Решение № 18760179, 18.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2011 р. Справа № 5016/3135/2011(17/139)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.

з участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, особисто,

від відповідача представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/3135/2011(17/139)

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 54030, АДРЕСА_2,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТЬЯНА», 57453, Миколаївська обл., Березанський р-н, с.Коблеве, пр-т Курортний, 50-Г

про: стягнення збитків від інфляції та 3 % річних у розмірі 16 253,68 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТЬЯНА»про стягнення збитків від інфляції та 3 % річних у розмірі 16 253,68 грн.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Про час і місце судового засідання сторін повідомлено належним чином. Проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував, відзив на позовну заяву не надав. При цьому, направлена на юридичну адресу відповідача ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «із закінченням строку зберігання». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «із закінченням строку зберігання»з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представника останнього.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Позивач відпустив відповідачу по видатковим накладним № 63 від 26.08.2009 року, № 55 від 18.08.2009 року, № 11від 05.08.2009 року, № 2 від 01.08.2009 року, № 52 від 17.08.2009 року, № 48 від 15.08.2009 року, № 74 від 01.09.2009 року, № 70 від 29.08.2009 року, № 32 від 12.08.2009 року, № 19 від 08.08.2009 року - товар продукти харчування на загальну суму 92982,77 грн. Вище вказаний товар був отриманий останнім, що підтверджується підписами на вищевказаних видаткових накладних повноважної особи відповідача яка прийняла товар та скріплено печаткою підприємства. Вказана сума повністю також визнана відповідачем у акті звірки взаємних розрахунків.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з усної угоди купівлі-продажу, підтвердженням якої є видані продавцем видаткові накладні, які містять відомості про кількість товару, ціну та загальну суму поставки.

Отже, на виконання усної угоди купівлі-продажу, позивач передав відповідачу продукти харчування на загальну суму 92982,77 грн, але відповідач в порушення взятих на себе зобовязань, своєчасно та належним чином за товар не розрахувався.

У звязку з чим, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості основного боргу у розмірі 67982,77 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.11.2010р. по справі 7/123/10 було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 67 982,77 грн., 679,83 грн. держмита, та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яке було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.07.2010р.

Станом на момент подачі позовної заяви, відповідачем рішення господарського суду Миколаївської області від 16.11.10р. по справі № 7/123/10, яке набрало законної сили, не виконане. На користь позивача сума основного боргу не сплачено. Таким чином, відповідач на задовольнив вимоги кредитора.

У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення Господарського суду Миколаївської області від 16.11.10р. по справі № 7/123/10 в частині сплати відповідачем заборгованості перед позивачем за куплений товар в сумі 67 982,77грн., позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення збитків від інфляції в сумі 12 312,22 грн. за період з 08.09.2010р. по 08.08.11р. та 3 процентів річних в сумі 3 941,46 грн. за період за період з 08.09.2010р. по 08.08.11р.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже приписи ст. 625 Цивільного кодексу України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що передував прийняттю судом рішення та утворився після прийняття судом рішення.

На підставі вищевикладеного, позивачем було нараховано 3 проценти річних в сумі 3 941,46 грн. та збитків від інфляції в сумі 12 312,22 грн. у відповідності до ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Судом також було перевірено правильність нарахування сум 3 % річних та збитків від інфляції за допомогою програми «Законодавство»версія 2.8.1; сума 3 % річних становить 1866,27 грн. та сума збитків від інфляції у розмірі 6041,21 грн., яка підлягає задоволенню за рахунок відповідача.

Таким чином, після здійсненого судом перерахунку, заборгованість відповідача перед позивачем становить суму у розмірі 7907,48 грн., з яких 6041,21 грн.- збитки від інфляції, 1866,27 грн. - 3% річних.

Несплатою 7907,48 грн. відповідач порушує права позивача, вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені, тому підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Татьяна” (57453, Миколаївська область, Березанський район, с.Коблеве, пр-т Курортний, 50-“Г”, п/р № 26005360594 в БВОБ № 3162 “Приватбанк”м.Миколаїв, МФО 386081, код 23040002) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (54030, АДРЕСА_2, п/р № НОМЕР_2 у АБ “Південний”, МФО 326751, ід. код НОМЕР_1) 3 % річних у розмірі 1866, 27 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят шість грн.. 27 коп.), збитків від інфляції в сумі 6041,21 грн. (шість тисяч сорок одна грн. 21 коп.), 79,07 грн. (сімдесят девять грн.. 07 коп.) державного мита та 114,81 грн. (сто чотирнадцять грн. 81 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 19.10.2011 року