Решение № 141344666, 10.11.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.11.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/1199/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І., секретар судового засідання Клапків Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції Карпатського округу, м. Івано-Франківськ

до відповідача Косівського районного підприємства "Райагроліс", с. Смодна, Косівський р-н, Івано-Франківська обл.

про стягнення шкоди в сумі 11 482 554,60 грн

за участі представниці позивача Голубчак Н.В.

встановив:

до Господарського суду Івано-Франківської області звернулася Державна екологічна інспекція Карпатського округу з позовною заявою до Косівського районного підприємства "Райагроліс" про відшкодування шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки дерев в сумі 11 482 554,60 грн.

Ухвалою від 21.09.2026 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.10.2026 суд ухвалою закрив підготовче провадження.

10.11.2026 суд завершив розгляд справи по суті, перейшов до стадії ухвалення рішення та проголосив вступну і резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок порушення Косівським РП «Райагроліс» вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, нанесено шкоду лісу, об`єктам ПЗФ та навколишньому природному середовищу в сумі 11 482 554,60 грн, яку необхідно перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища Космацької сільської ради Косівського району.

Обґрунтовані позовні вимоги ст. 1166 ЦК України, ст. 17, 19, 64, 67, 69, 105, 107 Лісового кодексу України, ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Позиція відповідача.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався. Інших письмових заяв чи додаткових письмових пояснень суду не надав.

Суд встановив, що відповідач має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд», відповідні заяви по суті справи, разом із долученими до них матеріалами, а також ухвали суду (про відкриття провадження, про повідомлення про судове засідання, тощо) були скеровані відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

В силу положень ч. 3 ст. 121 ГПК України, в поєднанні із п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Враховуючи, що відповідач отримав позовну заяву із додатками до неї, а також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на подання відзиву, не забезпечив явку свого представника у судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу відповідно до ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Закону України «Про звернення громадян» підпункту б) пункту 1 постанови КМУ від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану», Положення про Державну екологічну інспекцію Карпатського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 04.12.2025 року №201, (чинне на час проведення позапланового заходу), листа Косівського районного підприємства «Райагроліс» від 26.03.2026 року №52, наказу Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 30.03.2026 року №10, направлення на перевірку від 30.03.2026року №12 з 30.03.2026 року по 01.04.2026 року здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території Косівського РП «Райагроліс».

Під час проведення заходу встановлено порушення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - Національного природного парку «Гуцульщина» (землі без вилучення). В кварталі №3 виділи 3,4,5,6 Нижньовербізького лісництва (координати 48.349900, 24.743226) виявлено незаконну рубку 131 (ста тридцяти одного) сироростучих та сухостійних дерев породи ялина, ялиця та береза, з діаметрами пнів: 45, 45, 37, 35, 43, 36, 37, 37, 40, 41, 40, 44, 35, 54, 48, 37, 30, 35, 35, 35, 36, 47, 50, 38, 38, 36, 40, 43, 44, 47, 48, 37, 36, 35, 32, 39, 40, 38, 39, 33, 36, 40, 29, 37, 36, 37, 36, 34, 31, 33, 28, 33, 38, 30, 33, 35, 51, 30, 32, 30, 39, 30, 32, 30, 34, 45, 41, 34, 32, 37, 42, 36, 27, 37, 34, 33, 28, 39, 35, 35, 39, 36, 33, 32, 34, 34, 33, 31, 36, 27, 31, 58, 30, 32, 32, 32, 42, 28, 34, 31, 46, 32, 33, 31, 33, 40, 33, 33, 34, 30, 37, 31, 32, 32, 40, 34, 32, 32, 35, 34, 31, 30, 37, 38, 53, 37, 31, 33, 32, 31,32 см, за відсутності лісорубних квитків, з відсутніми на кореневих лапах затісками і таврами та на торцях зрізів пнів дерев.

Факт правопорушення зафіксований в Акті №6 від 01.04.2026.

Як вбачається з поданого акту, квартал № 3 знаходиться в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національні природні парки (НПП "Гуцульщина" землі без вилучення) - зона регульованої рекреації, передано під охорону відповідно до охоронного зобов`язання від 20.05.2011 року № 306.

В 2026 році у даному кварталі незаконні рубки не виявлялися (згідно довідки Косівського РП "Райагроліс" від 30.03.2026 року № 53 (довідка додається).

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки 131 шт. дерев становить 11 482 554,60 грн (додається).

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведено за участю, в.о. директора Косівського РП «Райагроліс» ПИНЮЗЯКА Василя Миколайовича та в.о. лісничого Нижньоберезівського лісництва Косівського РП «Райагрроліс» БУКАТЧУКА Василя Юрійовича.

Відомість № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев на території лісового фонду кв. №3, виділ №3,4,5,6 Нижньоберезівського лісництва Косівського РП «Райагроліс» за географічними координатами: 48.349900, 24.743226 в якій зафіксовано кількість, стан, породи, ознаки, діаметри незаконно зрубаних (знищених) дерев складена в присутності та підписана в.о. директора Косівського РП «Райагроліс» ПИНЮЗЯКА Василя Миколайовича та працівника лісової охорони МАДЖАРИНА В.Ю.

Заміри пнів зрубних дерев проводилися вимірювальною металевою рулеткою Р-10 УЗК Зав. №34 виробник «Союзний завод» (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №0647/м). Під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) проводилася фотофіксація місць незаконних рубок цифровим фотоапаратом Canon IXUS 180Black (Фототаблиця додається). Географічні координати місця виявлення порушення визначено за допомогою навігаційного приладу (GPS- приймача) HI-TARGET GNSSRTK ROVER V30 PLUS.

Рубка даних дерев проведена без спеціального дозволу - лісорубного квитка на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів, без ліміту на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення "Гуцульщина" (без вилучення), затвердженого Міністерством та дозволу Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА, наукового висновку щодо ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення "Гуцульщина" (без вилучення), та Інструкції про порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 року № 27.

Відповідно до охоронного зобов"язання № 306 вид. 20.05.2011 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області, землекористувачем НПП "Гуцульщина" (землі без вилучення), що розташований в Косівський район РП "Райагроліс" є РП "Райагроліс".

Відповідно до довідки Косівського РП "Райагроліс" № 53 від 30.03.2026 координати 48.349900, 24.743226 накладаються на квартал №3 Нижньо-Березівського лісництва Косівського РП "Райагроліс".

Листом від 03.04.2026 року №01-03/1556 матеріали перевірки та розрахунок розміру шкоди направлено до Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, ГУНП в Івано-Франківській області, Івано-Франківської обласної прокуратури для внесення відомостей про злочин до ЄРДР.

05.04.2026 року Косівським РВП ГУНП в Івано-Франківській області зареєстроване кримінальне провадження №12026091190000095 за ч.3 ст.246 КК України.

Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, з метою досудового врегулювання спору було надіслано Косівському РП «Райагроліс» претензію №22/26 від 03.04.2026 року про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки дерев в розмірі 11 482 554,60 грн.

Листом від 20.04.2026 року №60 Косівське районне підприємство «Райагроліс» повідомило, що в даний час знаходиться у важкому фінансовому становищі, всі банківські розрахункові рахунки заблоковані. Враховуючи вищенаведене підприємство не може нарахувати вищевказану суму.

Відповідач суму шкоди не сплатив, що стало підставою звернення до суду із позовом про її стягнення.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

За статтею 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено ст. 1166 ЦК України. Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах КГС від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі 922/3414/19, від 26.05.2022 у справі №922/2317/21.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України (ЛК України) передбачено, що право користування лісами здійснюється, зокрема, в порядку постійного користування лісами. Ведення лісового господарства дозволяється на землях усіх категорій з дотриманням вимог щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням. На підприємства, установи, організації всіх форм власності, які мають у користуванні чи власності ліси на землях усіх категорій, поширюються права та обов`язки постійних лісокористувачів та власників лісів відповідно до цього Кодексу та інших законів (ч. 4 ст. 17 ЛК України).

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 19 та ч. 1, 5 ст. 86, ст. 90 ЛК України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб; забезпечення охорони і захисту лісів покладається на постійних лісокористувачів; основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, покладається на органи місцевого самоврядування, власників лісів, постійних землекористувачів (частина перша статті 86 ЛК України).

Згідно з ст.100 Лісового кодексу України, порядок охорони, захисту, використання та відтворення лісів на землях природно-заповідного фонду визначається відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", цього Кодексу та інших актів законодавства.

Використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів (ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства. (ст. 69 Лісового кодексу України).

Порядком видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів затвердженим Постановою КМУ від 23 травня 2007 р. N 761 визначено умови і механізм видачі лісорубних або лісових квитків як спеціального дозволу на використання лісових ресурсів. Лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів (п.2 Порядку). Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки (п.3 Порядку). Лісовий квиток видається власником лісів або постійним лісокористувачем для: заготівлі другорядних лісових матеріалів; здійснення побічних лісових користувань; використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування (п.8 Порядку). Лісовий квиток видається щороку на підставі лімітів використання лісових ресурсів під час заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань (у межах території та об`єктів природнозаповідного фонду - за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (п. 9 Порядку).

Відповідно до ст. 67 ЛК України у порядку спеціального використання можуть здійснюватися такі види використання лісових ресурсів: 1) заготівля деревини; 2) заготівля другорядних лісових матеріалів; 3) побічні лісові користування; 4) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства, проведення науково-дослідних робіт. Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Порядок та умови здійснення спеціального використання лісових ресурсів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до акту № 6 від 01.04.2026 рубка даних дерев проведена без спеціального дозволу - лісорубного квитка на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення на заготівлю деревини в порядку рубок формування та оздоровлення лісів, без ліміту на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення "Гуцульщина" (без вилучення), затвердженого Міністерством та дозволу Управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА, наукового висновку щодо ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів ПЗФ загальнодержавного значення "Гуцульщина" (без вилучення), та Інструкції про порядок установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природнозаповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 24.01.2008 року № 27.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що Косівське РП "Райагроліс" є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок природно - заповідного фонду, а тому обов`язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов`язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на відповідача.

В п. 1, 5 ч. 2 ст. 105 ЛК України визначено, що відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

В ст. 107 ЛК України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладається на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Практика ВС з цього приводу є сталою, і наведені висновки викладені, зокрема, у постанові ОП КГС ВС від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

Матеріалами справи, зокрема відомістю № 1 обліку пнів незаконно зрубаних дерев, підтверджується кількість незаконно зрубаних дерев, порода дерев, ознака пнів та діаметр, вказівка на місце розташування.

Відповідно до акту № 6 від 01.04.2026 рубка даних дерев проведена без спеціального дозволу - лісорубного квитка на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення на заготівлю деревини.

Згідно з частиною шостою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26 травня 2022 року у справі № 922/2317/21, від 26 липня 2022 року у справі № 924/883/21, від 18 травня 2023 року у справі № 914/669/22, для встановлення факту правопорушення основним доказом є акт перевірки, в якому зафіксований факт правопорушення та який відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" є документом, що фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, зокрема у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Загальний розмір шкоди 11 482 554 грн 60 коп. підтверджується розрахунком долученим до матеріалів справи.

Така шкода перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з протиправною поведінкою відповідача щодо незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Вина відповідача у здійсненні незаконної рубки дерев презюмується та ним не спростована.

Як передбачено в ст. 47 ЗУ Про охорону навколишнього природного середовища, шкода, заподіяна порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, спрямовується до спеціально створених фондів охорони навколишнього природного середовища у відповідних місцевих бюджетах за місцем заподіяння екологічної шкоди, а відтак до фондів органів місцевого самоврядування, в адміністративних межах яких розташовані земельні ділянки, де здійснювалися незаконні порубки лісових ресурсів.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Висновок суду.

Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, про те, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, внаслідок якого завдана матеріальна шкода лісовому фонду України та навколишньому природному середовищу.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок розміру заявленої до стягнення шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, суд встановив, що цей розрахунок проведений відповідно до додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575, тобто в порядку, визначеному чинним законодавством. Розрахунок здійснений з урахуванням кількості вирубаних дерев, встановленої в акті № 6 від 01.04.2026 та відомості № 1. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення шкоди в сумі 11 482 554,60 грн.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 4 711,45 грн та 133 079,21 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №530 від 25.08.2026, №553 від 25.08.2026.

Суд, враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 137 790,66 грн покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, ст.2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити.

Стягнути на користь держави з Косівського районного підприємства «Райагроліс» шкоду в сумі 11 482 554,60 грн, яку перерахувати в фонд охорони навколишнього природного середовища Космацької сільської ТГ: р/р UA788999980333179331000009570, отримувач ГУК в Iв.-Фр.об./ ТГ Космач/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), на території якої вчинені дані правопорушення.

Стягнути з Косівського районного підприємства «Райагроліс» судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 137 790,66 грн на користь Державної екологічної інспекції Карпатського округу на р/р: UA368201720343110004000095363 в ДКСУ м. Київ, Код ЄДРПОУ 42702233.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.11.2026

Суддя Гула У.І.