Решение № 141235451, 04.11.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5158/25

Номер провадження 2/629/58/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2026 Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді- Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання- Лукаренко А.Р., розглянувши в місті Лозова Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу №629/5158/25 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Лозівського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що вони є співвласниками та мешканцями квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які надаються КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС», особовий рахунок № НОМЕР_1 відкрито на ім`я ОСОБА_1

04 березня 2025 року під час проведення контрольної перевірки контролерами КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» проведено обстеження технічного стану системи водопостачання та водовідведення за вказаною адресою і складено «Акт перевірки технічного стану системи водопостачання та водовідведення», у якому зафіксовано: «пломбувальний матеріал (ліска) провисла, цілісність пломби не порушено». ОСОБА_2 , який був присутній під час перевірки, у даному акті письмово зазначив, що жодного втручання в роботу засобу обліку з їхнього боку не було. Отримавши рахунок за березень 2025 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 , позивачі виявили, що відповідач донарахував їм суму до сплати в розмірі 13 618,96 грн за централізоване водопостачання та водовідведення за нормами споживання, як за безоблікове водокористування у зв`язку з виходом приладу обліку з ладу. Звернення позивачів дo КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» із заявами від 07.04.2025 р. та 24.04.2025 р. про проведення перерахунку, скасування неправомірно нарахованої суми 13 618,96 грн та проведення метрологічної експертизи засобу обліку і пломб відповідач залишив без задоволення, зазначивши, що провисання ліски за п. 7.7 ДСТУ 8994:2020 свідчить про вихід вузла обліку з ладу та несанкціоноване втручання, а розгляд питання повторно комісією не передбачений. Позивачі наголошували, що пломба та лічильник пошкоджень не мають, метрологічна пломба і пломба водоканалу є цілісними, експертиза засобу обліку відповідачем не проводилася. Отримане ними роз`яснення ННЦ «Інститут метрології» від 29.05.2025 р. № 131/32-942 підтверджує, що зафіксована в акті інформація, а саме провисання ліски при збереженні цілісності пломб, не свідчить про самовільний демонтаж чи несанкціоноване втручання в роботу вузла обліку. Позивачі також посилалися на постанову Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі № 632/994/17, згідно з якою односторонній акт без експертизи чи технічної повірки не є належним доказом втручання споживача у вузол обліку. З урахуванням викладеного, позивачі просили суд визнати Акт перевірки технічного стану системи водопостачання та водовідведення від 04 березня 2025 року Комунального підприємства «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області недійсним, визнати незаконними дії Комунального підприємства «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області щодо нарахування суми за безоблікове водокористування в розмірі 13 618,96

грн на підставі Акта від 04 березня 2025 року, а також зобов`язати Комунальне підприємство «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області провести перерахунок за особовим рахунком № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 , виключивши з розрахунку суму за безоблікове водокористування в розмірі 13 618,96 грн на підставі Акта від 04 березня 2025 року № б/н, скасувати дане нарахування та здійснити перерахунок плати за фактично спожиті послуги станом на 10 березня 2025 року.

Вище вказана справа була розподілена в провадження судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області Мицик С.А. від 28.07.2025 року справа була призначено справу до розгляду, надано час сторонам для подання заяв по суті.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. Зазначив, що між сторонами 19 квітня 2024 року укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення шляхом його оприлюднення на офіційному веб-сайті Лозівської міської ради та «Лозівського комунального порталу» відповідно дo вимог Постанови КМУ № 690. Вузол обліку за адресою позивачів був опломбований 09.09.2021 р. (Акт від 09.09.2021 р., прилад СВК-1,5 зав. № 190600, показник 00577 м?). 04.03.2025 р. при обстеженні виявлено провисання пломбувального матеріалу (ліски), що зафіксовано в Акті від 04.03.2025 р. та на відеозапис. Відповідач вказує, що з 09.09.2021 р. по 04.03.2025 р. (за 42 місяці) споживання за лічильником склало 44 м? (орієнтовно 1 м? на місяць на двох осіб), тоді як норма споживання за рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради від 10.08.2010 № 470 становить 7,62 м? на 1 особу на місяць (15,24 м? на місяць на двох мешканців, або 640 м? за 42 місяці). Така занижена кількість спожитої води у сукупності з провислою ліскою свідчить про несанкціонований вплив на вузол обліку, у зв`язку з чим за п. 27 Правил № 690 та Методикою № 315 прилад вважається таким, що вийшов з ладу, а донарахування здійснено за 12 місяців до дати виявлення за нормами споживання на суму 13 618,96 грн. Також, зазначив, що лист ННЦ «Інститут метрології» не є експертним висновком. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

21 серпня 2025 року позивачі подали відповідь на відзив, у якому вказали, що відповідачем не доведено факт несанкціонованого втручання або умисного пошкодження вузла обліку. Цілісність пломб не порушено, лічильник та заживне кільце без пошкоджень. Провисання ліски може бути наслідком природного зносу чи умов її натягу при опломбуванні в 2021 році. Експертиза відповідачами не проводилася, а розрахунок за нормами без підтвердження вини споживача є незаконним.

Крім того, представником відповідача долучено додаткові пояснення, в яких вказано, що згідно пп.3 п.4 р. І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315, для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу. Таким чином, фактом несанкціонованого втручання в роботу вузла розподільного обліку води є: самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, порушення цілісності пломб, тощо. Так, представник наполягав на тому, що ліска є пломбувальним матеріалом, на якому встановлюється пломба. Провисша ліска не забезпечує уникнення несанкціонованого демонтажу фільтра, зворотнього клапану, всіх різьбових з`єднань та самого вузла розподільного обліку води, на відміну від стану ліски під час пломбування. Представник зазначив, що наведене вище та невідповідність спожитої води позивачами до норм споживання, вказують на безоблікове споживання води та свідчать про факт несанкціонованого втручання в роботу вузла. У зв`язку з викладеним, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачами було також долучено пояснення по справі, в яких вони вказали, що твердження відповідача є безпідставними, доказів законності нарахувань та несанкціонованого втручання в роботу приладу не надано. Інформацію ННЦ Інститут метрології відповідачем не спростовано. Доказів цілісності ліски при її встановленні не долучено. Зважаючи на вище вказане, позивачі просили позов задовольнити в повному обсязі.

На підставі рішення Вищої ради правосуддя «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області у зв`язку з поданням заяви про відставку» від 10.09.2026 року №1863/0/15-26 наказом голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 11.09.2026 №05-04/102 суддю ОСОБА_3 відраховано зі штату суду.

Враховуючи вищевикладене, 16.09.2026 року на підставі розпорядження в.о. керівника апарату Лозівського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_4 за №05-03/144, було призначено повторний автоматизований розподіл справи.

22.09.2026 року цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства Лозоваводосервіс Лозівської міської ради Харківської області про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії була перерозподілена в провадження судді Каращука Т.О.

Ухвалою судді прийнято справу та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам надано додатковий час для надання заяв по суті.

Інших заяв по суті чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

09 вересня 2021 року представниками виконавця послуг за вказаною адресою прийнято на абонентський облік прилад обліку холодної води СВК-1,5 зав. № 190600 з показником 00577 м?, про що складено Акт опломбування лічильника від 09.09.2021 р. Прилад опломбовано пломбою № С63826065 з використанням пломбувального матеріалу (ліски).

04 березня 2025 року контролерами КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» складено «Акт перевірки технічного стану системи водопостачання та водовідведення», у якому зафіксовано показники лічильника 621 м? та вказано: «пломба присутня, пломбувальний матеріал (ліска) провисла, цілісність пломби не порушено, заживне кільце та пломба держ. повірки не пошкоджені. В акті наявний запис споживача ОСОБА_2 про відсутність втручання в роботу приладу обліку.

На підставі вказаного Акта від 04.03.2025 р. КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» за березень 2025 року провело донарахування плати за водопостачання та водовідведення за нормами споживання на двох осіб за 12 місяців на загальну суму 13 618,96 грн.

Згідно з листом ННЦ «Інститут метрології» від 29.05.2025 р. № 131/32-942, інформація про провисання ліски при збереженні цілісності пломб та відсутності пошкоджень лічильника не свідчить про самовільний демонтаж, умисне знищення чи несанкціоноване втручання у вузол обліку.

Експертиза засобу вимірювальної техніки чи пломб на предмет втручання у роботу лічильника відповідачем не призначалася та не проводилася.

Відносини між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою КМУ від 05.07.2019 р. № 690 (далі - Правила № 690), та Правилами користування

системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. № 190.

Відповідно дo ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дo комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця за показаннями вузлів обліку.

Відповідно дo п. 27 Правил № 690, несанкціоноване втручання у роботу вузлів розподільного обліку забороняється. У разі встановлення факту несанкціонованого втручання (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, зокрема порушення цілісності пломб) у роботу вузла обліку, зазначений вузол вважається таким, що вийшов з ладу.

З урахуванням положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи та змісту самого Акта від 04.03.2025 р., цілісність пломби КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» та заживного кільця порушена не була, метрологічне тавро та корпус лічильника пошкоджень не мають. Єдиним зауваженням контролерів було те, що «ліска провисла».

Сама по собі обставина послаблення або провисання пломбувального матеріалу (ліски) за відсутності пошкодження самих пломб, відсутності слідів розкомплектування чи механічного впливу на лічильний механізм, а також за відсутності висновку метрологічної експертизи не є безумовним доказом несанкціонованого втручання споживача в роботу вузла обліку.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 632/994/17 (провадження № 61-1951св18), згідно з яким нарахування плати за житлово-комунальні послуги за нормами споживання є правомірним лише за умови наявності належних і допустимих доказів втручання у роботу вузла обліку. Такими доказами можуть бути результати експертизи або технічного обстеження уповноважених органів. Акт, складений виключно працівниками виконавця послуг без проведення експертизи, не є достатнім доказом вини споживача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 522/11622/17.

Посилання відповідача на порівняння обсягів споживання води за лічильником (44 м? за 42 місяці) з нормами споживання (15,24 м? на місяць) є припущенням і не доводить факту безоблікового користування чи зупинки приладу обліку саме внаслідок дій споживачів.

