Решение № 17867975, 10.08.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" серпня 2011 р. Справа № 5016/1921/2011(12/87)

за позовом прокурора Заводського району м. Миколаєва (54021,м. Миколаїв, вул. Бузніка, 14) в інтересах держави

в особі Миколаївської міської ради (54027, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20).

до відповідача: фізичної особи підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про: повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди в

сумі 1262 грн. 15 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 1878/210/14/01 від 27.07.10 року.

Від відповідача: ОСОБА_1

В судовому засіданні приймає участь прокурор Бескровна І.І. - посвідчення № 260 від 26.04.2010 року.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 1262 грн. 15 коп. шкоди.

Відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечує у повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.08.2011 року оголоше-но вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

В ході перевірки дотримання вимог земельного законодавства державним інспекто-ром відділу інспекторської діяльності Управління Держкомзему у м. Миколаєві встановле-но, що ФОП ОСОБА_1 самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0100 га за адре-сою: АДРЕСА_2, на проти будинку № 52 під розміщення газової станції, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 22.04.2011 року (а.с.10).

22.04.2011 року державним інспектором було винесено припис № 55 про усунення порушень земельного законодавства у 30 - денний строк (а.с.12).

Постановою про накладання адміністративного стягнення № 25 від 22.04.2011 року на ФОП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 53-1 КУпАП (а.с.14).

Управлінням Держкомзему у м. Миколаєві на підставі “Методики визначення розмі-ру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання зе-мельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок само-вільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, яка склала 1262 грн. 15 коп.

У зв'язку з викладеним, ФОП ОСОБА_1 внесено припис № 94 від 26 травня 2011 року з вимогою усунути порушення земельного законодавства.

Проте, шкоду, завдану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1262 грн. 15 коп. відповідачем не відшкодовано, земельну ділянку не звільнено.

Прокурор Заводського району м. Миколаєва в інтересах держави в особі Миколаївсь-кої міської ради звернувся з позовом до господарського суду та просив суд зобовязати від-повідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та відшкодувати заподіяну відпо-відачем шкоду.

Відповідач, як вже вищевказане, проти позову заперечує з наступного.

Підприємницька діяльність відповідач з обслуговування модульного пункту (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом, який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,0100 га за адресою: АДРЕСА_2, на проти будинку № 52, прово-диться на підставі дозволу №110605/П на розміщення на території обекта благоустрою буді-вель і споруд соціально культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення від 25.05.2011 року, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, тобто, у відпо-відності до діючого законодавства.

Модульний пункт (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом від-носиться до малої архітектурної форми, порядок розміщення, якої затверджено Постановою КМУ від 26.08.2009 року № 982.

Крім того, відповідач в обґрунтування заперечень проти позову посилається на дого-вір № 0111/10 оренди покритої гранітним відсівом площадки, укладений ним 01.11.2010 ро-ку з ПП «Юліана сервіс».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фак-тичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконав-чої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у ко-ристування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 156 Земельного кодексу України встановлено, що власникам землі та земле-користувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тим-часового невикористання земельної ділянки.

Згідно п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування зе-мель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель переданих у власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, се-лищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, суб'єктом права власності на землі в межах населених пунктів є Мико-лаївська міська рада.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України документом, що посвідчує право на зе-мельну ділянку, є державний акт або договір оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

ФОП ОСОБА_1 не має право встановлювальних документів на право користування земельною ділянкою, отже, самовільно зайняла земельну ділянку площею 0,0100 га за адре-сою: АДРЕСА_2, на проти будинку № 52 під розміщення газової станції.

Згідно статті 56 Закону України “Про охорону земель” юридичні і фізичні особи, вин-ні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Розрахунок від 22.04.2011 року розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, здійснений відповідно до “Методики визна-чення розмірів шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, вико-ристання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (ро-дючого шару ґрунту) без спеціального дозволу” є обґрунтований та становить 1262 грн. 15 коп.(аркуш справи 15).

Відповідач шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навко-лишнього природного середовища, не відшкодував.

Тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Прокурор та позивач просять повернути територіальній громаді самовільно зайняту відповідачем земельну ділянку, площею 0,0100 га. та за власний рахунок привести її у при-датний для використання стан.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Прокурором та позивачем доведено, що земельна ділянка, площею 0,0100 га. зайнята відповідачем самовільно.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ді-лянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи зне-сення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

З урахування наведеного позовна вимога щодо звільнення самовільно зайнятої зе-мельної ділянки підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на наявність у нього дозво-лу №110605/П на розміщення на території обекта благоустрою будівель і споруд соціально культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення від 25.05.2011 року, вида-ного виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, необґрунтовано з наступного.

Дозвільні документи на право здійснення підприємницької діяльності (торгівлі, на-дання послуг тощо) надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьо-му, такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверх-ні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї права-ми в розумінні частини 1 статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України. (См. п. 4.1.3. Рекомендацій Ви-щого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 «Про практику застосу-вання господарськими судами земельного законодавства».

Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на ту обставину, що мо-дульний пункт (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом відноситься до малої архітектурної форми, порядок розміщення, якої затверджено Постановою КМУ від 26.08.2009 року № 982 не обґрунтовано з наступного.

Відповідно до п.1, 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяль-ності»мала архітектурна форма це невелика споруда декоративного, допоміжного чи ін-шого призначення, що використовується для покращення естетичного вигляду громадських місць і міських об'єктів, організації простору та доповнює композицію будинків, будівель, їх комплексів. До малих архітектурних форм належать:

- альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади);

- вуличні вази, вазони і амфори; декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водо-

спади; монументальна, декоративна та ігрова скульптура;

- вуличні меблі (лавки, лави, столи);

- садово-паркове освітлення, ліхтарі;

- сходи, балюстради;

- паркові містки;

- обладнання дитячих ігрових майданчиків;

- павільйони зупинок громадського транспорту; огорожі, ворота, ґрати;

-меморіальні споруди (надгробки, стели, обеліски тощо);

- рекламні та інформаційні стенди, дошки, вивіски;

- інші об'єкти, визначені законодавством.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійс-нюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будів-ництва, містобудування та архітектури.

Отже, модульний пункт (ММС 5-10) для заправлення автомобілів скрапленим газом не відноситься до малої архітектурної форми.

Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на Постанову КМУ від 26.08.2009 року № 982 «Про затвердження порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності»не обґрунтовано, оскільки вона на підставі Пос-танови КМ України № 548 від 25.05.2011 року втратила чинність.

Заперечення відповідача проти позову шляхом посилання на договір № 0111/10 орен-ди покритої гранітним відсівом площадки, укладеного 01.11.2010 року з ПП «Юліана сер-віс», як на підставу для користування земельною ділянкою, необґрунтовано з наступного.

Із змісту вказаного договору вбачається, що це фактично договір оренди земельної ді-лянки.

Всупереч вимог статті 33 ГПК України відповідачем не подано доказів, що ПП «Юліана - сервіс»в особі директора Магеррамова А.А. є власником або землекористувачем земельної ділянки, яка передана в оренду ФОП ОСОБА_1 для розміщення ним газової станції та мав повноваження на укладення договору оренди (суборенди) земельної ділянки.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати фізичну особу підприємця ОСОБА_1, (49000,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) повернути територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської

міської ради самовільно зайняту під розміщення газової станції земельну ділянку

площею 0,0100 га. Навпроти будинку № 52 по вул. Лазурній в м. Миколаєві та за

власний рахунок привести її у придатний для використання стан.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (49000,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття

земельної ділянки в сумі 1262 грн. 15 коп. ( ГУДКУ у Миколаївській області,

ЄДРПОУ 23626096 р/р 33119331700002, МФО 826013, код бюджетної класифікації

24062100).

4. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (49000,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (одержувач УДКУ у м. Мико-

лаєві, ЄДРПОУ 23626096, банк отримувача УДК у Миколаївської області, МФО

826013, розрахунковий рахунок № 31118095700006 код платежу 22090200 символ

звітності 095) 85 грн. 00 коп. та 102 грн. 00 коп. державного мита.

5. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (49000,

АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер

НОМЕР_1) в доход Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236 грн. 00

коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу (р/р

31217264700006 в ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ

23626096).

Накази надіслати Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколає-ва.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеля-ційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 15.08.2011 року.

Суддя А.К.Семенов