Решение № 16197151, 07.06.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р. Справа № 5016/955/2011(13/59)

за позовом: Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5 а

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Будівельна фірма “Миколаївбуд”

54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а

про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 01.09.2010 р. за № 58.05 в загальній сумі 6619 грн. 11 коп.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 04.04.2011 року звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 6437,17 грн., 40,73 грн. збитків від інфляції, 22,90 грн. 3% річних, 118,31 грн. пені.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору № 58.05 на постачання теплової енергії від 01.09.2010 року, наряду на включення системи опалення, рахунків на оплату послуг, норм ст.ст. 526, 625, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач всупереч умовам договору за послуги не розрахувався.

07.06.11 р. від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 6437,17 грн.

Відповідно до абз. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім того, позивачем в судовому засіданні 07.06.11 р. також надані вірні розрахунки боргу та штрафних санкцій, за якими борг відповідача перед позивачем складає 6418,77 грн., збитки від інфляції - 40,68 грн., 3% річних 22,84 грн. та пені 118,01 грн.

Відповідач відзив по суті спору не надав, при цьому 26.04.11 р. та 23.05.11 р. звертався до господарського суду з листами, в яких просить припинити провадження у справі на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України стверджуючи, що предявлені позовні вимоги за договором постачання теплової енергії № 58.05 від 01.09.10 р. у сумі 6619,11 грн. відповідачем задоволенні повністю шляхом оплати.

07.06.2011 року суд, за результатами розгляду справи, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

01 вересня 2010 року між сторонами був укладений договір № 58.05 “на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам” згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобовязався відпускати, а відповідач, як споживач, використовувати теплову енергію для обєкту: вул. Миколаївська, 17.

Відповідно до умов пунктів 1.8, 1.9, 1.11, 2.11 та 6.1 договору усі розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному в додатку № 1 до договору до 5 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури: до 25 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 20 числа місяця наступного за звітним госпрозрахунковими підприємствами. Розрахунки по цьому договору здійснюються, як перерахуванням на розрахунковий рахунок постачальника так і іншими дозволеними в державі формами оплати (векселі, взаємозалік та інші). Подавання теплової енергії, споживачу проводиться тільки за наявністю актів на повну готовність систем теплопостачання, підписаних постачальником та за нарядом, одержаним у постачальника.

Договір укладений з 01 вересня 2010 року на строк до 01 вересня 2015 року та враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого договору.

Спірні правовідносини які склались між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України про поставку.

Так, відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов договору позивач в період з 01.11.2010 р. по 28.02.2011 рік відпустив (поставив) відповідачу теплову енергію на загальну суму 6418,77 грн., про що свідчать наряди № 3689, № 3688 та № 3687 від 01.10.10 р. на підключення опалення, відомість спожитої теплової енергії абонентом на листопад, грудень 2010 року по вузлу 100014,04 на 33,282 Гкал., на 100,589 Гкал. за січень та лютий 2011 року по вузлу 100014,04 на 2,334 Гкал., на 121,715 Гкал.

На оплату вищезазначеної спожитої теплової енергії позивачем на адресу відповідача були скеровані рахунки на загальну суму 6418,77 грн., що підтверджується підписами останнього та не заперечено представником в судовому засіданні.

Як свідчать матеріали даної справи, відповідач на день подачі позову виставлені рахунки не оплатив, але в листі скерованому до суду 26.04.11 р. повідомив про відсутність предмету спору по даній справі мотивуючи тим, що 29 березня 2011 року платіжним дорученням № 179 сплатив 6749,61 грн. позивачу за опалення згідно договору № 58.03 від 24.02.11 р.

Пізніше, 18.04.11 р. відповідач звернувся з листом № 22/01-07 до позивача з проханням віднести оплату в сумі 6749,61 грн. на договір № 58.05.

З відповіді (лист від 21.04.11 р. № 2402/25) вбачається відмова постачальника в проханні споживача, але за цим листом оплата в розмірі 6749,61 грн. була розподілена на два договори:

на договір № 58.03 3670,79 грн.

на договір № 58.05 3078,82 грн.

Листом № 46 юр від 23.05.11 р. відповідач вдруге повідомив суд про відсутність предмету спору по справі на даний час, так як платіжним дорученням № 290 від 10.05.2011 року (після надходження позову до суду) ним було сплачено позивачу 4848,12 грн. за опалення: згідно договору № 58.03 24 грн., та договору № 58.05 4848,12 грн.

Позивач в судовому засіданні підтвердив той факт, що відповідач по спірним відносинам за договором № 58.05 повністю погасив основний борг, який існував до звернення кредитора в судову інстанцію.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, враховуючи вищенаведене суд припиняє провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 6418,77 грн.

За змістом ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилами ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Умовами п.5.1 договору сторони визначили в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.9 договору, споживач зобовязаний сплатити на користь постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобовязань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно з правилами ст. 610, п.1 ст. 624, ст. 625 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем цілком правомірно та обґрунтовано перераховано до стягнення відповідачу штрафні санкції у вигляді збитків від інфляції - 40,68 грн., 3% річних 22,84 грн. та пені в розмірі 118,01 грн.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 43, 44, 49, 80, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу на суму 6418,77 грн.

2. Позов в частині стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Будівельна фірма “Миколаївбуд” (54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, код ЄДРПОУ 01273036) на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська , 5а, код ЄДРПОУ 31319242) збитків від інфляції - 40,68 грн., 3% річних 22,84 грн., пені в розмірі 118,01 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 10.06.2011 року