Постановление суда № 141228628, 03.11.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" листопада 2026 р. Справа №918/663/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

В засіданні приймали участь:

Арбітражний керуючий: Вудуд Гаррі Ігорович (в залі суду);

Представник боржника: Романчук Іванна Іванівна (в залі суду);

Представник кредитора: Кравчук Ольга Олександрівна (в залі суду);

Боржник: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У липня 2024 року до Господарського суду Рівненської області звернулася фізична особа ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 липня 2024 року, прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання призначено на 20 серпня 2024 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 серпня 2024 року зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Поліщука Андрія Павловича та оприлюднено на офіційному вебсайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року, зокрема: заяву Акціонерного товариства ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково, визнано вимоги кредитора ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" в розмірі 378 397 грн. 98 коп. - черговість задоволення вимог - друга, у визнанні решти грошових вимог ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено; у визнанні грошових вимог ОСОБА_2 до фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" у розмірі 6 056 грн. 00 коп.; зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 28 березня 2025 року; зобов`язано керуючого реструктуризацією надати суду до 04 квітня 2025 року: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів; призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредитором план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 15 квітня 2025 року.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 червня 2025 року апеляційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року у справі № 918/663/24 задоволено частково, ухвалу господарського суду Рівненської області від 18 березня 2025 року у справі № 918/663/24 змінити, виклавши пункт 1 даної ухвали в наступній редакції: "Заяву Акціонерного товариства ПАТ АБ "Укргазбанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задоволити частково. Визнати вимоги кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" (код ЄДРПОУ 23697280) в розмірі 52 337,03 дол. США, що на дату винесення рішення становить 2 167 276,43 грн. вимоги другої черги"; у визнанні решти грошових вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до фізичної особи ОСОБА_1 відмовити; в решті ухвалу суду першої інстанції залишено без змін; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 витрати ПАТ АБ "Укргазбанк" зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9 084,00 грн. вимоги першої черги.

Постановою Господарського суду Рівненської області від 26 серпня 2025 року, зокрема: припинено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Поліщука Андрія Павловича; визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено процедуру погашення боргів фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючим реалізацією майна банкрута - арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича; офіційно оприлюднено на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про визнання фізичну особу ОСОБА_1 банкрутом і введення процедури погашення боргів у встановленому законодавством порядку; зобов`язано керуючого реалізацією майна спільно з боржником не пізніше 30 днів з дня введення процедури погашення боргів боржника провести інвентаризацію майна банкрута та визначити його вартість у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства. Докази проведення інвентаризації надати до суду.

27 лютого 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло клопотання про визначення умов аукціону.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 березня 2026 року призначено розгляд клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону на 24 березня 2026 року та запропоновано учасникам справи у строк до 20 березня 2026 року подати суду письмові пояснення щодо клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умова аукціону.

20 березня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшли пояснення щодо клопотання про визнання умов аукціону.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2026 року відкладено розгляд клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умова аукціону на 14 квітня 2026 року.

26 березня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Головного управління ДПС у Рівненській області на виконання вимог ухвали суду від 17 лютого 2026 року надійшла запитувана інформація.

30 березня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду питання про визначення умова аукціону з метою проведення зборів кредиторів щодо питання визначення умова продажу майна боржника на аукціоні.

13 квітня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява, в якій останні просить суд провести судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року без його представника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2026 року відкладено розгляд клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умова аукціону на 05 травня 2026 року.

20 квітня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло повторне клопотання про визначення умов аукціону.

01 травня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти судове засідання призначене на 05 травня 2026 року на іншу дату у зв`язку із перебування в іншому судовому процесі.

04 травня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від боржника та представника останнього надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2026 року в задоволенні клопотання арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про визначення умов аукціону від 27 лютого 2026 року та 20 квітня 2026 року відмовлено.

25 серпня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів про хід процедури реалізації майна боржника.

10 вересня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшло клопотання про відсторонення арбітражного керуючого Вудуда Г.І. від обов`язків керуючого реалізацією майна банкрута.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01 жовтня 2026 року розгляд клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відсторонення арбітражного керуючого призначено на 20 жовтня 2026 року.

19 жовтня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника боржника надійшли пояснення щодо клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відсторонення арбітражного керуючого Вудуда Г.І.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2026 року в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відсторонення арбітражного керуючого відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 20 жовтня 2026 року відкладено розгляд справи на 03 листопада 2026 року.

30 жовтня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від 30 жовтня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника боржника адвоката Романчук І.І. надійшла заява про виключення із складу ліквідаційної маси майна, в якій заявник просить суд виключити із складу ліквідаційної маси частку у розмірі 2/3 квартири АДРЕСА_2 .

представника боржника адвоката Романчук І.І. надійшла заява про виключення із складу ліквідаційної маси майна, в якій заявник просить суд виключити із складу ліквідаційної маси частку у розмірі 2/3 квартири АДРЕСА_2 .02 листопада 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від банкрута надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

02 листопада 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи звіту про виконання повноважень у справі.

02 листопада 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від арбітражного керуючого Вудуда Г.І. надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в якому заявник просить суд призначити у справі № 918/663/24 судову будівельно-технічну експертизу щодо технічної можливості виділення в натурі частки боржника у спільній власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , проведення якої доручити Рівненському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, а оплату експертизи покласти на кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк".

В судовому засіданні 03 листопада 2026 року керуючий реалізацією арбітражний керуючий Вудуд Г.І. підтримав подане клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Боржник та його представник підтримали подану заяву про виключення майна із складу ліквідаційної маси. Представник кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" заперечив проти задоволення заяви про виключення майна із складу ліквідаційної маси та клопотання про призначення експертизи.

Розглянувши подані заяву та клопотання, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на наступне.

Щодо клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про призначення судової будівельно-технічної експертизи суд зазначає наступне.

Клопотання керуючого реалізацією обґрунтоване тим, що боржнику належить 2/3 частки у спільній власності на квартиру загальною площею 107,3 кв.м, житловою площею 70,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , яка входить до складу ліквідаційної маси, та необхідністю, з посиланням на ч. 5 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 384 Цивільного кодексу України, з`ясувати технічну можливість поділу квартири та виділення в натурі частки боржника з метою дотримання інтересів іншого співвласника.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надано до суду відповідного висновку експерта з цих самих питань або висновок експерта викликає сумніви щодо його правильності.

Отже, призначення судової експертизи є не автоматичним наслідком подання клопотання, а винятковим процесуальним заходом, застосування якого можливе лише за наявності визначених законом умов у їх сукупності. Відсутність хоча б однієї з них виключає можливість призначення експертизи.

Суд звертає увагу, що в судовому засіданні 03 листопада 2026 року керуючий реалізацією арбітражний керуючий Вудуд Г.І., який є заявником даного клопотання, під звукозапис судового засідання зазначив, що йому відомо про можливість поділу (виділу) спірного майна - квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, сам заявник клопотання в судовому засіданні підтвердив обізнаність у питанні, яке він просить поставити на вирішення експерта.

За таких обставин відсутня необхідність у спеціальних знаннях, без яких встановити відповідну обставину неможливо, тобто відсутня обов`язкова умова, визначена п. 1 ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що вказана обставина є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні клопотання, оскільки позиція, висловлена керуючим реалізацією в судовому засіданні, нівелює обґрунтованість подання до суду даного клопотання та саму необхідність призначення експертизи.

Клопотання про призначення експертизи для з`ясування обставини, яка за твердженням самого заявника йому відома, не відповідає завданням господарського судочинства, визначеним ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, та призводить лише до затягування процедури погашення боргів боржника.

Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства до складу ліквідаційної маси може бути включено майно, що є часткою боржника у спільній власності; у такому разі відбувається виділення частки боржника із спільного майна за правилами, передбаченими цивільним законодавством.

За приписом ч. 5 ст. 62 цього Кодексу арбітражний керуючий, виявивши частку, яка належить банкруту у спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Виділ частки у спільному майні в натурі (ст. 364 Цивільного кодексу України), як і звернення стягнення на частку в праві спільної часткової власності (ст. 366 Цивільного кодексу України), є матеріально-правовою вимогою, яка зачіпає права іншого співвласника та вирішується судом за позовом за його участі (ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства). Питання виділу частки боржника у спільній власності розглядалось Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду саме в межах позовного провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (постанова від 21 серпня 2024 року у справі № 922/3024/21 (922/1994/23)).

У даній справі керуючим реалізацією позов про виділ частки боржника у спільній власності до суду не подавався, інший співвласник квартири не є учасником справи про неплатоспроможність, а тому питання, які заявник пропонує поставити на вирішення експерта, не стосуються предмета жодного спору, що розглядається судом (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Призначення експертизи поза межами такого спору фактично позбавило б іншого співвласника можливості реалізувати процесуальні права, передбачені ч. 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, щодо запропонування питань експерту.

Суд також зазначає, що посилання заявника на ухвалу від 20 жовтня 2026 року про відкладення розгляду справи не є підставою для призначення експертизи, оскільки вказаною ухвалою питання про необхідність проведення будівельно-технічної експертизи судом не вирішувалось.

Визначення ж реальної ринкової вартості майна боржника, на необхідності якого суд наголошував у ухвалі від 05 травня 2026 року, здійснюється шляхом залучення суб`єкта оціночної діяльності в порядку ч. 5 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства, а не шляхом призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Поряд із цим, покладення витрат на проведення експертизи на кредитора Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", який з цим клопотанням до суду не звертався, за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів, суперечить положенням ч. 5 ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якими оплата діяльності залучених осіб здійснюється за рахунок боржника, а за відсутності коштів у боржника - на підставі рішення зборів кредиторів за рахунок кредиторів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених ст. 99 Господарського процесуального кодексу України підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. слід відмовити.

Щодо заяви боржника ОСОБА_1 про виключення із складу ліквідаційної маси майна суд зазначає наступне.

Заява обґрунтована тим, що частка у розмірі 2/3 квартири АДРЕСА_2 (71,53 м2 загальної площі) є єдиним житлом боржника, в якому він проживає понад 50 років; перевищення норми в 60 м2, визначеної ч. 6 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства, є незначним (11,53 м2); боржник був мобілізований до лав Збройних Сил України, отримав поранення під час виконання бойового наказу, має статус учасника бойових дій, йому встановлено III групу інвалідності, іншого житла він не має; квартира, на думку заявника, є неподільною річчю; співвласником 1/3 частки квартири є неповнолітня донька боржника, а відчуження 2/3 частки квартири, на думку заявника, порушить її житлові права та справедливий баланс інтересів, гарантований ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого протоколу до неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства до складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства до складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім`ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім`ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд має право за вмотивованим клопотанням боржника та інших учасників провадження у справі про неплатоспроможність виключити із складу ліквідаційної маси майно боржника, на яке згідно із законодавством може бути звернено стягнення, але воно є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника або членів його сім`ї.

При цьому за приписом ч. 3 ст. 132 цього Кодексу загальна вартість майна боржника, що виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї статті, не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

По-перше, суд зазначає, що питання про виключення частки боржника у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 із складу ліквідаційної маси вже було предметом судового розгляду у цій справі. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 березня 2026 року судом на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що боржник володіє часткою у розмірі 2/3 квартири, що становить 71,54 м2 загальної площі та 47,26 м2 житлової площі, та зроблено висновок про те, що виключення зі складу ліквідаційної маси частки у квартирі, яка перевищує 60 м2, не передбачено вимогами Кодексу України з процедур банкрутства. У виключенні частки квартири з ліквідаційної маси судом відмовлено.

Вказана ухвала набрала законної сили, судом апеляційної інстанції не скасовувалась та не змінювалась. Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 129 та ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, що набрало законної сили, є обов`язковим для виконання на всій території України.

Повторне вирішення судом питання, яке вже отримало оцінку в судовому рішенні, що набрало законної сили та не скасоване в встановленому законом порядку, з підстав такого ж правового регулювання суперечить принципу правової визначеності (res judicata), який є складовою принципу верховенства права. Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Брумареску проти Румунії" від 28 жовтня 1999 року, одним із основоположних аспектів верховенства права є вимога дотримання принципу правової визначеності, який передбачає, що коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не може бути поставлене під сумнів.

Суд також враховує, що сам заявник у поданій заяві визнає, що включення 2/3 частки у квартирі до складу ліквідаційної маси відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, а також не заперечує, що площа частки боржника перевищує визначену ч. 6 ст. 131 цього Кодексу норму. Закон не передбачає поняття "незначного" перевищення встановленої норми площі, яке б давало суду підстави не застосовувати цю норму.

По-друге, суд з повагою ставиться до того, що боржник ОСОБА_1 захищав Україну в лавах Збройних Сил України, отримав поранення під час бойових дій, має статус учасника бойових дій (витяг з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20260903-00256409 від 03 вересня 2026 року) та інвалідність III групи, пов`язану із захистом Батьківщини. Вказані обставини судом досліджені та враховані.

Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд діє виключно в межах закону і позбавлений можливості застосовувати підстави для виключення майна із складу ліквідаційної маси, які не передбачені законом. Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає наявності у боржника статусу учасника бойових дій чи інвалідності як підстави для збільшення норми площі, визначеної ч. 6 ст. 131 цього Кодексу, або для виключення житла, яке цієї норми не відповідає, із складу ліквідаційної маси. За таких обставин суд не може на підставі наведених заявником обґрунтувань виключити спірне майно із складу ліквідаційної маси.

По-третє, заявник посилається на ч. 1 ст. 132 Кодексу України з процедур банкрутства, проте залишає поза увагою обмеження, встановлене ч. 3 цієї статті, за яким загальна вартість виключеного майна не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Ухвалою суду від 03 березня 2026 року зі складу ліквідаційної маси вже виключено майно боржника на підставі ст. 132 цього Кодексу. Заявником, всупереч вимогам ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, не надано жодних доказів того, що вартість 2/3 частки квартири разом із вартістю вже виключеного майна не перевищує визначеної законом межі.

По-четверте, щодо доводів заявника про порушення житлових прав неповнолітньої доньки боржника ОСОБА_3 суд зазначає, що до складу ліквідаційної маси включено виключно частку, яка належить боржнику. Частка у розмірі 1/3 квартири, яка належить дитині, до ліквідаційної маси не входить, відчуженню в процедурі погашення боргів боржника не підлягає, а право власності дитини на неї зберігається. Розпорядження міського голови № 430-ОПД від 27 березня 2026 року, на яке посилається заявник, стосується саме частки дитини у розмірі 1/3 квартири, а не частки боржника. Положення ст. 17, 18 Закону України "Про охорону дитинства" стосуються правочинів щодо нерухомого майна, право власності або право користування яким належить дитині, та не встановлюють заборони на звернення стягнення на частку, що належить батькові дитини. При цьому права дитини як співвласника підлягають захисту в порядку, визначеному цивільним законодавством (ст. 362, 364, 366 Цивільного кодексу України), що не є підставою для виключення частки боржника із складу ліквідаційної маси.

По-п`яте, суд звертає увагу, що саме заявник ОСОБА_1 у липні 2024 року звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута. Відтак, ініціюючи провадження у справі про неплатоспроможність, заявник знав про наслідки процедури погашення боргів, у тому числі про формування ліквідаційної маси та реалізацію майна, що до неї входить, і свідомо обрав такий спосіб врегулювання своїх зобов`язань. Верховний Суд у постанові від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20 зазначив, що право на звільнення від боргів має лише добросовісний боржник, який сумлінно виконує свої обов`язки та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами. Процедура неплатоспроможності фізичної особи не може використовуватися як спосіб звільнення від боргів із одночасним збереженням у власності боржника майна, яке в силу закону підлягає реалізації для задоволення вимог кредиторів.

По-шосте, щодо посилань заявника на ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого протоколу до неї суд зазначає, що включення частки боржника до складу ліквідаційної маси здійснене на підставі закону (ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства), переслідує легітимну мету - задоволення визнаних судом вимог кредитора у розмірі 52 337,03 дол. США, і є пропорційним, оскільки законодавець у ч. 6 ст. 131 цього Кодексу вже визначив баланс між правом боржника на житло та правом кредиторів на задоволення їхніх вимог, встановивши чіткі критерії площі житла, яке не включається до ліквідаційної маси. Доводи заявника про наявність солідарних боржників та іпотечного майна не спростовують того, що вимоги кредитора до боржника визнані судовим рішенням, яке набрало законної сили, та дотепер не задоволені.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для виключення частки у розмірі 2/3 квартири АДРЕСА_2 із складу ліквідаційної маси, у зв`язку з чим у задоволенні заяви боржника слід відмовити.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Г.І. на наступне.

Згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства керуючий реалізацією - це арбітражний керуючий, призначений господарським судом у справі про неплатоспроможність фізичної особи для здійснення реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів. Тобто кінцевою метою діяльності керуючого реалізацією є реальний продаж майна, включеного до ліквідаційної маси, та спрямування отриманих коштів на погашення визнаних судом вимог кредиторів. На виконання цієї мети Кодекс України з процедур банкрутства покладає на керуючого реалізацією, зокрема, такі обов`язки: спільно з боржником провести інвентаризацію майна банкрута та визначити його вартість (ч. 2 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства), а за потреби - залучити суб`єкта оціночної діяльності в порядку ч. 5 ст. 114 цього Кодексу; сформувати ліквідаційну масу та здійснювати від імені боржника розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до її складу (ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства); виявивши частку боржника у спільному майні, порушити питання про її виділення у встановленому законом порядку (ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства); визначити умови продажу майна (склад лоту, початкову ціну, крок аукціону), погодити їх з кредиторами, а у разі відмови кредиторів - звернутися до суду з обґрунтованими умовами аукціону (ст. 75 Кодексу України з процедур банкрутства); організувати продаж майна банкрута на аукціоні в електронній торговій системі в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ст. 68, ч. 9 ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства), та спрямувати отримані кошти на задоволення вимог кредиторів; діяти сумлінно, розумно та з урахуванням інтересів як боржника, так і кредиторів, забезпечуючи ефективне та своєчасне проведення процедури погашення боргів боржника (ст. 114 Кодексу України з процедур банкрутства).

Суд констатує, що з моменту введення процедури погашення боргів боржника (26 серпня 2025 року) минуло понад десять місяців, проте жодного об`єкта ліквідаційної маси не реалізовано, а вимоги кредитора залишаються незадоволеними. Ухвалою від 05 травня 2026 року суд уже звертав увагу керуючого реалізацією на необхідність встановлення реальної ринкової вартості активів боржника та неприпустимість подання до суду клопотань, які не мають на меті реального досягнення результату процедури. Подання клопотання про призначення експертизи щодо обставини, яка за твердженням самого керуючого реалізацією йому відома, суд розцінює як таке, що не сприяє ефективному та своєчасному проведенню процедури.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою, зокрема, у разі невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого, та зловживання правами арбітражного керуючого.

З огляду на викладене суд зазначає, що керуючий реалізацією арбітражний керуючий Вудуд Г.І. зобов`язаний належним чином виконувати покладені на нього Кодексом України з процедур банкрутства обов`язки з метою реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів. Суд попереджає, що невиконання або неналежне виконання вказаних обов`язків, у тому числі подальше подання до суду необґрунтованих клопотань, що затягують процедуру погашення боргів боржника, можуть слугувати підставою для розгляду судом питання про відсторонення арбітражного керуючого Вудуда Г.І. від виконання повноважень керуючого реалізацією майна банкрута за власною ініціативою суду в порядку ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст. 2, 7, 62, 114, 131, 132 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 75, 76, 99, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання арбітражного керуючого Вудуда Г.І. про призначення судової будівельно-технічної експертизи - відмовити.

2. В задоволенні заяви банкрута ОСОБА_1 про виключення із складу ліквідаційної маси майна - відмовити.

3. Відкласти розгляд справи на "19" січня 2027 р. об 11:00 год.

4. Роз`яснити арбітражному керуючому Вудуду Г.І. що повноваження керуючого реалізацією майна боржника здійснюється згідно до ст. 114, 131 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі неналежного виконання покладених обов`язків суд може застосувати норми ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

5. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, зал судових засідань № 16.

6. Суд звертає увагу сторін, що усі заяви, клопотання, заперечення подати до суду з дотриманням вимог встановлених ст. 170 ГПК України. Звернути увагу сторін на положення ст.ст. 74, 80, 81 ГПК України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання доказів, їх направлення іншим учасникам справи.

7. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі документи, що підтверджують повноваження представників, відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Вадим Торчинюк