№ 16038768, 16.05.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 6877/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 року

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Бобровській О. Ю.

за участю сторін:

представника позивача- ОСОБА_1 (по довіреності)

представника відповідача від

ДПІ у Малиновському районі м. Одеси- ОСОБА_2 (по довіреності)

представника відповідача від

ГУДКУ в Одеській області- ОСОБА_3 (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Діоніс»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «Діоніс»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010 року №0000302350/0, стягнення з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 421142 грн. 08 коп.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав, оскільки він не повинен відповідати за дії контрагентів та податкові повідомлення рішення винесені неправомірно.

Представник відповідача від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси заперечував проти задоволення позовної заяви, оскільки неможливе відстеження сплати податку на додану вартість контрагентами та позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували товарність операцій з контрагентами.

Представник відповідача від Головного управління Державного казначейства України в Одеській області не погодився з позовними вимогами, оскільки відсутній висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

17 березня 2000 року здійснена державна реєстрація юридичної особи Приватного підприємства «Діоніс», що підтверджується свідоцтврм про державну реєстрацію Серії А00 №268252 (аркуш справи 173).

Приватне підприємство «Діоніс» знаходиться на обліку як платник податків в органах державної податкової служби та перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

Позивачем до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси 19.11.2008 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 213963 грн., 19.08.2009 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 249056 грн., 20.10.2009 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року, в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 129593 грн.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 та п. п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, а сума податку,що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Таким чином, визначаючи залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (позитивне значення) позивач має право на бюджетне відшкодування зазначеної суми в разі подання необхідних документів та підтвердження достовірності нарахування цієї суми перевіркою податкових органів.

Відповідно до п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування,подаєвідповідномуподатковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної сумибюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковомуоргану подає органу Державного казначейства України копію декларації,з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Разом з деклараціями з податку на додану вартість до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси були подані заяви про повернення бюджетного відшкодування, розрахунок суми бюджетного відшкодування, а копії декларацій з відміткою податкового органу про її прийняття отримані Головним управлінням Державного казначейства України в Одеській області (аркуш справи 68-95). При цьому, подання цих документів до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси та Головного управління Державного казначейства України в Одеській області відповідачами не заперечується.

Згідно із п. п. 7.7.5 пп. 7.7.6 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірностінарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси 13.01.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Діоніс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за вересень 2008 року, про що складено довідку №8/23-210/30810494 від 13.01.2009 року (аркуші справи 32-40).

Крім того, 17 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Діоніс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2009 року, про що складено довідку №106/23-210/30810494 від 17.11.2009 року (аркуші справи 41-50).

Крім того, 21 вересня 2009 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Діоніс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2009 року, про що складено довідку №108/23-210/30810494 від 21.11.2009 року (аркуші справи 51-60).

При проведенні зазначених перевірок будь-яких порушень позивача при формуванні податкового кредиту відповідачем не виявлено, а лише зазначено, що висновки перевірок можуть бути переглянуті по результатам зустрічних перевірок.

Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси 20 травня 2010 року проведено невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства «Діоніс» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок за жовтень 2008 року, за серпень 2009 року та вересень 2009 року, про що складено акт №44/23-310/30810494 від 20.05.2010 року (аркуші справи 61-65).

Позивач не погодився із висновками перевірки та надав до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси заперечення на акт перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки Приватному підприємству «Діоніс» направлено податкове повідомлення - рішення №0000302350/0 від 01.06.2010 року на суму 421142,08 грн.

В акті перевірки зазначено, що за наслідками зустрічних перевірок встановлена неможливість відстеження сплати податку на додану вартість до бюджету ВКФ «Лама», оскільки зазначене підприємство припинено за рішенням власників та розпочато ліквідацію 01.10.2003 року, а тому позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за жовтень 2008 року на суму 42493,08 грн.

Крім того, за наслідками зустрічних перевірок встановлена неможливість відстеження сплати податку на додану вартість до бюджету ПП «Українська продовольча компанія», оскільки вона є посередником, а її контрагенти визнано банкрутами або не встановлено за місцем знаходження та ПП «Фруктонад - Україна», оскільки зазначене підприємство відсутнє за місцем знаходження, а тому позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за серпень 2009 року на суму 249056 грн. та вересень 2009 року на суму 129593 грн.

При цьому, зазначено, що позивачем порушено п. п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року, в звязку із чим, завищено суму бюджетного відшкодування по декларації за жовтень 2008 року 42493,08 грн., за серпень 2009 року 249056,00 грн., за вересень 2009 року 129593,00 грн.

Відповідно до п. п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року ( в редакції, яка діяла на момент винесення податкового повідомлення рішення) якщо у наступному податковому періоді сума має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В своїх запереченнях позивач зазначає, що не можливо відстежити фактичну сплату податку на додану вартість до бюджету, та позивачем не надано доказів, які б підтверджували отримання товару позивачем та його подальшого використання при здійсненні господарської діяльності, а тому позивачем порушено п. п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Разом з цим, суд не може погодитись із зазначеними висновками відповідача з наступних підстав.

Між ТОВ «Лама»та ПП «Діоніс»1 вересня 2008 року укладено договір купівлі-продажу №вг-14 на придбання винограду різних сортів (аркуш справи 96-98).

На підтвердження товарності операції позивачем надано договір, податкові накладні, видаткові накладні та виписки з банку про сплату коштів за придбання винограду (аркуші справи 99-103).

Крім того, 16.05.2009 року між ПП «Українська продовольча компанія ББК»та ПП «Діоніс»укладено договір купівлі-продажу №вг-7 на придбання винограду різних сортів (аркуші справи 104-105).

На підтвердження товарності операції позивачем надано договір, податкові накладні, видаткові накладні та виписки з банку про сплату коштів за придбання винограду (аркуші справи 106-150).

Також, 22.06.2009 року між ПП «Фруктонад-Україна»та ПП «Діоніс»укладено договір купівлі-продажу №4-07 на придбання мембрани для преса (аркуші справи 151-153)

На підтвердження товарності операції позивачем надано договір, видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну та виписки з банку про сплату коштів за придбання мембрани (аркуші справи 154-159).

Крім того на підтвердження зазначених операцій позивачем надано товарно-транспортні накладні (том 2 аркуші справи 5-250 та том 3 аркуші справи 1-144) та звіти з оприбуткування сировини (том 3 аркуші справи 145-151).

Діяльність позивача повязана з використанням винограду, оскільки відповідно до довідки АА №092785 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності позивача є виробництво виноградних вин (том 1 аркуш справи 172), а тому є цілком логічним придбання винограду для переробки та виготовлення вина.

Крім того, щодо не підтвердження сплати податку на додану вартість контрагентами сліз звернути увагу на наступне.

Позивач в запереченнях стверджує, ВКФ «Лама»припинено за рішенням власників, а ліквідація розпочата 01.10.2003 року.

Однак зазначене твердження не підтверджується матеріалами справи, оскільки згідно із довідкою Васильківського ОДПІ (том 1 аркуш справи 214-215) 13.10.2003 року свідоцтво платника податку на додану вартість ВКФ «Лама»№13650718 анульовано податковими органами, проте 07.03.2007 року видано нове свідоцтво платника податку на додану вартість №100027472.

Крім того, згідно із довідкою з ЄДРПОУ (том 3 аркуш справи 156-160) тільки 23.06.2010 року винесено судове рішення про порушення справи про банкрутство ВКФ «Лама», 14.07.2010 року юридичну особу визнано банкрутом та 17.08.2010 року здійснена реєстрація припинення ВКФ «Лама».

Таким чином, на час здійснення операцій з позивачем ВКФ «Лама»було діючим підприємством, яке не ліквідовано та не знаходилось в стадії ліквідації, а податковими органами видано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Щодо взаємовідносин ПП «Діоніс»з ПП «Українська продовольча компанія ББК»слід зазначити, що згідно із довідкою з ЄДРПОУ (том 3 аркуші справи 152-155) тільки 10.12.2010 року винесено судове рішення про порушення справи про банкрутство ПП «Українська продовольча компанія ББК», 05.01.2011 року юридичну особу визнано банкрутом та 21.03.2011 року здійснена реєстрація припинення юридичної особи.

Таким чином, на час здійснення операцій з позивачем ПП «Українська продовольча компанія ББК»було діючим підприємством, яке не ліквідовано та не знаходилось в стадії ліквідації.

Крім того, згідно із довідкою про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Українська продовольча компанія ББК»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Діоніс»за період з 01.07.2009 року по 31.10.2009 року (том 1 аркуш справи 198-207) розбіжностей з відомостями, отриманими від ПП «Діоніс»не встановлено. Тобто, фактично порушень не виявлено.

Щодо контрагентів слід зазначити, що ПП «Діоніс»мало договірні відносини з ПП «Українська продовольча компанія ББК»та не може відповідати за дії контрагентів останнього.

Крім того, податковими органами не надано доказів, які б підтверджували, що на час здійснення операцій між ПП «Українська продовольча компанія ББК» та контрагентами останні були припинені, а незнаходження за місцем реєстрації не є підставою вважати, що операції не здійснювались. Крім того, ПП «Українська продовольча компанія ББК»мало свідоцтво платника податку на додану вартість, яке податковими органами могло бути анульовано в разі виявлення операцій с контрагентами, які мають ознаки фіктивності.

Щодо ПП «Фруктонад-Україна»то згідно із інформацією ДПІ у Подільському районі м. Києва (том 1 аркуш справи 209) зазначене підприємство відсутнє за місцем знаходження, однак не має даних про припинення юридичної особи, а тому не має підстав вважати, що угода на придбання мембрани має ознаки фіктивності.

Суд вважає, що в разі, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість,оскільки позивач довів суду та надав відповідні докази, які підтверджують розмір податкового кредиту.

На час здійснення господарських операцій ПП «Діоніс»з контрагентами вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що, оскільки, контрагенти, які мали відносини з ПП «Діоніс»на час укладення угод були діючими підприємствами, мали свідоцтво платника податку на додану вартість, позивач надав докази, які підтверджують придбання винограду та мембрани, використовують виноград при здійсненні своєї господарської діяльності, єдиною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стала не можливість підтвердження сплати податків контрагентами, позивачем сплачено кошти за придбаний товар в повному обсязі, а податковими органами не доведено фіктивність укладених договорів, позовні вимоги Приватного підприємства «Діоніс» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Діоніс»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, Головного управління Державного казначейства України в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.06.2010 року №0000302350/0, стягнення з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 421142 грн. 08 коп. задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 01.06.2010 року №0000302350/0 - визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Діоніс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 421142 грн. 08 коп., а саме по деклараціям за жовтень 2008 року у розмірі 42493 грн. 08 коп. на р/р 260020112195 в Одеській ОД «Райффайзен Банк Аваль»м. Одеса, МФО 328351, за серпень 2009 року у розмірі 249056 грн. та за вересень 2009 року у розмірі 129593 грн. на р/р 26008207 в ОА «Ерсте Банк», МФО 380009.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16.05.2011 року

Суддя:Л.І. Свида

16 травня 2011 року