№ 18201336, 01.09.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3620/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

при секретарі судового засідання: Колос Мирославі Сергіївні

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1, ОСОБА_2 - представники на підставі довіреності;

відповідача : ОСОБА_3 - представник на підставі довіреності;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" (далі - ТОВ "Віойл-Агро") до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки з питань дотримання ТОВ "Віойл-Агро" вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Тех" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, по податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року, податковим органом виявлено порушення ТОВ "Віойл-Агро" вимог податкового законодавства.

На підставі даних порушень Товариству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 869386 гривень (на підставі податкового повідомлення-рішення №0000173500 від 17 червня 2011 року) та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 22328 гривень (на підставі податкового повідомлення-рішення №0000183500 від 17 червня 2011 року).

Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, а відповідно із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив рішення податкового органу до суду.

Всудовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на обґрунтованість висновків податкових інспекторів, що проводили перевірку, що знайшли відображення у акті перевірки.

В ході розгляду справи за клопотанням представника відповідача в якості свідка було допитано ОСОБА_4, яка разом з ОСОБА_5 проводила перевірку. Свідок пояснила, що під час перевірки ними не досліджувались первинні документи, а висновки, викладені у акті, ґрунтуються на результатах перевірки контрагента ТОВ "Форма Тех", що відображені у акті перевірки державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до довідки серії АА №023627 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.126, 2-ий том справи), ТОВ "Віойл-Агро" зареєстровано як юридичну особу з 21 березня 2001 року. Основними видами діяльності Товариства є оптова торгівля зерном, насінням, виробництво рафінованої олії та жирів, інші види оптової торгівлі.

Протягом 05 травня 26 травня 2011 року податковими інспекторами Державної податкової адміністрації у Вінницькій області була проведена позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "Форма Тех" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, по податку на додану вартість за період з 01.03.2010 року по 31.12.2010 року. В ході проведення перевірки були виявлені порушення Товариством п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого відбулось заниження податку на додану вартість на суму 695509 грн. та встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 22328 грн. За наслідками перевірки було складено акт № 63/35-30/31414911 від 02 червня 2011 року.

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000173500 від 17 червня 2011 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 869386 грн. та №0000183500 від 17 червня 2011 року, яким Товариству зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 22328 грн.

З матеріалів справи випливає, що в ході перевірки встановлено, що між ТОВ "Віойл-Агро" та ТОВ "Форма Тех" були укладені договори поставки, які, на думку податкового органу, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак, дані господарські операції носять ознаки нікчемних правочинів.

Проаналізувавши положення чинних нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд зважає на таке.

Між ТОВ "Віойл-Агро" (Покупець), з однієї сторони, та ТОВ "Форма Тех" (Постачальник), з іншої, укладено договори поставки від 05 березня 2010 року, 09 квітня 2010 року, 28 квітня 2010 року, 07 травня 2010 року, 11 червня 2010 року, 15 червня 2010 року, 18 червня 2010 року, 30 червня 2010 року, 08 липня 2010 року, 23 липня 2010 року та 08 вересня 2010 року. Предметом даних договорів визначено, що Постачальник передає, а Покупець приймає й оплачує соняшник в порядку та на умовах, визначеними даними договорами. При цьому, однією з умов поставки передбачено здійснення поставки соняшника на умовах EXW франко-склад ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат".

Судом встановлено, що фактичне відвантаження соняшника підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи та знаходяться на аркушах 56 82 тому №1 адміністративної справи.

Також доказом того, що на виконання зазначених вище договорів здійснювалася поставка соняшнику слугують накладні, що також містяться в матеріалах справи (а.с.193 - 250 тому №1 адміністративної справи, а.с.1 - 11 тому №2 адміністративної справи).

В ході судового розгляду судом досліджувались податкові накладні від 13 березня 2010 року №43, від 09 квітня 2010 року №94, від 29 квітня 2010 року №131, від30 квітня 2010 року №133, від 01 травня 2010 року №134, від 03 травня 2010 року №135, від 05 травня 2010 року №138, від 07 травня 2010 року №146, від 11 червня 2010 року №226, від 14 червня 2010 року №228, від 15 червня 2010 року №234, від 16 червня 2010 року №235, від 17 червня 2010 року №237, від 18 червня 2010 року №240, від 20 червня 2010 року №241, від 21 червня 2010 року №242, від 22 червня 2010 року №244, від 23 червня 2010 року №246, від 24 червня 2010 року №248, від 01 липня 2010 року №256, від 04 липня 2010 року №260, від 08 липня 2010 року №266, від 09 липня 2010 року №269, від 14 липня 2010 року №280, від 15 липня 2010 року №285, від 23 липня 2010 року №309, від 09 вересня 2010 року №459 (а.с.83-109 тому №1 адміністративної справи).

На підтвердження факту перерахування грошових коштів за поставлений товар суду надано платіжні документи, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.110-174 тому №1 адміністративної справи).

Таким чином, посилання податкового органу на непідтвердження фактичної поставки відповідного товару за договірними відносинами позивача із ТОВ "Форма Тех" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Натомість, на реальність господарських операцій вказують також надані представниками позивача договори, укладені між ТОВ "Віойл-Агро" та ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат", з приводу переробки давальницької сировини (соняшнику) від 30 червня 2009 року (а.с.131-133 тому №2 справи), додатки до даного Договору від 30 червня 2010 року та від 20 серпня 2010 року (а.с.134, 135 тому №2 справи), а також договір від 01 жовтня 2010 року (а.с.136 тому №2 справи).

