№ 16843772, 30.06.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2а/1570/3999/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом прокурора м. Іллічівська в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лерюд»про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор м. Іллічівська в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Лерюд»про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.04.2011 року Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області під час перевірки транспортного засобу що належить ТОВ «Лерюд»встановлено порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»а саме: надання послуг з перевезень вантажів без наявності індивідуальної контрольної книжки водія, та просить стягнути грошові кошти у сумі 1700 грн. на користь Держави.

Ухвалу суду про відкриття скороченого провадження було надіслано відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але, повернуто до суду, з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У звязку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідачу копія ухвали про відкриття скороченого провадження у справі вручена належним чином, жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт»територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області є територіальною одиницею центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту, який забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті.

Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Основними завданнями Головної державної інспекції на автомобільному транспорті є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, а також здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом. Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи.

Наказом «Про утворення територіальних органів Головавтотрансінспекцій»№1 від 28.02.2005 року в межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції утворено територіальні органи без статусу юридичної особи, до яких відноситься і Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області.

Судом встановлено, що 06.04.2011 року державними інспекторами відділу державного контролю Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області Братан І.С., Зіміним Ю.О. проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу що належить ТОВ «Лерюд», водій ОСОБА_3. Під час проведення перевірки було виявлено порушення відповідачем вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»а саме: надання послуг з перевезень вантажів без наявності індивідуальної контрольної книжки водія.

За результатами проведеної перевірки працівниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області складено акт № 238551 від 06.04.2011 року (а.с. 9), який підписаний водієм ОСОБА_3.

11.04.2011 року на адресу відповідача надіслано запрошення №1514/02 на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 10).

На підставі акту перевірки № 238551 від 06.04.2011 року, за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезень вантажів без наявності індивідуальної контрольної книжки водія, відповідальність передбачена ч.1 абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області прийнято постанову № 116810 від 20.04.2011 року про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 1 700 грн. (а.с.11).

Позивачем 20.04.2011 року за № 1775/02 направлено відповідачу копію постанови № 116810 від 20.04.2011 року про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 1 700 грн. (а.с.12), яка отримана відповідачем 26.04.2011 року, що підтверджується підписом відповідача на зворотному поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.13). Дана постанова № 116810 від 20.04.2011 року та застосовані нею фінансові санкції відповідачем не оскаржувались.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. До таких документів для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, належать: для автомобільного перевізника ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до п. 6.3 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів»затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року № 340 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106, водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що водій - ОСОБА_3 під час вантажних перевезень повинен був мати при собі індивідуальну контрольну книжку та пред'явити її уповноваженим особам, які здійснювали перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Проаналізувавши вищезазначені норми Законів та вимоги актів нормативного характеру, суд приходить до висновку, що відсутність у відповідача під час перевірки індивідуальної контрольної книжки є підставою для співробітників інспекції на автомобільному транспорті вважати, що таке перевезення відбулося без оформлення документів, згідно вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а отже до товариства з обмеженою відповідальністю «Лерюд»правомірно застосовано фінансові санкції відповідно до ч.1 абз. 3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п.28 Постанови Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Проте в установлені законодавством строки, фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 1700,00 грн. відповідачем не сплачено.

Положеннями ч. 3 та 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги прокурора м. Іллічівська в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області обґрунтованими, підтвердженими доказами, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 183-2, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора м. Іллічівська в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Лерюд»про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лерюд» фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. на користь Державного бюджету на розрахунковий рахунок 31115106700015 м. Іллічівськ, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, отримувач: ГУДКУ в Одеській області, код 23215045, код платежу: 21081100.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову прийнято та підписано суддею 30 червня 2011 року.

Суддя/підпис/ П.П.Марин