№ 16181784, 14.06.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/2472/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р.

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів-Ресурси" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.05.2011 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ в м. Чернігові від 22 березня 2011 року № 0001222320 та № 0001232320. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно в порушення вимог Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» донараховано суми податку на прибуток та податку на додану вартість. Підставою для такого нарахування стали неправомірні висновки про нікчемність договору на виконання вантажних перевезень, укладеного між ТОВ «Чернігів-Ресурси» та ПП «Буцефал», і як наслідок невикористання, отриманих від ПП «Буцефал» послуг у власній господарській діяльності позивача, а тому неправильне вирахування суми валових витрат та суми податкового кредиту позивача. Висновки про нікчемність договору перевезення ДПІ в м. Чернігові зроблено на підставі того, що вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року директор ПП «Буцефал» ОСОБА_1 визнана винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366, Кримінального кодексу України. З тексту вироку не вбачається, що діяльність між ТОВ «Чернігів-Ресурси» та ПП «Буцефал» мала фіктивний характер, взагалі про ТОВ «Чернігів-Ресурси» в тексті вироку не йдеться. До того ж господарська діяльність позивача з ПП «Буцефал» здійснювалась в 2008 році, а директор ПП «Буцефал» визнаний винним у скоєнні діянь, що мали місце в 2009 році. Висновки ДПІ в м. Чернігові про нікчемність договору перевезення є безпідставними, оскільки послуги за зазначеним договором контрагентом позивача дійсно були надані та оплачені позивачем. Сам текст договору не містить ознак нікчемності, повністю відповідає вимогам норм ЦК України, в ньому виражена воля сторін на досягнення юридичних наслідків, договір не містить ознак порушення публічного порядку. Також у ДПІ в м. Чернігові відсутні повноваження на визнання зазначеного договору нікчемним в акті перевірки. Судом зазначений договір визнаний недійсним не було. Все отримане за договором було використане позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується наданими на перевірку первинними бухгалтерськими документами. Все це, на думку позивача, свідчить про неправомірність донарахування відповідачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що суми, витрачені позивачем згідно договору на виконання вантажних перевезень, укладеного між ним та ПП «Буцефал» не підлягають зарахуванню до складу валових витрат, що призвело до заниження сум податку на прибуток, також суми ПДВ, сплачені позивачем за цими договорами не підлягають віднесенню до складу податкового кредиту, оскільки вказані договори містять ознаки фіктивності та є такими, що порушують публічний порядок, а тому є нікчемними. Відповідач вважає, що оскільки вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 року директор ПП «Буцефал» ОСОБА_1 визнана винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366, Кримінального кодексу України, тому угода позивача з ПП «Буцефал» були укладена без наміру здійснення господарської діяльності, реальною метою її є фіктивне підприємництво, і є такою, що суперечить вимогам Цивільного Кодексу України. Надані позивачем на перевірку первинні бухгалтерські документи, що підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, не несуть доказовості і відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Враховуючи наведене, вважають донарахування податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість ТОВ «Чернігів-Ресурси» правомірним.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка TOB «Чернігів-Ресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Буцефал» за період з 01.04.2008 року по 30.07.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 09.03.2011 року № 162/23/24835525.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Чернігів-Ресурси» ст. 202, 203, 215, 216, Цивільного кодексу України, ст. 3, 42, 142 Господарського Кодексу України, ст. 2, 3, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.1, п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 20340 грн., у тому числі: за півріччя 2008 р. у сумі 19412 грн., за 3 квартали 2008 року у сумі 20340 грн., та завищено податковий кредит з податку на додану вартість, в періоді, що перевірявся, на загальну суму сумі 16272 грн., у тому числі: за квітень 2008 року у сумі 10047 грн., за травень 2008 року у сумі 4990 грн., за червень 2008 року у сумі 493 грн., за липень 2008 року у сумі 472 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2011 № 0001222320, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 20340 грн. та штрафної санкції у розмірі 5085 грн. також винесено податкове повідомлення-рішення № 0001232320 від 22.03.2011 року , яким ТОВ «Чернігів-Ресурси» визначено податкове зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у розмірі 16272 грн. та штрафної санкції у розмірі 4068 грн.

В ході проведення перевірки, що встановлено між TOB «Чернігів Ресурси», в особі директора Цибулі О.М., як замовником та ПП «Буцефал», в особі директора ОСОБА_1, як виконавцем, було укладено договір на виконання вантажних перевезень від 01.04.2008 року № 4.

Згідно умов зазначеного договору виконавець надає транспортні послуги замовнику для перевезення будівельних матеріалів для будівництва автомобільної газонаповнювальної компресорної станції, що будується на території Улянівської сільської ради Чернігівського району вздовж дороги Чернігів-Товстоліс-Терехівка-Петрушин. Факт виконання робіт виконавцем на користь замовника оформлюється відповідним актом приймання-передачі виконаних робіт. Зазначений договір підписано та скріплено печатками сторін.

Встановлено, що вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.08.2010 р. по справі № 1-172/2010 р. директор ПП „Буцефал" ОСОБА_1 визнана винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

Згідно ч.ч. 1,3,5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що правочин не стає автоматично нікчемним, а може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.

ДПІ в м. Чернігові в судовому засіданні не доведено, що договір, укладений між TOB «Чернігів Ресурси» та ПП «Буцефал» суперечить чинному законодавству України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам тобто порушує публічний порядок та не створив юридичних наслідків для TOB «Чернігів Ресурси», навпаки в акті перевірки встановлено факт отримання позивачем послуг та оплату зазначених виконаних робіт.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова не встановлено нікчемність чи недійсність договору на виконання вантажних перевезень № 4 від 01.04.2008 року, укладеного між TOB «Чернігів Ресурси» та ПП «Буцефал». Посадові особи TOB «Чернігів-Ресурси» не входили до складу злочинної групи, взаємовідношення між TOB «Чернігів-Ресурси» та ПП «Буцефал» щодо виконання зобов'язань за Договору № 4 від 01.04.08 не були визнані судом злочинними, серед номерів рахунків, які використовувались в злочинній схемі, номерів рахунків TOB «Чернігів-Ресурси» зазначені не були. Про те, що договори та первинні документи, складені між TOB «Чернігів Ресурси» та ПП «Буцефал», є підробленими, а також про те, що господарська діяльність між цими підприємствами не здійснювалась, у вироку нічого не зазначено.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення витрат за договором на виконання вантажних перевезень № 4 від 01.04.2008 року до валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Перевіркою встановлено, що здача - прийняття наданих послуг з перевезення вантажів між TOB «Чернігів Ресурси» та ПП «Буцефал» оформлялась актами виконаних робіт. Оплата послуг здійснювалась в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця. Протягом перевіряємого періоду підписані акти виконаних робіт:

від 30.04.2008 року на суму 60280,5 грн. (в т.ч. ПДВ - 10046,75 грн.);

від 30.05.2008 року на суму 29937,6 грн. (в т.ч. ПДВ - 4989,60 грн.);

від 30.06.2008 року на суму 2956,80 грн. (в т.ч. ПДВ - 492,80 грн.);

від 31.07.2008 року на суму 4454,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 742,40 грн.).

Всього надано послуг по транспортному обслуговуванню, на виконання умов вищевказаного договору на загальну суму 97630 грн. (в т.ч. ПДВ - 16272 грн.).

Зазначені акти прийому-передачі виконаних робіт оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що TOB «Чернігів Ресурси» не було використано у власній господарській діяльності отримані послуги за договором перевезення, навпаки в судовому засіданні встановлено, що послуги з перевезення вантажів, отримані від ПП «Буцефал», були використанні TOB «Чернігів Ресурси» у власній господарській діяльності для перевезення будівельних матеріалів для будівництва автомобільної газонаповнювальної компресорної станції.

Таким чином суд приходить до висновку, що витрати на їх оплату в загальній сумі 97630 грн. позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі актів виконаних робіт та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" включив до складу валових витрат підприємства, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення валових витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток.

Також в акті перевірки зазначено, що суми ПДВ включені ТОВ «Чернігів-Ресурси» до складу податкового кредиту, на підставі виданих ПП «Буцефал» податкових накладних:

в квітні 2008 року: податкова накладна № 74 від 30.04.2008 року на суму ПДВ - 10046,75 грн.;

в травні 2008 року: податкова накладна №89 від 30.05.08 на суму ПДВ - 4989,60 грн.;

в червні 2008 року: податкова накладна №118 від 30.06.08 на суму ПДВ - 492,80 грн.;

в липні 2008 року: податкова накладна №156 від 31.07.08 на суму ПДВ - 742,40 грн.

Всього включено до складу податкового кредиту -16272 грн.

Частиною 1 п. 7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг)..

У відповідності до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Отже із положень зазначених норм Закону вбачається, що формування податкового кредиту допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Закон визначає податкові накладні.

Враховуючи те, що податок на додану вартість в загальній сумі 16272 грн., сплачений (нарахований) у зв'язку з придбанням послуг у ПП «Буцефал» з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях, на підставі належним чином оформлених податкових накладних, TOB «Чернігів Ресурси» цілком правомірно на підставі податкових накладних, керуючись пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" включило його до складу свого податкового кредиту.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем було дотримано всіх вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 22.03.2011 року № 0001222320, № 0001232320 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Чернігові № 0001222320, № 0001232320 від 22 березня 2011 року.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддяпідпис О.В. Кашпур