Окремо судом досліджувались квитанції на прийом до переробки давальницького олієнасіння і на видачу належної олієпродукції (а.с.12-81 тому №2 справи). Даними квитанціями підтверджується факт приймання ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" насіння соняшника від ТОВ "Віойл-Агро".

При цьому, у цих квитанціях зазначено транспортні засоби, що здійснювали перевезення, їх номерні знаки, а також номери документів постачальника. Тобто, реквізити, зазначені у даних квитанціях узгоджуються із інформацією, що міститься у наданих товарно-транспортних документах та накладних, що також є доказом здійснення поставки від ТОВ "Форма Тех" до ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" на користь ТОВ "Віойл-Агро".

Представниками позивача також надано суду витяги із журналів якості насіння соняшнику ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат" (а.с.207-247 тому №2 справи, 1-24 тому №3 справи). Інформація, що наявна у даних журналах, підтверджує факт надходження соняшнику від ТОВ "Віойл-Агро" до ВАТ "Вінницький олійно-жировий комбінат", оскільки вказані витяги містять відомості про дату надходження соняшнику, номер накладної постачальника, а також найменування від кого надійшов зазначений товар.

З приводу висновків податкового органу про нікчемність правочинів суд також зважає на таке.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Водночас, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого вказаною статтею міститься обовязкова ознака специфічна мета порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обовязковому доведенню.

Крім того, при кваліфікації правочину за цією статтею, має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма повязує недійсність господарського зобовязання з наступним:

1) невідповідністю його змісту вимогам закону;

2) наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

3) укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності).

Відповідачем не надано доказів порушення позивачем при укладанні/виконанні правочинів конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання договору, як і не доведено вини позивача та наявності умислу при укладенні угод.

Більше того, в акті перевірки йдеться про нікчемність правочинів. Проте, перевіряючими не зазначено, яких саме, тоді як фактично між Товариством та його контрагентом було укладено 11 договорів поставки соняшника. Зазначене свідчить про формальний підхід податкового органу до проведеної перевірки.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку податкових інспекторів, що проводили перевірку, щодо визначення правочинів як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ними.

У підтвердження зазначеного слід вказати на наступне.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984.

Даний Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами та нерезидентами), їх відокремленими підрозділами.

Пунктом 6 даного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Проте, акт перевірки зазначеним вимогам також не відповідає. Так, як зазначалось вище, висновок податкового органу щодо нікчемності правочинів, не обґрунтовано жодними фактичними обставинами та базується виключно на аналізі відповідних норм Цивільного кодексу України. При цьому, акт не містить посилань на відсутність тих чи інших документів, які б свідчили про відображення товариством у податковому обліку господарських операцій за відсутності для цього правових підстав. Відсутні в акті перевірки також розрахунки з посиланням на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку щодо визначення податкових зобовязань за донарахованими платежами. Лише з наведених обставин висновки акту не можуть бути обєктивними.

Отже, обставини, викладені у акті перевірки щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "Віойл-Агро" та ТОВ "Форма тех", не знайшли свого підтвердження.

Водночас, в матеріалах справи наявні всі первинні документи, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік - обовязковий вид обліку (стаття 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”). Податкова звітність ґрунтується саме на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи, в даному випадку, надано на підтвердження всіх господарських операцій, кожна з яких свідчить про фактичну поставку насіння соняшника та про використання придбаного соняшника у господарській діяльності товариства.

Окремо суд звертає увагу на тому, що посилання представника відповідача на неможливість здійснення відповідних поставок власним транспортом ТОВ "Форма Тех" (про що зазначено у окремих товарно-транспортних накладних), не можуть братися до уваги, оскільки організація транспортування будь-якого товару не визначені чинним законодавством як істотна умова договору купівлі-продажу (поставки), а відтак, такі посилання податкового органу є необґрунтованими та безпідставними, адже сторонами досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов даних правочинів.

Про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Форма Тех" свідчать також рішення господарського суду Вінницької області від 19 січня 2011 року у справі №8/14-10 (а.с.92-96 тому №2 справи) та господарського суду Миколаївської області від 18 квітня 2011 року у справі №5016/735/2011 (7/36) (а.с.97-100 тому №2 справи), із яких вбачається наявність спірних правовідносин між ТОВ "Форма Тех" та ТОВ "Віойл-Агро" щодо виконання окремих договорів поставки соняшнику. Адже обставини, встановлені даними судовими органами, свідчать про реальне укладання відповідних договорів поставки соняшника та здійснення фактичної поставки товару.

Непослідовними є дії податкового органу щодо встановлення в ході проведеної перевірки заниження Товариством податку на додану вартість за червень місяць 2010 року в сумі 376317 гривень (про що йдеться у висновках акту перевірки), оскільки правильність формування субєктом господарювання податкового кредиту за червень 2010 року вже була предметом перевірки податковим органом, за результатом якої прийнято податкове повідомлення-рішення №000032320/0 від 09 вересня 2010 року. Проте, рішенням ДПІ у м. Вінниці вих. №48120/25-09/119 від 16 листопада 2010 року вказане податкове рішення скасоване як таке, що прийняте без належної доказової бази для висновків щодо визнання правочинів нікчемними (зазначене випливає із скарги Товариства та рішення податкового органу, а.с.85-91 тому №2 справи).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Мотивація та докази, на які посилається представник відповідача не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача, наведеної в ході судового розгляду. За наведених обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, з урахуванням положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню 3,40 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову до суду згідно з платіжним дорученням № 12785 від 28 липня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці №0000173500 від 17 червня 2011 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці та №0000183500 від 17 червня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Віойл-Агро" 3, 40 гривень сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЯремчук Костянтин Олександрович

01.09.2011