Постановление суда № 14568356, 10.03.2011, Апеляційний суд Одеської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Панасенкова В.О.

суддів: Парапана В.Ф.

Громіка Р.Д.,

при секретарі: Плавич С.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_2 та представника інших позивачів у справі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, на ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року про закриття провадження у справі за позовом прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 до Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Акмангит" в особі арбітражного керуючого ОСОБА_29 про скасування права колективної власності на виробничі будівлі та визнання недійсним свідоцтв про право власності на виробничі будівлі,

в с т а н о в и л а:

14 травня 2010 року прокурор Татарбунарського району Одеської області звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах співвласників майна колишнього КСП ім. Кутузова: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, обґрунтовуючи вимоги тим, що позивачі є власниками майнових паїв колишнього КСП ім. Кутузова на підставі свідоцтв про право власності на майновий пай. 23 березня 2002 року рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв виробничі будівлі колишнього КСП ім. Кутузова було внесено в перелік майна, що підлягало паюванню без їх подальшого виділення в натурі. На підставі рішень Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № № 5 - 22 від 28 лютого 2002 року відповідач, ТОВ "Акмангит", яке було засновано у 2000 році як правонаступник колишнього КСП ім. Кутузова, одержало свідоцтва на право колективної власності на виробничі будівлі колишнього колективного сільгосппідприємства, розташовані в с. Білолісся. 18 січня 2010 року рішеннями Білоліської сільської ради були задоволені протести прокурора Татарбунарського району Одеської області від 31 грудня 2009 року і вказані рішення сільської ради були визнані протиправними і скасовані.

Посилаючись на ці обставини, прокурор просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача, Білоліської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в судове засідання не з'явився, але надав письмові пояснення, де позов визнав.

Представник відповідача, ТОВ "Акмангит" в особі арбітражного керуючого Бєлова О.Д., проти позову заперечував і в своїх поясненнях зазначав, що постановою Господарського суду Одеської області від 16 січня 2006 року ТОВ "Акмангит" було визнано банкротом із застосуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", була відкрита ліквідаційна процедура. Відповідно до ст. 23 вказаного Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Під час процедури ліквідації відповідача було проведено інвентаризацію майна банкрута, у результаті якої складено акт опису ліквідаційної маси та сформовано ліквідаційну масу банкрута, до якої увійшло вказане у позовній заяві майно. У відповідності до п. 4 ст. 25 вказаного Закону скарги на дії учасників ліквідаційної процедури та арбітражного керуючого, а також правомірності віднесених майнових активів або коштів до ліквідаційної маси відноситься виключно до компетенції господарського суду. Тому, на його думку, вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського провадження (а.с. 112-113).

Ухвалою суду першої інстанції клопотання представника відповідача, ТОВ "Акмангит" в особі арбітражного керуючого Бєлова О.Д. про закриття провадження у справі задоволено. Суд закрив провадження у справі.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах інших позивачів, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, спір вирішити по суті, мотивуючи тим, що ухвала суду не відповідає вимогам закону.

Прокурор, інші позивачі та представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи сповіщені належним чином.

За змістом ст. ст. 11, 27 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Тому у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка в суд не перешкоджає розглядові справи і не порушує право на доступ до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги позивачки ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах інших позивачів, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах інших позивачів, підлягає задоволенню за таких підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив, що між сторонами у справі виник спір у сфері цивільно-правових правовідносин, який розглядається в порядку господарського провадження.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитися неможливо, оскільки судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є субєктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

З позовної заяви вбачається, що у даному випадку між сторонами у справі виник цивільно-правовий спір між фізичними особами, співвласниками майна колишнього КСП ім. Кутузова, та ТОВ "Акмангит" щодо захисту порушеного права власності на майнові паї колишніх членів КСП ім. Кутузова (а.с. 1-3).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що вказаний спір підлягає розгляду в порядку цивільного провадження.

Тому у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У відповідності до ст. 324 ЦПК України ухвала апеляційного суду не перешкоджає подальшому руху справи і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

При подачі апеляційної скарги позивачка ОСОБА_2 не сплатила витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. Тому вказані судові витрати підлягають стягненню з неї.

Керуючись ст. ст. 303, 311 ч. 1 п. 4, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах інших співвласників майна колишнього КСП ім. Кутузова, задовольнити, ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 17 грудня 2010 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31215263700007, МФО 828011, отримувач: ГУ ДКУ в Одеській області, Код ЄДРПОУ 23213460, Банк отримувача: ГУ ДКУ в Одеській області, призначення платежу: КБК 22050002, за ІТЗ Апеляц. суд Од. обл.

Ухвала суду апеляційної інстанції подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області: В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан

Р.Д. Громік