Решение № 141266472, 03.11.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29575/26

Провадження № 2/127/8310/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

03 листопада 2026 рокумісто ВінницяВінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 16.01.2020 року в розмірі 36 380 гривень 50 копійок, з яких 29 822 гривні 69 копійок заборгованість за тілом кредиту, 6 557 гривень 81 копійка заборгованість за процентами.

Позов мотивований тим, що 16.01.2020 року відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. Підписанням заяви відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитну картку «Універсальна GOLD», за якою йому було встановлено кредитний ліміт. Відповідно до умов кредитування строк дії кредитного ліміту становив 20 років, а процентна ставка за користування кредитними коштами становила 42 % річних, у подальшому була змінена на 36 % річних.

Позивач зазначає, що відповідач користувався кредитними коштами, здійснював операції за рахунком, однак належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконував, унаслідок чого виникла заборгованість. Також позивач посилається на умови договору, відповідно до яких у разі порушення строків виконання зобов`язань банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, а після визначеного договором періоду прострочення нараховувати проценти у розмірі 84 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

За розрахунком позивача станом на 15.07.2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 36 380 гривень 50 копійок, з яких 29 822 гривні 69 копійок заборгованість за тілом кредиту та 6 557 гривень 81 копійка заборгованість за процентами. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору позивач просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема щодо надання відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Представник позивача Ляр Д.Ю. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву від 03.08.2026 року про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити. У заяві зазначив, що всі докази на підтвердження позовних вимог надані суду, додаткових клопотань не має та не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. Надіслані судові повістки повернулися до суду з відміткою поштового оператора «адресат відсутній». Відомостей про повідомлення суду іншої адреси місця проживання відповідача матеріали справи не містять. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її зареєстрованого місця проживання, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси. За таких обставин суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідач повторно не з`явився в судове засідання, причин неявки не повідомив та відзиву на позов не подав, суд відповідно до вимог статей 280-282 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У зв`язку з тим, що розгляд даної справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 16.01.2020 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» та підписав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, на підставі якої між сторонами виникли правовідносини щодо надання банківських послуг та користування кредитними коштами.

Згідно з умовами кредитування відповідачу було надано кредитний ліміт за картковим рахунком, відкритим для обслуговування платіжної картки «Універсальна GOLD». Строк кредитування визначено тривалістю 20 років. Первісна процентна ставка за користування кредитними коштами становила 42 % річних, а надалі, відповідно до наданих позивачем документів, була змінена на 36 % річних.

З довідки про встановлення та зміну кредитного ліміту вбачається, що 16.01.2020 року відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 15 000 гривень, у подальшому він змінювався та досягав 60 000 гривень. 04.08.2023 року кредитний ліміт було зменшено до 58 564 гривень 52 копійок, 22.11.2023 року до 57 714 гривень 33 копійок, а 23.11.2023 року збільшено до 57 720 гривень. 23.04.2025 року кредитний ліміт було зменшено до нуля.

З довідки про видачу карток вбачається, що відповідачу видавалися платіжні картки, зокрема 16.01.2020 року картка «Універсальна GOLD», а 23.12.2022 року картка Visa Platinum. Також матеріали справи містять заяву відповідача від 23.12.2022 року про приєднання до умов обслуговування, на яку позивач посилається як на підтвердження погодження процентної ставки у розмірі 36 % річних.

Банк, звертаючись до суду з позовом, надав заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 16.01.2020 року, паспорт споживчого кредиту, заяву від 23.12.2022 року, довідки про видані платіжні картки та зміну кредитного ліміту, розрахунок заборгованості за договором б/н від 16.01.2020 року, виписку за рахунком відповідача за період з 16.01.2020 року по 20.07.2026 року, а також документи на підтвердження правового статусу позивача та повноважень особи, яка підписала позовну заяву.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит, та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Недодержання письмової форми кредитного договору зумовлює його нікчемність.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, саме банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ті умови, з якими погодився споживач, та що останній був ознайомлений із ними і прийняв їх. Саме такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався платіжними картками та здійснював операції за рахунком, відкритим у позивача. Виписка за рахунком за період з 16.01.2020 року по 20.07.2026 року містить відомості про рух коштів за рахунком відповідача. За даними виписки загальна сума витрат становить 764 538 гривень 42 копійки, загальна сума надходжень 728 157 гривень 92 копійки, а залишок заборгованості за рахунком станом на 20.07.2026 року становить 36 380 гривень 50 копійок.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 15.07.2026 року за відповідачем обліковується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 29 822 гривні 69 копійок та за процентами в розмірі 6 557 гривень 81 копійка.

Оцінюючи надані докази в частині вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту, суд враховує, що виписка за рахунком підтверджує рух коштів за картковим рахунком відповідача, а розрахунок заборгованості містить відомості про залишок основного боргу. Відомості про зміну кредитного ліміту, видачу платіжних карток та здійснення операцій за рахунком у сукупності підтверджують користування відповідачем кредитними коштами та наявність невиконаного обов`язку щодо їх повернення.

При цьому суд звертає увагу, що зазначений у позовній заяві розмір кредитного ліміту до 75 000 гривень не підтверджується довідкою про зміну кредитного ліміту, з якої вбачається його максимальний розмір 60 000 гривень.

Водночас ця обставина сама по собі не спростовує факту користування відповідачем кредитними коштами та не змінює визначеного розрахунком залишку основного боргу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконував зобов`язання щодо повернення фактично використаних кредитних коштів, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29 822 гривні 69 копійок є законною та обґрунтованою.

Разом з тим, оцінюючи вимогу про стягнення процентів у розмірі 6 557 гривень 81 копійки, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, розмір і порядок сплати яких мають бути погоджені сторонами кредитного договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після цього права та інтереси кредитодавця забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, для вирішення питання про обґрунтованість нарахованих процентів суд має встановити погоджений сторонами розмір процентної ставки, період, за який такі проценти нараховані, момент настання строку повернення кредиту, а також правову природу кожної складової заявленої до стягнення суми.

З матеріалів справи вбачається, що позивач посилається на процентну ставку 42 % річних, яка надалі була змінена на 36 % річних, а також на положення договору щодо нарахування 84 % річних після визначеного періоду прострочення. Водночас сам факт видачі відповідачу платіжної картки Visa Platinum та підписання заяви від 23.12.2022 року не є достатнім для висновку про погодження відповідачем усіх змін до первісного кредитного договору, якщо такі зміни не підтверджені змістом підписаних документів та не встановлено період їх застосування.

Крім того, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що позивач здійснював нарахування процентів не лише на залишок основної заборгованості за кредитом, а й на раніше нараховані проценти. Зокрема, у розрахунку за окремі періоди відображено нарахування процентів на суму прострочених процентів, що збільшує загальну суму заявленої до стягнення заборгованості.

Однак позивачем не наведено належного обґрунтування правових підстав для включення раніше нарахованих процентів до бази подальшого нарахування процентів за користування кредитом. Сам по собі облік банком такої суми у складі заборгованості не свідчить про виникнення у позичальника обов`язку сплачувати проценти на проценти. Надані документи також не дають можливості достовірно відокремити суму процентів, нарахованих на фактичний залишок основного боргу в межах погодженого строку кредитування, від сум, нарахованих на раніше нараховані проценти та за інший правовою природою період.

Посилання позивача на нарахування процентів у розмірі 84 % річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України також не усуває зазначених недоліків розрахунку, оскільки заявлена до стягнення сума процентів не містить належного розмежування сум, нарахованих за користування кредитом відповідно до статті 1048 ЦК України, та сум, які позивач вважає наслідком прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 625 ЦК України.

Крім того, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором кредиту позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані за прострочення виконання зобов`язань починаючи з 24.02.2022 року, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначене положення не означає автоматичного звільнення позичальника від сплати звичайних процентів за користування кредитом, погоджених сторонами відповідно до статті 1048 ЦК України. Водночас платежі, які за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, не можуть бути стягнуті всупереч установленим законом обмеженням.

Отже, позивач повинен був надати суду такий розрахунок, з якого можливо встановити правову природу кожного нарахування, період його здійснення, базу нарахування та відповідність умовам кредитного договору і вимогам закону.

Однак наданий розрахунок не дає можливості достовірно визначити розмір процентів, які підлягають стягненню саме як плата за користування кредитом, без включення до них сум, нарахованих на раніше нараховані проценти або за період прострочення з іншою правовою природою.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може ґрунтувати висновки на припущеннях, а обов`язок доведення розміру заявленої до стягнення заборгованості покладається на позивача

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність нарахування та розмір усієї заявленої до стягнення суми процентів у розмірі 6 557 гривень 81 копійки, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При цьому суд зауважує, що відсутність відзиву на позовну заяву та неподання відповідачем власного розрахунку заборгованості не звільняє позивача від обов`язку довести обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, та не є самостійною підставою для стягнення суми, розмір і правова підстава якої не підтверджені належними доказами.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку у повному обсязі не повернуті, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 29 822 гривні 69 копійок.

Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в частині стягнення 29 822 гривень 69 копійок із заявлених 36 380 гривень 50 копійок, частка задоволених позовних вимог становить 81,9744 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 182 гривні 49 копійок.

Також суд зауважує, що рішення ухвалюється за відсутності учасників справи. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 207, 525, 526, 530, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 128, 141, 211, 247, 263-265, 268, 273, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 16.01.2020 року в розмірі 29 822 гривні 69 копійок (двадцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять дві гривні 69 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» судовий збір у розмірі 2 182 гривні 49 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 03.11.2026.

Суддя: