Решение № 17867989, 09.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2011 р. Справа № 5016/1936/2011(8/97)

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

54056, АДРЕСА_1,

до Комунального підприємства Миколаївської міської ради

“Миколаївелектротранс”,

54020, м. Миколаїв, вул. Андрієва, 17,

про стягнення коштів у сумі 6014 грн. 56 коп.,

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, паспорт ЕО НОМЕР_3 від 11.11.1997р.,

від відповідача: не зявився

Суть спору: Фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” (далі відповідач) про стягнення коштів у сумі 6014 грн. 56 коп., з яких: 4880 грн. основний борг за договором від 01.12.2008р. про надання послуг; 839 грн. 36 коп. збитки від інфляції; 295 грн. 20 коп. 3% річних, а також про відшкодування судових витрат, які складаються з оплати позовної заяви державним митом 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач визнав позов частково, у сумі 500 грн., заявою № 1561 від 09.08.2011р. просить розглянути справу без участі його представника.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд, -

встановив:

01.12.2008р. між сторонами був укладений договір № 20-Юр про надання послуг (далі - Договір), за умовами якого позивач зобовязався надавати відповідачу юридичні послуги, а відповідач сплачувати позивачу винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат; строк оплати не пізніше одного робочого дня після підписання акта прийому передачі виконаних робіт, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, або в інший спосіб, не заборонений чинним законодавством України.

На виконання умов Договору за період з грудня 2008 року по травень 2009 року позивач надав відповідачу юридичні послуги на загальну суму 10950 грн., що підтверджено актами виконаних робіт та виставленими рахунками.

Під складання позовної заяви позивач припустився помилки, безпідставно зазначивши, що загальна сума наданих послуг складає 11010 грн. У судовому засіданні позивач визнав, що послуги ним надані не на суму 11010 грн., а лише на 10950 грн. і просив суд врахувати це при прийнятті рішення.

Згідно з витягом з карткового рахунку позивача протягом січня червня 2009 року відповідач перерахував йому 6130 грн., 4820 грн. залишилися несплаченими.

Несплатою боргу відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу (ЦК) України, згідно з якою зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України встановлений обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, сплатити кредиторові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу складає 4820 грн. проти зазначених позивачем у позовній заяві 4880 грн., збитки від інфляції за період з червня 2009 року по березень 2011 року становлять 829 грн. 04 коп., а три проценти річних за 736 днів прострочення з 25.05.2009р. по 01.06.2011р. 291 грн. 58 коп.

Позовні вимоги ґрунтуються на чинних нормах законодавства України, тому підлягають задоволенню в частині, що підтверджені матеріалами справи.

Заперечення відповідача не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються матеріалами справи. Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України сторона (в даному випадку відповідач) повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, однак твердження про те, що борг відповідача перед позивачем складає 500 грн., відповідач належними та допустимими доказами не довів, первинних бухгалтерських документів про перерахування позивачу 4320 грн. суду не надав.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Зайве сплачене позивачем державне мито у сумі 18 грн. підлягає поверненню відповідно до ст. 47 ГПК України.

На підставі ст. ст. 526, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 33, 44, 46, 47, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради “Миколаївелектротранс” (54020, м. Миколаїв, вул. Андрієва, 17; ідентифікаційний номер 03328468) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (54056, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_2) грошові кошти у сумі: 4820 (чотири тисячі вісімсот двадцять) грн. основний борг; 829 (вісімсот двадцять девять) грн. 04 коп. збитки від інфляції; 291 (двісті девяносто одна) грн. 58 коп. 3% річних; 100 (сто) грн. 75 коп. на погашення судових витрат з оплати позовної заяви державним митом; 233 (двісті тридцять три) грн. 10 коп. з оплати витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 60 грн. основного боргу; 10 грн. 32 коп. збитків від інфляції; 3 грн. 62 коп. трьох процентів річних в позові відмовити.

Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (54056, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_2) з Державного бюджету України 18 грн. державного мита, зайве сплаченого за квитанцією № 123 від 02.06.2011р.

Видати довідку.

Повне рішення складено “15” серпня 2011 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька