Решение № 141234897, 06.05.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/8879/25

Провадження №2/639/525/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря Чорного О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 і просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №591276 від 01.02.2023 року у розмірі 16 855,35 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.02.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №591276, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4 000,00 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а споживач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.4.4 договору). Між тим 01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №01022024, за умовами якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №591276 від 01.02.2023 року. Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору та станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 16 855,35 грн. і складається із заборгованості за тілом кредиту 2179,79 грн.; заборгованості за процентами 14675,56 грн.

У зв`язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 26.11.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання.

Разом з тим, 30.01.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кореняк Ю.С. надійшов відзив на позов, в якому остання заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що стандартна процентна ставка за користування кредитом складає 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Так, кредитор передбачив денну процентну ставку 2,2 % від суми кредиту, та за період з 01.02.2023 року по 27.01.2024 року нарахував відсотки на суму 14 675,56 грн., що майже в сім разів перевищує суму заборгованості за тілом кредиту (2 179,79 грн.). Нарахування процентів за користування кредитом в розмірі 14 675, 56 гривень суперечить принципам добросовісності та призводить до істотного дисбалансу прав та обов`язків, що шкодить споживачу. Також представник відповідача вважає, що заявлені представником позивача вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу не відповідають ні принципу розумності, ні принципу співмірності, а також не відповідають складності справи.

04.02.2026 року на адресу суду від представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача роз`яснюючи умови кредитного договору, вкладеного з відповідачем, зокрема, зазначає, що оскільки відповідач виконав умови, передбачені п.1.5.2. кредитного договору, то у період з 01.02.2023 року по 02.03.2023 року нарахування процентів здійснювалось у розмірі процентної ставки 0,01 %. У період з 03.03.2023 року по 27.01.2024 року нарахування здійснювались відповідно до п.1.5.1. у розмірі процентної ставки 2,2%, отже заборгованість відповідача становить 16855,35 грн., з яких 2179,79 тіло кредиту, 14675,56 проценти, отже представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, стягнувши вказані суми з відповідача, а також додатково обґрунтовує розмір витрат на правову допомогу.

02.02.2026 року ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про витребування доказів у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Зобов`язано АТ «Райффайзен Банк» надати суду наступну інформацію: чи була успішною транзакція, здійснена 01.02.2023, в сумі 4 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )? чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією.

Витребувані докази надані на адресу суду.

06.05.2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кореняк Ю.С. подані додаткові письмові пояснення, в яких представник відповідача знов наполягає на несправедливому розмірі процентів, встановлених договором, вважає явно завищеною суму витрат на правову допомогу. Крім того представник відповідача просить врахувати, що відповідач є військовослужбовцем і з 18.08.2024 року по теперішній час він перебуває на військовій службі, що підтверджується довідкою.

Представником позивача 06.05.2026 року також подані письмові пояснення, в яких наголошується на необхідності задоволення позовних вимог в повному обсязі

В судове засідання 06.05.2026 року учасники справи не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи в його відсутність з урахуванням поданих заяв по суті справи та пояснень.

Представник відповідач ОСОБА_1 адвокат Кореняк Ю.С. подала до суду відзив, додаткові пояснення та заяву, в якій також просила проводити розгляд справи у її відсутність та у відсутність відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.02.2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №591276, відповідно до умов якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. В тому числі договором передбачено, що сума кредиту 4000,00 грн., дата надання кредиту 01.02.2023 року або 02.02.2023 року, строк кредиту 420 днів, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів), яка є додатком до договору. Тип процентної ставки фіксована. Як передбачено п.1.5.1. договору, стандартна процентна ставка 2,2 % в день та застосовується в межах строку кредиту. Відповідно до п.1.5.2 договору знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 03.03.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти не менше першого платежу, зазначеного в графіку або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором (а.с. 15-29).

Відповідач ОСОБА_1 підписав Договір про надання споживчого кредиту №591276 від 01.02.2023 року, в тому числі і графік платежів, а також паспорт споживчого кредтиу електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора Е059 (а.с. 30).

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору, що підтверджується відповіддю АТ «Райффайзен Банк» від 02.02.2026 року, згідно якої підтверджено, що банківська карта № НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а з виписки по рахунку за період з 01.02.2023 року по 02.02.2023 року вбачається перерахування суми кредиту в розмірі 4000,00 грн. 02.02.2023 року (а.с. 91-92).

Факт укладання договору кредиту, його підписання та отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється.

01.02.2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір факторингу №01022024, згідно з умовами якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Селфі Кредит», в тому числі передавались вправа вимоги і за кредитним договором №591276 від 01.02.2023 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників (а.с. 40-46).

Позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. №23346184 від 09.11.2025 року , в якій запропоновано сплатити заборгованість в сумі 16855,35 грн. (а.с. 48)

На підтвердження наявності заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за договором кредиту №591276 від 01.02.2023 року станом на 01.02.2024 року. Зі змісту розрахунку вбачається, що заборгованість становить 16 855,35 грн. і складається із заборгованості за тілом кредиту 2179,79 грн.; заборгованість за процентами 14675,56 грн. (розрахована за період з 01.02.2023 року по 27.01.2024 року) (а.с. 33-39). Між тим з цього ж розрахунку видно, що відповідачем було сплачено:

28.02.2023 року: 0,01 грн. тіло кредиту, 11,2 грн відсотки за користування кредитом;

27.03.2023 року:1820,20 грн. тіло кредиту, 2200,80 грн відсотки за користування кредитом.

Отже всього сплачено 4032,21 грн. станом на 27.03.2023 року.

Як вбачається з копії довідки від 28.02.2025 року №1358 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_3 з 18.08.2024 року по теперішній час (а.с. 108, 113).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, відповідально до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, згідно з ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З урахуванням викладеного будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставка за користування кредитом, графік платежів підписані власноручним електронним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні його умови

Згідно з п.п. 1, 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок:

1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

2) правонаступництва.

Відповідно до ч.1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

В даному випадку, як вбачається з наданих суду доказів Договір про надання споживчого кредиту №591276 від 01.02.2023 року був укладений і підписаний сторонами, складовою договору є графік платежів. Строк кредитування - 420 днів. 02.02.2023 року відповідач отримав кредитні кошти в сумі 4000,00 грн. Як передбачено умовами п.1.5.2. кредитного договору і що підтверджено представником позивача в поясненнях, відповідач виконав умови даного пункту договору щодо сплати коштів не менше першого платежу, зазначеного в графіку до 03.03.2023 року, а саме сплатив 28.02.2023 року: 0,01 грн. тіло кредиту, 11,2 грн відсотки за користування кредитом, отже виконав умови для нарахування процентів за зниженою процентною ставкою 0,01% (0,4 грн.) на день. 27.03.2023 року відповідач сплатив 1820,20 грн. + 2200,80 грн = 4021,00 грн., що свідчить про дострокове повернення суми кредиту в розмрі 4000,00 грн. та 21,00 грн. Доказів того, що відповідач сплатив саме 1820,20 грн. на погашення тіла кредиту і 2200,80 грн. на погашення відсотків суду не надано, таке розмежування проведено лише безпосередньо в розрахунку заборгованості і нічим не підтверджено. Скорегований графік платежів, передбачений п.5.2 договору суду не надано. Отже суд приходить до висновку про те, що станом на 27.03.2023 року відповідач повернув достроково кредитні кошти і сплатив проценти за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, тобто виконав умови укладеного кредитного договору.

За таких обставин позивач фактично не отримав право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №591276 від 01.02.2023 року, який був виконаний відповідачем на момент укладення 01.02.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» договору факторингу №01022024.

Враховуючи викладене, позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задоволенню не підлягає у зв`язку з його безпідставністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то судовий збір та витрати на правову допомогу на користь позивача судом не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 141, 166, 256, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 252-259, 261, 514, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 05.11.2026 року.

Суддя Н.В. Баркова