Таким чином, відповідач не довів належними та допустимими доказами факт несанкціонованого втручання позивачів у роботу лічильника, а отже нарахування суми 13 618,96 грн за нормами споживання є протиправним.

Щодо вимоги про визнання недійсним Акта від 04.03.2025 року, суд виходить з такого.

Відповідно дo ст. 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав.

В п.2 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Акт перевірки технічного стану є лише документом фіксації дій працівників підприємства, не є правочином чи актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень і сам по собі не створює юридичних наслідків.

Акт є лише доказом у справі, оцінка якому надається судом під час вирішення спору про правомірність дій щодо донарахування плати.

Докази оцінюються судом на належність, допустимість та достовірність за правилами ст. 89 ЦПК України під час вирішення спору по суті, а не скасовуються чи визнаються недійсними окремою вимогою в резолютивній частині рішення.

Відповідно дo ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сталої практики Європейського суду з прав людини, спосіб захисту має бути ефективним, тобто таким, що призводить дo реального поновлення порушеного права або інтересу без необхідності повторного звернення дo суду.

В даному випадку визнання акту недійсним не відновлює порушене право споживача на отримання точних і законних розрахунків, не скасовує автоматично донарахувань, не зобов`язує підприємство списати борг і не захищає споживача від подальшого вимагання оплати чи відключення послуги.

Так, оскільки визнання акта недійсним є неефективним та неналежним способом захисту прав споживача, у задоволенні позовної вимоги в цій частині слід відмовити.

Стосовно вимог про визнання дій незаконними та зобов`язання провести перерахунок, слід вказати наступне.

За змістом ст. 5, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р., комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення надаються споживачам на договірній основі, а їх оплата здійснюється щомісячно за фактично спожиті послуги згідно з показаннями вузлів обліку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. ст. 17, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на одержання достовірної та точної інформації про обсяг наданих послуг і їх вартість, а також на проведення розрахунків виключно за реально отриманий комунальний ресурс.

Відповідно дo п. 27 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 05.07.2019 р. № 690, несанкціоноване втручання у роботу вузлів розподільного обліку забороняється.

Під несанкціонованим втручанням закон розуміє конкретні протиправні дії споживача, такі як: самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, зокрема порушення цілісності пломб.

Виключно за умови підтвердження факту такого втручання вузол обліку може вважатися таким, що вийшов з ладу, із застосуванням розрахунку за нормами споживання.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів протиправних дій споживачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дії КП ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС щодо нарахування суми 13 618,96 грн є незаконними.

З урахуванням вищенаведеного, визнання дій комунального підприємства щодо нарахування суми незаконними та зобов`язання провести перерахунок за особовим рахунком № НОМЕР_1 шляхом скасування та виключення вказаного донарахування повністю відповідають ст. 16 ЦК України та ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вище вказане, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно дo ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав.

Згідно з ч. 1 та ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно дo задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави.

При поданні даного позову позивачі судовий збір не сплачували на підставі закону, позовні вимоги задоволено частково, судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру підлягає стягненню з Відповідача КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» у дохід держави.

Відповідно дo п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, так станом на 01.01.2025 р.: 3 028,00 грн * 0,4 = 1 211,20 грн.

Таким чином, з КП «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» у дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позову, а саме у розмірі 2 422,40 грн за дві немайнові вимоги, а в частині вимоги про визнання недійсним акта від 04.03.2025 року, у задоволенні якої відмовлено, судовий збір відноситься за рахунок держави.

Інших доказів понесення судових витрат сторонами суду не надано, у зв`язку з чим розподіл інших витрат судом не здійснюється.

З урахуванням вищенаведеного, беручи до уваги ст. 16 ЦК України, положень Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Закону України «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дo Комунального підприємства «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області про захист прав споживачів та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Комунального підприємства «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області як виконавця послуг з постачання холодної та гарячої води і водовідведення щодо нарахування за особовим рахунком № НОМЕР_1 за березень 2025 року суми за безоблікове водокористування в розмірі 13 618,96 грн. (тринадцять тисяч шістсот вісімнадцять гривень 96 копійок) на підставі Акта перевірки технічного стану системи водопостачання та водовідведення від 04 березня 2025 року.

Зобов`язати Комунальне підприємство «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області провести перерахунок нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 як споживача послуг за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом скасування та виключення з розрахунку суми необгрунтовано донарахованої плати за безоблікове водокористування в розмірі 13 618,96 грн на підставі Акта від 04 березня 2025 року, та здійснити перерахунок плати за фактично спожиті послуги за показниками приладу обліку станом на 10 березня 2025 року.

У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним Акта перевірки технічного стану системи водопостачання та водовідведення від 04 березня 2025 року - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області в дохід держави судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Іншу частину судового збору віднести за рахунок держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП

НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Комунальне підприємство «ЛОЗОВАВОДОСЕРВІС» Лозівської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 41451855, місцезнаходження: вул. Степова, буд. 3, с.Українське, Лозівський район, Харківська область, індекс 64608.

Суддя Т.О.Каращук