шахрайським способом в останнього заволодів його мобільним телефоном марки «Нокіа С5-03». З вказаним телефоном він пішов до себе додому. Цього ж дня він добровільно зізнався у вчиненому ним злочині і добровільно видав працівникам міліції мобільний телефон марки «Нокіа С5-03». У вчиненому щиро розкаюється, просить суворо його не карати.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 засвідчив, що 1 серпня 2011 року близько 21 год. він зустрівся зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Вони разом пішли на територію Галицького коледжу, що по вул.Богдана Лепкого, 12 у М.Тернополі, де простояли близько 20 хвилин. В один момент ОСОБА_2 попросив у нього мобільний телефон для здійснення дзвінка.

На це він останньому передав свій мобільний телефон марки «Нокіа С5-03». ОСОБА_2 взяв його телефон, набрав якийсь номер і почав розмовляти. Приблизно через 3-5 хвилин останній почав відходити в сторону будинку АДРЕСА_1, сказавши, що через 2 хвилини повернеться. Близько 20 хвилин ОСОБА_2 не було і коли він телефонував на свій мобільний номер, то трубку ніхто не піднімав. В подальшому він по даного факту звернувся в міліцію.

Претензій матеріального та морального характеру до підсудного він немає, просить не позбавляти волі ОСОБА_2

Крім власного визнання вини, підсудний ОСОБА_2 повністю погодився зі всіма доказами по кримінальній справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні злочину згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду, відповідно до ст.299 КПК України, про що також не заперечували і інші учасники судового розгляду.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину та погоджується із кваліфікацією його дій за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, його особу, зокрема те, що він раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання саме у вигляді позбавлення волі.

Однак, з врахуванням пом'якшуючих його покарання обставин, а саме його молодого віку, того, що він визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдану потерпілому шкоду, після скоєння злочину жодного разу не притягувався до відповідальності, що свідчить про те, що він усвідомив помилковість свого вчинку, відсутності обставин, які б обтяжували покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без реального відбування покарання, а тому приймає рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за

межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінальне виконавчій інспекції.

По справі є судові витрати в сумі 60,48 грн., за проведення товарознавчої експертизи, які, суд, вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв"зку із проведенням експертного дослідження речового доказу.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній -

підписку про невиїзд.

Речовий доказ, а саме мобільний телефон, переданий на зберігання потерпілому, залишити у володінні останнього.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним ,у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 3 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 2 роки іспитового строку.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_2, у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2, а саме підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речовий доказ : мобільний телефон «Нокіа С5-03»із стандартною карткою пам»яті на 2 ГБ та стартовий пакет "Діджус", які передані на зберігання під розписку потерпілому залишити у володінні потерпілого ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати по справі в сумі 60,48 грн., в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727, МФО 838012, р/р 31256272210463, "за проведення товарознавчої експертизи № 6-729/11 від 16.08.2011 року").

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий суддяП. П. Гуменний