Решение № 15711685, 19.05.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2011 р. Справа № 5016/568/2011(3/44)

Позивач : Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в

інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області

54030, м. Миколаїв, вул. Дзержинського, 134

Відповідач: Новофедорівське госпрозрахункове комунальне підприємство

57437, Миколаївська область, Березанський район, с. Новофедорівка, вул. Леніна, 35

про: відшкодування шкоди в розмірі 382490,82 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

Від відповідача: ОСОБА_2 директор Новофедорівського ГКП;

Від прокуратури: Круш Т.О.

СУТЬ СПОРУ:

Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності в сумі 382490,82 грн.

Позов ґрунтується на підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 21.10.10 р., ст. ст. 43, 58 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України, Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних держав внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20 липня 2009 року, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за № 767/16783, та мотивовані тим, що всупереч вимогам чинного законодавства в період з 15.05.10 р. до 01.10.10 р. відповідач здійснив забір 26673 куб. м. підземних вод з артезіанських свердловин, які знаходяться на балансі Новофедорівської ГКП за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

19.04.11 р. відповідач через канцелярію суду надав відзив, в якому заперечує, просить суд відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що з квітня 2010 року документи, необхідні для отримання дозволу, знаходилися на погодженні у відповідних органах, що свідчить про те, що підприємство у відповідності до вимог законодавства України вчиняло дії, направлені на одержання дозволу на спеціальне водокористування, проте з незалежних від підприємства причин не одержав його.

З таких обставин відповідач вважає, що вина у здійсненні самовільного (без відповідного дозволу) спеціального водокористування у нього відсутня, а відтак відсутні підстави для притягнення підприємства до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди. Також відповідач зазначає, що у відповідності до Статуту основною метою діяльності підприємства є забезпечення безперебійного водопостачання у с. Новофедорівка, а відтак припинення цієї діяльності у звязку з відсутністю дозволу на спеціальне водокористування могло призвести до соціального напруження серед населення с. Новофедорівка, аварійних ситуацій та інших непередбачуваних наслідків.

13.05.11 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення на підтвердження дійсного обсягу забраної води, який за вказаний вище період за довідкою складає 7152 куб.м.

18.05.11 р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідно до формули, наведеної у пункті 9.1 Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів при розрахунку розміру збитків враховано, що за період з 15.05.10 р. по 01.10.10 р. відповідачем видобуто 7152 куб.м. води, що підтверджено довідкою.

Таким чином, сума збитків після перерахунку становить 102559,68 грн.

Саме такий розмір збитків і просить остаточно стягнути позивач в своїй заяві.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог.

19.05.11 р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд

встановив:

21.10.2010р. держінспектором ОНПС Дехтяренко О.В. було здійснено обстеження та перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства на Новофедорівському ГПК.

За результатами перевірки 21.10.10 р. було складено акт перевірки «дотримання вимог природоохоронного законодавства»на Новофедорівському ГПК, в якому зафіксовано, що згідно Статуту, основним видом діяльності підприємства є питне водопостачання населенню. На балансі утримується три артезіанські свердловини, документація на які є в наявності. Гирла свердловини герматизовані, доступ до них закрито. Огорожі санітарних зон потребують ремонту. Дозвіл на спец водокористування закінчився 15 травня 2010 року, тобто в порушення ст.ст. 44, 49 Водного кодексу України, підприємство являється самовільним водокористувачем. В порушення ст.ст. 16 ,65 Кодексу України про надра на підприємстві відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами.

Факт порушення підтверджується також протоколом про адміністративне правопорушення від 21.10.10 р. № 006825, постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.10.2010 р. № 88, листом від 02.11.10 р. № 02/3204 про відшкодування збитків заподіяних внаслідок самовільного одокористування.

Виходячи із вказаних доказів позивач дійшов висновку, що відповідач своїми діями порушив вимоги пункту 9 статті 44 та статті 48, 49 Водного кодексу України та встановив, що об'єм самовільно забраної води за період з 15.05.10 по 01.102010 року склав 26673 куб.м., про свідчить довідка від 21.10.2010 року, надана Новофедовівським ГПК.

Згідно розрахунку збитків, нанесених водним ресурсам України, проведеного за період з 19.02.2007 по 24.08.2009 відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995 № 37 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 01.06.1995 за № 162/698 та за період з 25.08.2009 по 19.02.2010 - відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009 № 389, зареєстрованої Міністерством юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783, розмір збитків складає 382490,82 грн.

Але, беручи до уваги, заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог яка підтримана прокурором в судовому засіданні, сума збитків після перерахунку становить 102559,68 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок незаконного добування підземної прісної води.

Дослідивши надані сторонами докази та оцінивши їх відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

Згідно Водного кодексу України, усі водні об'єкти на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

За статтею 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статтею 10 Водного кодексу України, місцеві ради на їх території здійснюють контроль та заходи щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, що знаходяться у власності держави.

Згідно статті 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Згідно пункту 9 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Статтею 49 цього Кодексу передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення; Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальне водокористування є платним.

Згідно норм статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно норм статті 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відповідно до норм статті 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Згідно норм статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, тому позов прокуратури підлягає задоволенню в повному обсязі (з урахуванням змін).

Керуючись ст. ст. 22, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Новофедорівського госпрозрахункового комунального підприємства (57437, Миколаївська область, Березанський район, с. Новофедорівка, вул. Леніна, 35, код ЄДРПОУ 31434917) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області (вул. Дзержинського, 134, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 23411600) на рахунок № 33117331700059, код ЄДРПОУ 23627055, банк одержувача ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013 шкоду в сумі 102559,68 грн.

3.Стягнути з Новофедорівського госпрозрахункового комунального підприємства (57437, Миколаївська область, Березанський район, с. Новофедорівка, вул. Леніна, 35, код ЄДРПОУ 31434917) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 1025,59 грн. держмита.

4. Стягнути з Новофедорівського госпрозрахункового комунального підприємства (57437, Миколаївська область, Березанський район, с. Новофедорівка, вул. Леніна, 35, код ЄДРПОУ 31434917) на користь Держбюджету Центрального району м. Миколаєва 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 20.05.11 р.