Решение № 141293841, 09.11.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВАсправа № 753/17642/26

провадження № 2/753/15243/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Комаревцевої Л.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути заборгованість за кредитним договором № 1890494 від 19 травня 2021 року в розмірі 13 399,60 грн., з яких 3 982,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9 417,60 грн. - заборгованість за процентами, а також судові витрати.

Позов обґрунтовано тим, що 19 травня 2021 року між ТОВ «ФК «Верона» та відповідачем укладено кредитний договір № 1890494 в електронній формі. Первісний кредитор перерахував відповідачеві 4 000,00 грн. на платіжну картку. Відповідач зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

01 грудня 2023 року ТОВ «ФК «Верона» та позивач уклали договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023. Згідно з реєстром боржників до договору до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1890494.

Ухвалою суду від 01.09.2026 відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву, а відтак, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.

Судом установлено, що 19 травня 2021 року ТОВ «ФК «Верона» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1890494 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. За його умовами відповідачеві надано кредит у сумі 4 000,00 грн. строком на 29 днів, до 16 червня 2021 року, зі ставкою 1,9 % за кожний день користування кредитом. Розмір процентів за первісний 29-денний строк становить 2 204,00 грн. (4 000,00 грн. ? 1,9 % ? 29 днів).

Надання кредиту підтверджується інформаційною довідкою про перерахування 19 травня 2021 року 4 000,00 грн. на картку, реквізити якої зазначено в матеріалах позову, а також документами щодо електронного укладення договору та ідентифікації позичальника.

З виписки з особового рахунку станом на 20 лютого 2026 року вбачається визначений позивачем залишок заборгованості 13 399,60 грн., у тому числі 3 982,00 грн. основного боргу та 9 417,60 грн. процентів. Водночас сама виписка містить підсумкові суми, але не деталізує дати, базу та періоди нарахування процентів, платежі відповідача та порядок їх зарахування.

Згідно з пунктами 9.4.1-9.4.5 кредитного договору продовження строку користування кредитом пов`язане з дотриманням визначених договором умов, зокрема своєчасною сплатою нарахованих процентів; можливе автоматичне продовження на наступні періоди по 10 календарних днів, але загалом не більше ніж на 70 календарних днів. Надані матеріали не містять розрахунку, який давав би змогу встановити дати таких продовжень, своєчасність сплати процентів для кожного з них та конкретний період, за який нараховано заявлені 9 417,60 грн. Самого підсумкового запису у виписці недостатньо для перевірки правильності цієї суми.

Отже, позивач довів погодження процентної ставки та строк кредитування, однак не надав належного деталізованого розрахунку процентів за продовжені періоди. За первісний погоджений строк 29 днів сума процентів за умовами договору складає 2 204,00 грн. У цій частині вимога є обґрунтованою. У стягненні решти заявлених процентів належить відмовити як недоведених.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти припиняється зі спливом погодженого строку кредитування; проценти за статтею 1048 ЦК України підлягають нарахуванню в межах такого строку. У цій справі позивач не довів належними доказами продовження строку кредитування на період, необхідний для підтвердження заявленої суми процентів.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За реєстром боржників від 01 грудня 2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1890494. Подані договір відступлення, реєстр боржників та платіжний документ щодо розрахунків за відступленням у сукупності підтверджують перехід права вимоги. Доказів виконання відповідачем зобов`язання в частині залишку основного боргу 3 982,00 грн. матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ч.2 ст. 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З огляду на встановлені обставини, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 982,00 грн. заборгованості за тілом кредиту та 2 204,00 грн. процентів за первісний строк кредитування, а всього 6 186,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення решти процентів у сумі 7 213,60 грн. належить відмовити.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 229,11 грн. судового збору пропорційно задоволеній частині вимог.

Позивач також просив відшкодувати 13 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та поштові витрати. Подані договір про надання правової допомоги з додатковою угодою, акт про отримання правової допомоги та платіжний документ підтверджують понесення витрат у заявленому розмірі.

Відповідно до ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами та мають бути співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом, та значенням справи для сторони.

Враховуючи характер спірних правовідносин, незначну складність справи, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, обсяг підготовлених процесуальних документів, а також принцип співмірності судових витрат, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатимк принципу розумності та пропорційності.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008) заборгованість за кредитним договором № 1890494 від 19 травня 2021 року в сумі 6 186 (шість тисяч сто вісімдесят шість) грн. 00 коп., з яких 3 982 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. - проценти за користування кредитом, 1 229 (одну тисячу двісті двадцять дев`ять) грн. 11 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі оо грн.) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу і поштових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у сумі 7 213,60 грн. та решти заявлених судових витрат - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 09.11.2026

Суддя: Комаревцева Л.В.