№ 14825639, 16.03.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 8895/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Самойлюк Г.П.

За участю секретаря: Бжассо В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле», Дочірнього підприємства «Удіміс» ТОВ «Віо-Ле»про стягнення заборгованості по страховим внескам у сумі 8964,32 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле», в якому позивач зазначив, що Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Удіміс»зареєстровано у Білгород-Дністровській міській виконавчій дирекції Одеського обласного відділення ФСС з ТВП в якості страхувальника. Згідно ухвали Господарського суду Одеської області та довідки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Удіміс»04.08.2008 року припинено шляхом реорганізації та приєднання до ТОВ «Віо-Ле». 20.10.2008 року Українсько-Болгарським підприємством «Удіміс»був наданий звіт (Ф4 ФСС з ТВП), відповідно до якого заборгованість по страховим внескам становить 8964,32 грн. Оскільки, на даний час заборгованість правонаступником Спільно Українсько-Болгарського підприємства «Удіміс»- ТОВ «Віо-Ле»не погашена, позивач звернувся з позовом про стягнення зазначеної заборгованості.

У судовому засіданні представник ООВ ФСС з ТВП, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле»проти задоволення позову заперечував, зазначивши що відповідно до протоколу №53 від 28.08.2008 року шляхом виділення створено Дочірнє підприємство «Удіміс»товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле», до якого згідно розподільчого балансу, затвердженого протоколом від 18.10.2008р., було передано активи на загальну суму 1351054,28 грн. та пасиви на загальну суму 1351054,28 грн. В зазначену суму увійшла сума боргу ТОВ «Віо-Ле»перед Одеським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2010 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Дочірнє підприємство «Удіміс»товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле».

Представник відповідача Дочірнього підприємства «Удіміс»товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле» позовні вимоги визнав у повному обсязі, надавши до суду заяву про визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступні обставини та факти.

Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Удіміс»зареєстровано у Білгород-Дністровській міській виконавчій дирекції Одеського обласного відділення ФСС з ТВП в якості страхувальника.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04 серпня 2008 року припинено юридичну особу спільне підприємство «Удіміс»шляхом реорганізації та приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле», яке визнано правонаступником майна, корпоративних прав та обовязків СП «Удіміс»(а.с.12-14).

20 жовтня 2008 року СП «Удіміс»надало до виконавчої дирекції ФСС з ТВП звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2008 року за формою 4-ФСС з ТВП, згідно якого заборгованість страхувальника складає 8964,32 грн. (а.с.15).

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 26.02.2009 року внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи СП «Удіміс», що не повязано з реорганізацією.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" № 2240-III від 18.01.2001р. (далі Закон № 2240-III) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст. 9 Закону України № 2240-III фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України № 2240-III виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та здійснює діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням. Директор виконавчої дирекції Фонду входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

Згідно норм вказаного Закону Виконавча дирекція Фонду здійснює контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням

У відповідності до ст. 22 Закону України № 2240-ІІІ, платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники. Роботодавці, юридичні особи, набувають статусу страхувальника з дня взяття їх на облік у робочому органі відділення Фонду.

Розміри страхових внесків для роботодавців відповідно до статті 21 Закону № 2240 встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладенню прибутковим податком.

Як вбачається з матеріалів справи страхувальником було Спільно Українсько-Болгарське підприємство «Удіміс».

Відповідно до ст. 34 Закону України № 2240-III за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 цього Закону); допомога по вагітності та пологах (статті 38, 39 цього Закону); допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 цього Закону); забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 цього Закону).

Статтею 19 Закону України № 2240-III встановлено, що джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є: страхові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб відповідно до цього Закону та інших актів законодавства; благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; асигнування із Державного бюджету України; прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, в тому числі резерву страхових коштів Фонду, на депозитному рахунку; часткова сплата за путівки на санаторно-курортне лікування;інші надходження відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 27 закону України № 2240-III страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» № 2213-III від 11.01.2001р. (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням: для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16 (надалі Інструкція), страхувальники щомісячно нараховують страхові внески в розмірах, встановлених чинним законодавством. При цьому не мають значення джерела фінансування витрат на оплату праці. Розмір страхових внесків відповідно до п. 3 Інструкції для роботодавців складає 1,5 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі. Перерахування зазначених сум відповідно до ст. 23 Закону здійснюється страхувальниками-роботодавцями шляхом безготівкових розрахунків один раз на місяць у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. При цьому, до страхувальників які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, які передбаченні ст. 30 Закону України № 2240-ІІІ.

Відповідно до ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до цього останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Судом встановлено, що страхувальник Спільне Українсько-Болгарське підприємство «Удіміс»було припинено шляхом реорганізації та приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-ле»з переходом прав та обовязків.

Проаналізувавши вказані норми Закону та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що заборгованість по страховим внескам СП «Удіміс», яке припинено шляхом реорганізації та приєднання до ТОВ «Віо-Ле»підлягає стягненню з його правонаступника, а саме з ТОВ «Віо-Ле».

Суд не приймає визнання адміністративного позову ДП «Удіміс»ТОВ «Віо-Ле»з посиланням останнього на розподільчий баланс, відповідно до якого до нього перейшли активи та пасиви СП «Удіміс», в які увійшла сума заборгованості перед ООВ ФСС з ТВП з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.

Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Відповідно до ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. До виділу застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу.

Тобто, з урахуванням зазначених норм Закону можна зробити висновок, що юридична особа вважається припиненою з моменту внесення запису про припинення до єдиного державного реєстру, однак доказів щодо наявності інших правонаступників, окрім ТОВ «Віо-Ле», суду не надано.

Враховуючи, що сума заборгованності у розмірі 8964,32 грн. до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати непрацездатності відповідачем ТОВ «Віо-Ле» у встановлені законодавством строки не сплачена; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано; доказів припинення юридичної особи ТОВ «Віо-Ле»або встановлення інших правонаступників СП «Удіміс»не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ТОВ «Віо-Ле» 8964,32 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючі наявні в матеріалах справи письмові докази у сукупності, суд вважає, що Одеським обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності доведено правомірність стягнення з відповідача ТОВ «Віо-Ле» суми страхових внесків, в звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 122, 160-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віо-Ле» (код ЄДРПОУ 14365573) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 20987675) заборгованість по страховим внескам у сумі 8964,32 (вісім тисяч девятсот шістдесят чотири гривні 32 копійки) грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 16 березня 2011 року

Суддя/підпис/:

З оригіналом згідно:

Суддя: