а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: vin.adminsud@meta.ua
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2008 р. Справа № 2а-17964/07
Новий №2-а-2332/08
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Гонтарука В.М.
при секретарі: Зелінській І.В.
за участю:
представників позивача: Судець О.Б., Пилявець В.Л.
представників відповідача: Шлапака В.С., Клапай К.В., Распутньої Р.А.
третя особа ДП “Укрспецпостач”в судове засідання не з”явилась. Про час, дату та місце судового засідання повідомлена вчасно та належним чином. Причини неявки суду невідомі.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кирнасівкацукор”до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі, третя особа –ДП “Укрспецпостач”, про вивзнання недійсними податкових повідомлень –рішень, суд
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кирнасівкацукор”звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень Державної податкової інспекції у Тульчинському районі:
- №0000462300/0 від 21.05.2007 року;
- №0000472300/0 від 21.05.2007 року;
- №0000462300/1 від 04.07.2007 року;
- №0000702300/0 від 04.07.2007 року;
- №0000462300/2 від 21.09.2007 року;
- №0008832300/2 від 21.09.2007 року;
- №0000702300/1 від 21.09.2007 року;
- №0008842300/1 від 21.09.2007 року;
- №00088332300/3 від 30.10.2007 року;
- №0008842300/2 від 30.10.2007 року з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (далі - ПДВ).
Свої позовні вимоги ТОВ “Кирнасівкацукор”мотивувало тим, що працівниками Державної податкової інспекції у Тульчинському районі з 19.03.2007 року по 16.04.2007 року проведено виїздну планову перевірку дотимання підприємством вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 01.01.2007 року. За наслідками якої складено Акт №200/23/33125317 від 10.05.2007 року “Про результати виїздної планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Кирнасівкацукор”, код за ЄДРПОУ –33125317 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 01.01.2007 року”.
За результатами проведеної перевірки, встановлено порушення з боку ТОВ “Кирнасівкацукор”вимог ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Відповідно до чого, Державною податковою інспекцією у Тульчинському районі до позивача застосовано штрафні та фінансові санкції по ПДВ та податку на прибуток та прийняті податкові повідомлення-рішення.
Однак, позивач не погоджується з цими рішеннями податкового органу, вважає їх прийнятими з порушеннями податкового законодавства, та такими, що підлягають скасуванню.
На думку позивача податковим органом не вірно визначено момент виникнення податкового зобов’язання.
Так, в позовній заяві позивач зазначає, що в Акті виїзної планової документальної перевірки вказано, що відповідно до умов договору №03/11 від 03.11.2006 року, укладеного між ТОВ “Кирнасівкацукор”та ДП “Укрспецпостач”, ТОВ “Кирнасівкацукор”надало послуги по транспортуванню 28 вагонів цукру білого і їх розміщення на під’їзних шляхах заводу. Однак, в порушення вимог п.п. 11.3.1.п.11.3. ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, позивач занизив валовий дохід на суму 85333 грн., та не включив до складу податкових зобов’язань по даних операціях суму ПДВ в розмірі 17066 грн., за що до підприємства було застосовано штрафну санкцію та донараховано ПДВ.
Позивач вважає таке твердження податкового органу невірним посилаючись на те, що посадовими особами податкової інспекції вказано на підтвердження факту надання послуг рахунком –фактурою від 17.11.2006 року. Але, відповідно до умов п.3.2 названого вище договору, здача послуг виконавцем і прийом їх замовником оформляється Актом приймання –передачі наданих послуг.
При цьому, позивач зазначає, що донарахування ПДВ проведено без законної основи, та з порушенням норм п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно якого податкове зобов’язання виникає з дати зарахування коштів від покупця товарів (робіт, послуг), або дати оформлення документу, який посвідчує факт виконання робіт (послуг) платника податку.
З аналогічних підстав позивач вважає, що йому невірно було донараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, та Акт перевірки не містить в собі жодного факту про фактичне настанням одного (будь-якого ) із подій передбачених п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п.п. 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в зв’язку з яким у ТОВ “Кирнасівкацукор”виникло податкове зобов’язання, а тому донарахування податку і застосування фінансової санкції є необґрунтоване законом.
Також, позивач зазначає, що відносно податкових зобов’язань, які виникли у нього по договору №2107/04 від 21.07.2005 року, податковим органом невірно визначено момент настання податкового зобов’язання, та не враховано наявне рішення господарського суду м. Києва по справі за позовом ТОВ “Кирнасівкацукор”до ДП “Укрспецпостач”, а також дані первинного бухгалтерського та податкового обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій, є порушенням п.п.7.3.1. п.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”та п.п.11.3.1. п.11.3. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Крім того, порушено положення ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінасову звітність в Україні”, в частині відсутності на рахунку –фактурі всіх необхідних реквізитів щоб рахувати його фінасовим документом.
Позивач вважає, що Державною податковою інспекцією у Тульчинському районі не взято до уваги факт того, що частина цукру білого перебувала на складі готової продукції не на виконання договору №2107/04 від 21.07.2005 року, а в зв’язку з порушенням кримінальної справи проти посадових осіб ДП “Укрспецпостач”і рахувалась як речовий доказ, тому була арештована і знаходилась на цьому.
За таких обставин, товариство з обмеженою відповідальністю “Кирнасівкацукор”звернулося до суду з вимогою скасувати рішення ДПІ у Тульчинському районі.
10.01.2008 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету позовних вимог від 17.12.2007 року №260, відповідно до якої просить визнати повністю недійсними податковім повідомлення –рішення ДПІ в Тульчинському районі:
- №0000462300/0 від 21.05.2007 року;
- №0000472300/0 від 21.05.2007 року;
- №0000462300/1 від 04.07.2007 року;
- №0000702300/0 від04.07.2007 року;
- №0000462300/2 від 21.09.2007 року;
- №0008832300/2 від 21.09.2007 року;
- №0000702300/1 від 21.09.2007 року;
- №0008842300/1 від 21.09.2007 року;
- №0008832300/3 від 30.10.2007 року;
- №0008842300/2 від 30.10.2007 року;
- №0000702300/2 від 05.12.2007 року;
- №0008842300/2 від 05.12.2007 року;
- №0000462300/3 від 05.12.2007 року;
- №0008832300/3 від 05.12.2007 року з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.
Мотивуючи змінені позовні вимоги, позивач зазначає, що після подачі позовної заяви, ТОВ “Кирнасівкацукор” 10 грудня 2007 року отримало ще чотири податкових повідомлень-рішень, які були винесені ДПІ у Тульчинському районі, що прийняті після розгляду в ДПА України скарги позивача на основі Акту виїзної податкової перевірки №200/23/33125317 від 10.05.2007 року. А саме:№0000702300/2 від 05.12.2007 року; №0008842300/2 від 05.12.2007 року; №0000462300/3 від 05.12.2007 року; №0008832300/3 від 05.12.2007 року про сплату ПДВ і штрафної санкції по ПДВ.
Оскільки, вказані вище по тексту податкові повідомлення-рішення відносяться по суті позовних вимог, позивачем, з урахуванням ст. 51 КАС України, змінено предмет позовних вимог, які в судовому засіданні представниками позивача були підтримані у повному обсязі з проханням їх задоволити. В обґрунтування позовних вимог, представники позивача надавали пояснення, аналогічні за змістом позовної заяви.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, з підстав викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 11.03.2008 року, за клопотанням позивача, до участі у справі залучено третю особу на стороні позивача ДП “Укрспецпостач”. На адресу суду ДП “Укрспецпостач”направлено пояснення по справі №31 від 01.04.2008 року в якому підприємство не визнає факт надання ТОВ “Кирнасівкацукор”послуг по зберіганню цукру та меляси в строк, що перевищує 25 днів згідно п.3.1.5. контракту №2107/04, у зв’язку з простроченням заводом –переробником строку переробки.
Разом з тим, у своїх поясненнях зазначає, що правомірність невизнання ДП “Укрспецпостач”таких послуг підтверджується також рішенням господарського суду м. Києва від 16.11.2006 року №30/432, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2007 року.
Крім того, у ТОВ “Кирнасівкацукор”взагалі були відсутні підстави для надання ДП “Укрспецпостач”послуг по зберіганню цукру в зв’язку з наявністю форс –мажорних обставин, які виникли поза волею сторін, а тому відсутня і заборгованість між підприємствами за такі послуги.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши надані докази, судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Тульчинському районі на підставі Акту планової документальної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0000462300/0 від 21.05.2007 року на суму –123460 грн. по податку на прибуток підприємств; №0000472300/0 від 21.05.2007 року на суму –691404,00 грн. по податку на додану вартість за порушення податкового законодавства у І-ІV кварталах 2006 року.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями –рішеннями, з урахуванням положень п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ТОВ “Кирнасівкацукор”подано скарги №№115, 116 від 29.05.2007 року до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі.
За результатами розгляду скарг, вказаним вище державним податковим органом податкове повідомлення –рішення №0000462300/0 від 21.05.2007 року залишено без змін, а саргу без задоволення (рішення про розгляд первинної скарги №3429/7/23-0 від 04.07.2007 року). Разом з тим, податкове повідомлення –рішення №0000472300/0 від 21.05.2007 року ДПІ у Тульчинському районі змінено, суму нарахувань по податку на додану вартість зменшено в частині нарахованого податку на додану вартість на суму –18152 грн., в т.ч. основний платіж –12101 грн., та 6051 грн. –штрафна (фінансова) санкція, а в іншій частині рішення залишено без змін, при цьому, присвоївши йому №0000702300/0 від 04.07.2007 року.
ТОВ “Кирнасівкацукор” подає повторні скарги на податкові повідомлення –рішення до Державної податкової адміністрації у Віницькій області, зокрема, скарга №153 від 12.07.2007 року, скарга №154 від 12.07.2007 року.
За результатами розгляду звернень скаржника, рішенням про результати розгляду повторної скарги від 20.09.2007 року №9812/10/25-0009 та рішенням про результати розгляду повторної скарги від 20.09.2007 року №9813/10/25-0009, рішенням про результати розгляду первинної скарги №11015/10/25-009 від 26.10.2007 року, рішенням про результати розгляду первинної скарги №11016/10/25-009 від 26.10.2007 року податкові повідомлення –рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.
Крім того, до Державної податкової адміністрації України позивач подає скарги №№206, 207 від 01.11.2007 року, та відповідні доповнення до скарги №№211, 212 від 07.11.2007 року.
Розглянувши вищевказані скарги, центральний податковий орган України приймає рішення від 28.11.2007 року №11859/6/25-0515, відповідно до якого скарги залишено без задоволення а податкові повідомлення –рішення без змін.
Як вбачається з пояснень представника позивача, він заперечує проти прийнятих Державною податковою інспекцією у Тульчинському районі податкових повідомлень –рішень, мотивуючи свою позицію тим, що податковим органом невірно визначено момент винекнення податкового зобов’язання. А саме, з моменту отриманя рахунку –фактури від 17.11.2006 року, відповідачем не взято до уваги договори №03/1 від 03.11.2006 року та №2107/04 від 21.07.2005 року, укладених між ТОВ “Кирнасівкацукор”та ДП “Укрспецпостач”. Представник позивача зазначає, що п.3.2. кожного з вказаних договорів визначає, що здача послуг виконавцем та їх прийом Замовником оформляється Актом приймання –передачі наданих послуг, і саме з цього моменту слід рахувати виникнення у товариства податкових зобов’язань.
Згідно акта виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 01.01.2007 року №200/23/33125317 від 10.05.2007 року встановлено порушення ТОВ “Кирнасівкацукор”порядку ведення податкового обліку, а саме п.п.3.1.1. п.3.1. ст. 3, п. 4.1. ст.4, п.п.7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого товариством занижено суму податку на додану вартість належну до сплати за період з січня по грудень 2006 року на 460936 грн..
Даний висновок зроблено на підставі наступних фактів, ТОВ “Кирнасівкацукор”та ДП “Укрспецпостач”було укладено контракт №2107/49 від 21.07.2005 року та доповнення до нього від 26.08.2005 року №1, від 25.10.2005 року №2, від 01.11.2005 року №3, від 25.11.2005 року №4, за умовами даного контракту та доповнень до нього, ДП “Укрспецпостач”передає на переробку ТОВ “Кирнасівкацукор”цукор-сирець тростинний. А товариство зобов”язується, в обумовленні контрактом строки, виконати за винагороду роботи по переробці цукру –сирцю в цукор –пісок білий, передати замовнику готову продукцію, а також залишки переробки сировини –мелясу тростинну.
Відповідно до п. 3.1.5. контракту ТОВ “Кирнасівкацукор”, виготовлену продукцію та залишки її переробки зберігає протягом 25 днів без стягнення плати за збереження, після закінчення даного строку за кожен день збереження продукції ДП “Укрспецпостач”сплачує 3 грн. за кожну тону, що знаходиться на складі готової продукції і 1 грн. 50 коп. в день за кожну тону меляси (п.5.5. контракту).
Відповідно до акту виконаних робіт від 13.09.2006 року ТОВ “Кирнасівкацукор”виготовлено 10948,49 тон цукру білого та 135 тон меляси, термін зберігання без стягення плати за збереження закінчився 08.10.2005 року, фактично ДП “Укрспецпостач”вивіз мелясу 23.05.2006 року.
Отже за період з 01.01.2006 року по 25.03.2006 року ТОВ “Кирансівкацукор”виконувало роботи (надавало послуги) по контракту №2107/04 від 21.07.2005 року на суму 28755 грн. в т.ч. податок на додану вартість –4792,5 грн.
Згідно до п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”датою виникнення податкових зобов”язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг);
- або дата відвантаження товарів, а для робіт,(послуг) –дата оформлення документа , що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Готова продукція (цукор-білий) відвантажена на ДП “Укрспецпостач”згідно актів на передачу готової продукції.
Відвантаження цукру-білого зі складу ТОВ “Кирнасівкацукор”здійснювалось відповідно до нарядів ДП “Укрспецпостач”, підтверджених ДП “Укррезерв”, на адресу підприємств вказаних в нарядах, у транспортні засоби надані замовником.
В той же час, датою оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (послуг) ТОВ “Кирнасівкацукор”, є дата подачі позовної заяви до Господарського суду м.Києва “Про стягнення заборгованості і штрафних санкції за договором”до ДП “Укрспецпостач”. В даній позовній заяві, яка датується 16.06.06р., відображаються претензійні вимоги до останнього по нарахуванню оплати за збереження меляси в сумі 28755 грн в т.ч. ПДВ 4792,5грн. Згідно вищевикладеного, позивачу належало включити до складу податкових зобов”язань суму податку на додану вартість, що становить 4792,5 грн.
В листопаді 2005р. ТОВ “Кирнасівкацукор”отримало від ДП “Укрспецпостач”на переробку другу партію цукру-сирцю тростинного, умови якої обумовлені додатковою угодою №1 від 19.09.2005 року до контракту №2107/04 від 21.07.2005року.
Згідно п.п.3.1.5 додатку до контракту №1 від 19.09.2005 року ТОВ “Кирнасівкацукор”зберігає протягом 25 днів зроблений ним цукор білий і мелясу без стягнення плати за збереження. У випадку не вивозу цукру-піску і меляси після закінчення вказаного терміну із дня їхнього виробництва і початку збереження, ДП “Укрспецпостач”сплачує виконавцеві вартість збереження з розрахунку 3 гривні в день за кожну тону цукру-піску білого, що знаходиться на складі готової продукції, і по 1,50 грн в день за кожну тонну меляси, що знаходиться на складі готової продукції (п.5.5 додатка №1 від 19.09.05 до контракту).
Актом виконаних робіт від 13.01.2006 року зроблено 7410,4 тон цукру піску білого і 68,168 тон меляси. Термін збереження цукру і меляси без стягування плати за збереження закінчився 07.02.2006 року. Передача цукру білого в кількості 7410,4 т проведена 05.06.2006 року.
Станом на 16.06.06р., що є датою подання заяви до Господарського суду м. Києва, меляса в кількості 68,168 т. Замовником, тобто ДП “Укрспецпостач”не вивезена, а термін безоплатного збереження цукру і меляси минув 07.02.06 р .
Виходячи з вищевикладеного, ТОВ “Кирнасівкацукор”, в порушення п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не включено до складу податкових зобов’язань, суми податку на додану вартість, що входять до складу вартості послуг по зберіганню цукру-піску білого в кількості 7410,4 т та меляси в кількості 68,168 т за період з 07.02.2006 року по 31.12.2006 року.
Згідно договору про надання послуг №03/11 від 03.11.2006 року, укладеного між ДП “Укрспецпостач”та ТОВ “Кирнасівкацукор”, останній взяв на себе зобов’язання щодо одноразового транспортування власним тепловозом (28 вагонів) завантажених цукром білим зі ст. Кирнасівка на внутрішньозаводські колії ТОВ “Кирнасівкацукор”. Термін надання таких послуг складає період з 05.11.2006 року по 16.11.2006 року. Відповідно до п.3.1. договору одноразова оплата за надані послуги становить - 24000 грн, в т.ч. ПДВ - 4000 грн.
Згідно додаткової угоди №2 від 29.12.2006 року до договору №03/11 від 03.11.2006 рокую, змінено терміни надання послуг (з 17.11.2006 року по 31.12.2006 року), а також обумовлено вартість розміщення 1 вагона з цукром-піском білим на внутрішньозаводських коліях ТОВ “Кирнасівкацукор”, що складає 80 грн з врахуванням ПДВ за 1 календарну добу.
Таким чином, позивачем надано в період листопад-грудень 2006 р. послуги по одноразовому транспортуванню 28 вагонів, та послуги по зберіганню 28 вагонів, однак не включено до складу податкових зобов’язань по вищезазначеним операціям суму податку на додану вартість в розмірі 17066 грн., чим порушено положення п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Згідно виписки банку “Надра”за період з 28.11.2006 року по 29.11.2006 року ДП “Укрспецпостач”перерахував в рахунок оплати за виконані роботи, відповідно до умов зазначеного договору, 22400,11 грн. в т.ч. ПДВ 3733,35 грн. Зазначене відображено в складі податкових зобов’язань за листопад 2006 року податковою накладною № В/-00800 від 29.11.2006 року на суму 22400,11 в т.ч. ПДВ 3733,35 грн.
Як вбачається з пояснень позивача, він посилається на факт відсутності на підприємстві актів виконаних робіт по наданню вищезазначених послуг, а отже, на відсутність підстав для відображення їх в бухгалтерському обліку підприємства.
З даною позицією погодитись не можна.
Статтею 3 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”встановлено:
- метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства;
- бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
В силу ст. 4 вищевказаного Закону України, основними принципами бухгалтерського обліку і звітності передбачено превалювання сутності над формою –а саме: операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
В той же час, пункт 3 статті 8 розділу III вказаної вище норми встановлює відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
За змістом даної норми, обов’язок оформлення належних первинних бухгалтерських документів покладений на посадових осіб суб’єкта господарювання, що надає послугу, а невиконання цього обов’язку не є підставою для не проведення цих господарських операцій по бухгалтерському обліку такого суб’єкта.
Разом з тим, п.5.3. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001 року №253, обумовлює, що з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
З урахуванням вищевказаних положень, податковим органом були розглянуті скарги позивача, які залишенні без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв обґрунтовано та в межах своїх державно-владних повноважень.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
На підставі встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що підстав для визнання недійсними податкових повідомлень –рішень Державної податкової інспекції у Тульчинському районі №0000462300/0 від 21.05.2007 року; №0000472300/0 від 21.05.2007 року; №0000462300/1 від 04.07.2007 року; №0000702300/0 від 04.07.2007 року; №0000462300/2 від 21.09.2007 року; №0008832300/2 від 21.09.2007 року; №0000702300/1 від 21.09.2007 року; №0008842300/1 від 21.09.2007 року; №00088332300/3 від 30.10.2007 року; №0008842300/2 від 30.10.2007 року з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість немає, а тому в позові слід відмовити.
Керуючись п.п.4.2.2. п .4.2. ст.4, п.п.17.1.3. п.17.3. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов”язань платиниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№2181-III від 21.12.2000 року, п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1. ст.4, п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.1997 року, п.4.1. ст.4, п.п.113.1. п.11.3. ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В позові товариства з обмеженою відповідальністю “Кирнасівкацукор”до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі, третя особа –ДП “Укрспецпостач”, про визнання недійсними податкових повідомлень –рішень відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова, відповідно до ст. 160, ч.4 ст.167 КАС України, в повному обсязі виготовлена 07.04.2008 року.
Суддя/підпис/ Гонтарук Віктор Миколайович
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
Судебное решение № 1786379, Вінницький окружний адміністративний суд было принято 02.04.2008. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные сведения.
то решение относится к делу № 2-а-2332/08. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: