Решение № 141240841, 05.11.2026, Підгаєцький районний суд Тернопільської області

Справа № 605/341/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 рокуПідгаєцький районний судТернопільської області

в складі

головуючого судді Горуц Р.О.

при секретарі судового засідання Костенюк М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Підгайці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»» від імені та в інтересах якого діє Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Усенко М.І. від імені та в інтересах ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник позивача Усенко М.І. в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Підтримання ним позовних вимог та прохання про розгляд справи у його відсутності викладено у поданому позові. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Причин своєї неявки суду не повідомив та відзиву на позов не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши наявні у ній докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», слід задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.

Як вбачається із змісту позовної заяви, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем 08 червня 2024 року було укладено договір про споживчий кредит №102246484 (далі кредитний договір) за допомогою електронного підпису у формі одноразового ідентифікатора позичальника 380515.

Відповідно до умов кредитування позивач взяв на себе зобов?язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:

- сума кредиту - 4100,00 грн.;

- строк кредитування - 345 календарних днів;

- дата надання кредиту 08.06.2024 рік;

- денна процентна ставка 1,15%;

- орієнтована реальна річна процентна ставка - 11387,00%;

- відсотки за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду 511% річних, що становить 1,40% в день;

- відсотки за користування кредитом протягом решти строку кредитування 511% річних, що становить 1,40% в день ;

- тип процентної ставки фіксована;

- комісія за надання кредиту 11,50 % від суми кредиту, тобто 460 грн;

Позивач взяті на себе зобов`язання виконав повністю надавши відповідачу грошові кошти в сумі 4 100 грн. на попередньо узгоджений у договорі сторонами картковий рахунок відповідача № 516780*25, що підтверджується платіжним дорученням № 90560312 від 08.06.2024 року та інформацією наданою АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали Підгаєцького районного суду від 23 вересня 2026 року.

Встановлено, що відповідач частково виконував умови кредитного договору, здійснивши платежі у сумі 60 грн комісії; 164 грн тіла кредиту; 2565,70 грн відсотків за користування кредитом.

Внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі грн, яка складається з:

-3936,00 грн заборгованість за сумою кредиту;

-15 883,07 грн заборгованість за нарахованими відсотками;

-6149,98 грн неустойка та/або процентам за порушення грошового зобов`язання;

-400 грн комісія за видачу кредиту.

26 листопада 2024 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» уклали Договір про відступлення прав вимоги № 114-МЛ/Т, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило згідно реєстру боржників право вимоги до боржників (в т.ч. до ОСОБА_1 ) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

В силу ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Положенням частини першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Підписання Кредитного договору, було виконано відповідачем шляхом електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора: 380515, що свідчить про її ознайомлення з умовами договору та згодою з ними.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.

ТОВ «ФК Кредит-Капітал», пред`являючи позовні вимоги, просить стягнути заборгованість за тілом кредиту, за відсотками, комісією за видачу кредитних коштів та неустойку.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, додає до матеріалів справи відомості про щоденні нарахування та погашення за договором №102246484 складену ТОВ «Мілоан» та розрахунок заборгованості за Кредитним Договором №102246484 від 29 листопада 2024 року по 19 травня 2025 року, з яких вбачається, що сукупна заборгованість за даним договором складає 26 369,05 грн, з яких: 15883,07 грн відсотки за користування кредитом, 3936,00 грн прострочене тіло кредиту, 400 грн комісія за надання кредиту, 6149,98 грн неустойка та/або проценти за порушення грошового зобов`язання.

Проаналізувавши позовну заяву та дослідивши додані до неї докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають частковому задоволенню.

Суд враховує п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування, яким передбачено, що тимчасовий максимальний розмір денної процентної ставки, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (до 20.08.2024) не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

З огляду на наведене вище, суд вважає за потрібне розрахувати розмір заборгованості за сумою відсотків за користування кредитом.

З відомості про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором №102246484, слідує, що у період з 08.06.2024 року по 19.08.2024 рік нараховувались відсотки за процентною ставкою 1,4 %, тому на цей період заборгованість за відсотками дорівнює 1627,50 грн, враховуючи часткове погашення.

З 20.08.2024 року по 19.05.2025 рік нараховувались відсотки за процентною ставкою 1,4 %, що становило 9872,80 грн, що не відповідає нормі Закону, адже мала застосовуватися процентна ставка у розмірі 1%, та заборгованість за сумою відсотків за користування кредитом дорівнює 6769,92 грн ( якщо станом на 20.08.2024 року заборгованість по тілу кредиту становила 3936 грн, то відсотки за користування розраховуються за фактичну заборгованість за кредитом, що становитиме 39,36 грн в день, тому заборгованість за цей період складає 39,36*172(дні) = 6769,92 грн).

Отже, заборгованість за сумою відсотків за користування кредитом у період від 08.06.2024 року по 19.05.2024 року складає 1627,50 + 6769,92 = 8 397,42 грн.

Встановлено, що частина заборгованості, а саме 6149,98 грн за своєю правовою природою є відповідальністю за невиконання зобов`язання.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У Постанові від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22 Верховний Суд виснував, що тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, оскільки станом на день ухвалення рішення в Україні діє режим воєнного стану, заборгованість за прострочення виконання зобов`язання за Договором (неустойка у вигляді штрафу) в розмірі 6149,98, підлягає списанню.

З вказаного вбачається, що загальна заборгованість за кредитним договором №102246484 становить 12 733,42 грн та складається із 3936,00 грн простроченої заборгованість за тілом кредиту, 8 397,42 грн за нарахованими відсотками та 400 грн за комісією за видачу кредиту.

Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивач щодо понесених судових витрат зазначає, що окрім судового збору в розмірі 2662,40 грн також поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн, які просить стягнути в його користь з відповідача.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При цьому, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України відносить витрати на професійну правничу допомогу саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Наявність договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет» підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року, Актом №Д/32307 від 10.08.2026 року до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, детальним описом наданих послуг від 10 серпня 2026 року, ордером про надання правничої допомоги серії ВС №1408806 від 20 жовтня 2025 року та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2093 від 29 вересня 2012 року.

За частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом установленого строку така заява залишається без розгляду. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16)

Підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом. (Постанова ВС від 05.06.2018 року у справі № 904/8308/17).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У своїй постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палати Верховного Суду вказала на те, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи (пункт 141 Постанови ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (пункт 144 Постанови ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 144 Постанови ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 ).

Так, враховуючи, що представником позивача заявлено позовні вимоги на суму 26369,05 грн, а задоволено судом позовні вимоги на суму 12 733,42 грн, що становить 48,29% від суми заявлених вимог, отже суд вважає за доцільне задовольнити, вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу, пропорційно до задоволених вимог, тобто на суму 3863,20 грн, що еквівалентно 48,29 % від заявленої суми.

Судовий збір в сумі 2662,40 грн., відповідно до ст.141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.42 Конституції України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 1, 3, 11, 16, 207, 509, 526, 536, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України Про споживче кредитування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», 79018 м.Львів вулиця Смаль-Стоцького, буд.1 корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614, заборгованість за кредитним договором № 102246484 від 08 червня 2024 року в розмірі 12 733,42 грн, з яких : 3936 грн заборгованість за тілом кредиту, 8397,42 грн за нарахованими відсотками та 400 грн комісія за видачу кредиту.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79018 м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614 витрати на правничу допомогу в розмірі 3863,20 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029 м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236, судовий збір в сумі 2662,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79029, м.Львів, вулиця Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 35234236;

Представник позивача : Адвокатське Об`єднання «АПОЛОГЕТ», 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, код ЄДРПОУ: 41557199;

Представник АО «АПОЛОГЕТ» : Усенко Михайло Ігорович, адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2093 видане 29.09.2012 року; ордер на право на зайняття правничою допомогою серії ВС № 1408806 від 20 жовтня 2025 року;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Головуючий: Р. О. Горуц