Справа № 2а/2570/2466/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Кашпур О.В.
при секретарі - Крук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Афіна Плюс" до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач10.05.2011 року звернувся з позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції і просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 12 квітня 2011 року. Свої вимоги мотивує тим, що перевірка позивача проведена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме дата проведення перевірки в акті перевірки та в податковому повідомленні-рішенні не співпадають, перелік алкогольних напоїв, зазначений в акті перевірки, не був у продажу підприємства, фактична перевірка проведена на підставі інформації про наявність порушень у підприємства, але в самому повідомленні про наявність порушення зазначено магазин, що значиться за адресою вул.. Жовтнева, 23 м. Бахмач, а перевірявся магазин за адресою вул.. Першотравнева, 1-а с. Халимоново Бахмацького району, акт перевірки складено за відсутності повноваженої особи підприємства, продавець підписав лише першу сторінку акту перевірки, направлення на перевірку надано не було, також позивач вважає, що у відповідача відсутні повноваження на проведення перевірки стосовно витребування та проведення перевірки на наявність первинної документації на закупівлю алкогольних напоїв відповідно п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України. Бахмацька МДПІ не направляла на адресу позивача рішення про накладення штрафних санкцій. Щодо наявності у позивача виявлених порушень, то позивач наполягає на їх відсутності і зазначає, що актом перевірки було начебто виявлено, що в приміщенні магазину здійснювалась реалізація алкогольних напоїв з порушенням їх обліку. На думку позивача це не відповідає дійсності, оскільки магазин не є відокремленим підрозділом ПП «Афіна Плюс». Всі документи, що стосуються продукції, яку реалізує даний магазин, знаходяться в бухгалтерії підприємства і не можуть знаходитись в магазині, який не веде самостійно бухгалтерського обліку. Згідно п.5 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» : підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та затверджує правила документообігу , розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку. Щодо невиконання позивачем щоденного друку фіскального звітного чеку то позивач зазначає, що 16.01.2011 року та 23.02.2001 року продавець магазину, який здійснює розрахунки на реєстраторі розрахункових операцій, не працювала. Щодо несвоєчасного оприбуткування готівки в касу підприємства, то позивач зазначає, що відповідно до Постанови правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 року визначено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів. Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може в ці дні не здавати в установлені строки готівку. Підприємством визначено ліміт каси і магазин знаходиться в населеному пункті де немає банку, до того ж визначена в акті перевірки сума не є перевищенням ліміту каси підприємства. Позивач вважає, що відповідачем пропущено строк для предявлення адміністративних санкцій, визначений ч. 1 ст. 250 Господарського кодексу України щодо не роздрукування фіскальних чеків за 28.12.2009 року.
Представники позивача в судовому засіданні збільшили позовні вимоги та просять скасувати податкове повідомлення - рішення N 0000062320 (форма «С» ) від 12 квітня 2011 року, видане Бахмацькою державною податковою інспекцією про застосування штрафних санкцій на суму6533,35грн, визнати перевищення службових повноважень працівників Державної податкової служби, під час проведення перевірки 30 березня 2011 року та визнати незаконною фактичну перевірку. Позовні вимоги з урахуванням збільшення підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що фактична перевірка проведена у відповідності до вимог Податкового кодексу України із дотриманням процедури її проведення та за наявності достатніх повноважень Бахмацької МДПІ. Під час проведення перевірки виявлені порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за що законодавством передбачено накладення штрафних санкцій. Щодо строку стягнення штрафних санкцій то Податковим кодексом України встановлений строк для стягнення фінансової санкції в 1095 днів Вважають рішення про застосування штрафних санкцій таким, що прийнято на підставі та в межах чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Встановлено, що на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 працівниками Бахмацької МДПІ проведено перевірку магазину, який знаходиться за адресою: вул.. Першотравнева 1-а, с. Халимоново Бахмацького району Чернігівської області, та належить ПП "Афіна Плюс". Перевірку проведено в присутності продавця ОСОБА_1, якій перед проведенням перевірки було предявлено направлення на проведення перевірки № 153, 152 від 29.03.11р. та наказ про проведення перевірки № 124 від 28.03.2011 року, про що свідчить підпис продавця в направленні на проведення перевірки.
Перевірка здійснювалась на підставі листа Бахмацької МДПІ від 28.03.2011 року № 427/8/23-107, адресованого ДПА в Чернігівській області з переліком субєктів господарювання району, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, при проведенні господарської діяльності якими порушується законодавство щодо здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, обігу підакцизних товарів, наявності пате6нтів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи ДПС. Серед цього переліку зазначено ПП «Афіна Плюс» магазин, м. Бахмач, вул.. Жовтнева, 23.
За результатами перевірки складено акт № 0077/25/02/23/35173357 від 30.03.2011 року, який зареєстровано в Бахмацькій МДПІ 31.03.2011 року. Посадова особа позивача відмовилась від підписання акту перевірки, про що складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки № 11/23/35173357 від 30.03.2011 року.
Перевіркою встановлено здійснення реалізації товарів суб'єктами підприємницької діяльності , які не обліковані у встановленому порядку; невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку 28.12.09р., 16.01.11р,23.02.11р.; несвоєчасне оприбуткування готівки в касу підприємства.
На підставі акту перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2011 року № 0000062320 про застосування штрафних ( фінансових) санкцій в розмірі 6533,35 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення від 12.04.2011 р. направлено позивачу у відповідності до вимог статті 58 Податкового кодексу України - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказаний лист повернуто до Бахмацької МДПІ з відміткою «за зазначеною адресою не проживає», отримано головним бухгалтером підприємства 21 квітня 2011 року.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Тобто Податковий кодекс України визначає повноваження органу державної податкової служби, зокрема Бахмацької МДПІ на здійснення фактичної перевірки дотримання субєктами господарювання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно до ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:
у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Враховуючи всі обставини справи суд вважає, що Бахмацькою МДПІ було дотримано вимог ст.. 80 ПК України щодо наявності підстав для проведення перевірки, адже відповідач був поінформований про наявність порушень саме зі сторони юридичної особи субєкта господарювання ПП «Афіна Плюс» відповідним листом.
Таким чином фактична перевірка магазину позивача була проведена на підставі, яка визначена в п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 80.7 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами органу державної податкової служби у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до п.п. 81.1 ст.. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
Виходячи з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що перевіряючи вправі приступити до проведення перевірки після вручення всіх необхідних документів посадовій особі платника податків або особі, що фактично здійснює розрахункові операції. При проведенні перевірки відповідачем було дотримано вищезазначені норми чинного законодавства, продавцю магазину ОСОБА_1 предявлено наказ на проведення перевірки, витяг з додатку до наказу на проведення фактичної перевірки та направлення на проведення перевірки під підпис.
Відповідно до п.п. 9, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
9) щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
12) вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
На час проведення перевірки позивачем не було дотримано вимогу законодавства щодо щоденного роздрукування фіскальних чеків Z-звітів, зокрема на перевірку не було надано чеки за 28.12.2009 р., 16.01.2011р та 23.02.2011р., в ході проведення перевірки встановлено, що в магазині позивача здійснювалась реалізація товарів, які не були обліковані за місцем їх реалізації, як це зобовязує субєкта господарювання робити п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а там де знаходиться бухгалтерія підприємства, зазначене свідчить про безпідставність посилань позивача на те що в магазині не повинні бути наявні документи, що підтверджують облік товарів підприємством, оскільки магазин є підрозділом підприємства і не має власної бухгалтерії. Щодо тверджень позивача про відсутність у нього обовязку щодо оприбуткування готівки, наявної в касі магазину, через те, що він знаходиться в населеному пункті, в якому відсутні установи банку, з аналізу п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637 суд приходить до висновку, що оприбуткування готівки в касі магазину не ставиться в залежність від наявності або відсутності установ банку в місці розташування господарської одиниці, а чітко встановлює обовязок підприємства оприбутковувати готівку в книзі КОРО.
Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.
Згідно ст.. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Щодо твердження позивача про пропуск Бахмацькою МДПІ строку застосування штрафних санкцій, то відповідно до ст.. 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Таким чином Бахмацькою МДПІ застосовано штрафні санкції в межах строку давності, визначеного Податковим кодексом України.
Враховуючи все вищевикладене суд приходить до висновку, що при проведенні перевірки було встановлено вчинення порушень ПП «Афіна Плюс», за що чинним законодавством передбачено застосування штрафних санкцій, Бахмацька МДПІ діяло на підставі та в межах наданих повноважень, щодо того, що в листі, який став підставою проведення перевірки, зазначено іншу адресу ПП «Афіна Плюс», а також що акт перевірки зареєстровано в Бахмацькій МДПІ 31.03.2011 року, а не 30.03.2011 року, коли проводилась перевірки суд вважає, що самі по собі процедурні порушення порядку проведення перевірки не є безумовною підставою для висновку про неправомірність визначених штрафних санкцій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем дійсно було вчинено зазначені в акті перевірки порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, а тому позовні вимоги ПП "Афіна Плюс" задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Приватному підприємству "Афіна Плюс" відмовити в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: підпис О.В.Кашпур
Судебное решение № 16181793, Чернігівський окружний адміністративний суд было принято 14.06.2011. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти полезные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные сведения.
то решение относится к делу № 2а/2570/2466/2011. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: