№ 18693225, 29.09.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3257/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Комара Павла Анатолійовича,

Суддів: Чудак Олесі Миколаївни

Чернюк Алли Юріївни

при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_2 - представника за довіреністю;

відповідача : ОСОБА_3 - представника за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Продкомпанія"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

04.07.2011 року приватне підприємство "Продкомпанія" (далі - ПП "Продкомпанія", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Вінниці (далі - ДПІ у м.Вінниці, відповідач) про визнання протипраним та скасуваня податкових повідомлень-рішень.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідачем, в порушення вимог діючого законодавства, винесено податкові повідомлення-рішення №0002492330 та №0002502330 від 24 червня 2011 року, якими зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 48233 грн. та на 48174 грн. відповідно.

Дані рішення субєктом владних повноважень прийняті на підставі акту про результати позапланової виїзної перевірки від 10.06.2011 року №2539/2330/30295100, яким встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартістьна за січень-лютий 2011 року.

Висновки перевірки ґрунтувались на тому, що позивачем порушено пп.4.6.1, п.п.4.6.6. п.4.6 розділу 4 Наказу ДПА України від 25.02.2011року №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ".

Посилаючись на те, що зроблені відповідачем висновки не відповідають фактичним обставинам та чинному податковому законодавству, так як на момент проведення перевірки положення даного наказу на вступили в силу, позивач просить визнати протиправним й скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0002492330 та №0002502330 від 24 червня 2011 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 5 липня 2011 року відкрито провадження по даній адміністративній справі.

Представник відповідача 18.07.2011 року подав до суду письмове заперечення проти адміністративного позову, в якому обгрунтовує правильність висновків викладених в акті про результати позапланової виїзної перевірки від 10.06.2011 року №2539/2330/30295100 та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача всудовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на обставини, викладені в письмовому запереченні проти адміністративного позову.

Допитаний в якості свідка, ОСОБА_4 - ревізор-інспектор який проводив перевірку, пояснив, що при проведенні перевірки він помилково застосував положення Наказу ДПА України від 25.02.2011року №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ".

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, вислухавши пояснення сторін і показання свідка, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 23.05.2011 року №1864/23, виданого ДПІ у м.Вінниці а відповідно до наказу ДПІ у м.Вінниці від 23.05.2011 року №2524/23, головним державним податковим ревізором-інспектором ОСОБА_4 проведена позапланова виїзна перевірка ПП "Продкомпанія" з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.04.2010р. по 28.02.2011 року та з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 81289 грн. за березень 2011 р. на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010р. по 28.02.2011р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.06.2011р. №2539/2330/30295100, в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, пп.4.6.1, п.п.4.6.6. п.4.6 розділу 4 Наказу ДПА України від 25.02.2011року №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ".

На підставі висновків акту перевірки від 10.06.2011р. №2539/2330/30295100 ДПІ у м.Вінниці прийнято податкове повідомленнярішення форми «В4» від 24 червня 2011 року №0002502330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 48174 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 24 червня 2011 року №0002492330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 48233 грн.

Не погоджуючи із зайнятою позицією податкових органів, позивач звернувся до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходить з того, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є оцінка правомірності винесеного за результатами перевірки податкових повідомлень - рішень, та вважає, що спірні правовідносини в даному випадку регулюються наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.5 розділу 2 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхдно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків.

Як вбачається із акту від 10.06.2011р. №2539/2330/30295100, позивач звинувачується в порушенні пп.4.6.1, п.п.4.6.6. п.4.6 розділу 4 Наказу ДПА України від 25.02.2011року №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ".

Однак, суд не може погодитись із позицією відповідача, щодо застосування при проведенні вищевказаної перевірки положень Наказу ДПА України від 25.01.2011року №41 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ", виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року №493/92 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” із змінами та доповненнями (далі Указ №493) з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Статтею 2 Указу №493 визначено, що державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України.

Державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно-правових актів.

Згідно із ст. 3 Указу №493 нормативно-правові акти, зазначені в ст. 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Тобто, накази ДПА України, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації в Міністерстві юстиції України, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Як вбачається із матеріалів справи, Наказ ДПА України від 25.01.2011року №41, який було застосовано ревізором-інспектором під час проведення перевірки, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року. Положення даного наказу були нечинні в період з січня по лютий 2011 року і на момент складання звітності за січень-лютий 2011 року, позивач повинен був керуватись попередніми нормативними актами, які регулюють складання даної звітності, тобто в діях позивача відсутні ознаки правопорушення викладеного в акті від 10.06.2011р. №2539/2330/30295100.

Виходячи із наведених обставин, суд приходить до висновку про неправомірність положень акту від 10.06.2011р. №2539/2330/30295100.

Пункт 58.1. ст.58 Податкового кодексу України встановлює, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

З аналізу даної норми, суд дійшов висновку про похідний характер оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, стосовно вищезгаданого акту перевірки, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниці №0002492330 та №0002502330 від 24 червня 2011 року є протиправими та підлягають скасуванню.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Також, суд відмічає, що відповідно до частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних рішень, відтак, позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 94 КАС України у звязку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці за № НОМЕР_1 від 24 червня 2011 року та № НОМЕР_2 від 24 червня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Продкомпанія" судові витрати, пов'язані із сплатою судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Комар Павло Анатолійович

Судді: Чудак Олеся Миколаївна

Чернюк Алла Юріївна

29.09.2011