Решение № 14289496, 01.03.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2011 р. Справа № 5016/241/2011(17/13)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Ковиньової О.Ю.,

з участю представників сторін:

від позивача, Миргородський Б.М., довіреність б/№ від 28.02.09р.;

від відповідача, Васянович О.П., довіреність б/№ від 01.07.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/241/2011(17/13)

За позовом: Приватного підприємства «Армавір»,

73000, м.Херсон, вул. Фабрична,1

Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій «Золотий колос», 57500, м.Очаків, Миколаївська обл., вул. 60 років СРСР, 7

про: стягнення заборгованості у розмірі 49 742,44 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Армавір»звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій «Золотий колос» про стягнення заборгованості у розмірі 49 742,44 за договором № 11 від 11.05.2010р.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:

Між Приватним підприємством «Армавір»(далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Санаторій «Золотий колос»(далі-відповідач) 11 травня 2010 року було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідно до умов договору позивач прийняв на себе зобов'язання передати, а відповідач зобов‘язався прийняти та оплатити продукцію (товар), в кількості і асортименті товару, які були визначені сторонами виходячи з фактичної наявності товару.

Згідно умов пункту 7.2. договору відповідач протягом 14 календарних днів з моменту оформлення прийняття товару повинен був здійснити повну оплату товару.

На виконання умов договору позивачем було поставлено товару на суму 49263,35 грн., що підтверджується актом розрахунків між позивачем та відповідачем в період з 01.10.10р. по 31.10.10р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було визнано дебіторську заборгованість у розмірі 49263,35 грн., на підтвердження вищезазначеного позивачем 29 листопада 2010 року було отримано гарантій лист від відповідача, в якому останній заборгованість визнав та гарантував оплатити її не пізніше 31 грудня 2011 року.

Але свої зобов‘язання за договором відповідач не виконав, заборгованість у розмірі 49 263,35 грн. за поставлений позивачем товар не сплатив.

Несплатою 49 263 грн. 35 коп. відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). За вказаними законами зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у випадку невиконання ним грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеної норми, позивач також правомірно звернувся до суду з вимогою стягнути з боржника за весь період прострочення платежів за поставлений товар збитків від інфляції в розмірі 77,75 грн. та 3 % річних в сумі 401,34 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Армавір»задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій «Золотий колос» (57500, м.Очаків, Миколаївська обл., вул. 60 років СРСР, 7; код 2244010) на користь Приватного підприємства «Армавір»(73000, м.Херсон, вул. Фабрична,1;код 31918339) суму основного боргу у розмірі 49 263,35 грн. (сорок дев‘ять тисяч двісті шістдесят три грн. 35 коп.), 3% річних у розмірі 401,34 грн. (чотириста одна грн. 34 коп.) та збитки від інфляції –77,75 грн. (сімдесят сім грн. 75 коп.), 497,42 грн. (чотириста дев‘яносто сім грн. 42 коп.)- держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль