Приговор № 141204576, 02.11.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/13791/26

Номер провадження1-кп/205/1096/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 листопада 2026 року місто Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості в рамках кримінального провадження № 22026051000000149, внесеного 16.03.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро (раніше м. Дніпропетровськ), громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , із середньо технічною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого ФОП « ОСОБА_6 », водієм, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 114-1 ч.1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_7

обвинуваченого - ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2026 року, 29 січня 2026 року, 13 березня 2026 року, у невстановлений проміжок часу, у громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

05 січня 2026 року, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому місці використовуючи обліковий запис « ОСОБА_9 » в соціальній мережі «TikTok», реалізуючи злочинний умисел, з використанням облікового запису « ОСОБА_9 » соціальної мережі «TikTok» на власній сторінці розмістив відеоролик із зображенням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та працівників Національної поліції, які здійснюють оповіщення населення в районі проспекту Сергія Нігояна Новокодацького району міста Дніпра, супроводжуючи вміст відеоролика власними коментарями, що дало можливість ідентифікувати розташування військовослужбовців Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань на місцевості і стало публічно доступним необмеженому колу осіб, що перешкоджало законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Крім того, згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 28.01.2026 № 75 у період з 29.01.2026 до 30.01.2026 з числа військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 було створено та організовано роботу мобільних груп з оповіщення військовозобов`язаних громадян. Зокрема, оповіщення військовозобов`язаних проводилося групами у громадських місцях та вулицях, розташованих на території Новокодацького району Дніпропетровської області.

29 січня 2026 року, ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому місці використовуючи обліковий запис « ОСОБА_9 » в соціальній мережі «TikTok», діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел, з використанням облікового запису « ОСОБА_9 » соціальної мережі «TikTok» на власній сторінці розмістив відеоролик із зображенням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 і працівників Національної поліції, з власними коментарями та написом під час демонстрації відео « ІНФОРМАЦІЯ_6 », що дало можливість ідентифікувати розташування військовослужбовців Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань на місцевості і стало публічно доступним необмеженому колу осіб, які здійснювали оповіщення населення в районі проспекту Сергія Нігояна Новокодацького району міста Дніпра, що перешкоджало законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Крім того, згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 12.03.2026 № 167 у період з 13.03.2026 по 14.03.2026 з числа військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 було створено та організовано роботу мобільних груп з оповіщення військовозобов`язаних громадян. Зокрема, оповіщення військовозобов`язаних проводилося групами у громадських місцях та вулицях, розташованих на території Новокодацького району Дніпропетровської області.

13 березня 2026 року ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому в ході досудового розслідування місці використовуючи обліковий запис « ОСОБА_9 » в соціальній мережі «TikTok», діючи повторно, реалізуючи злочинний умисел, з використанням облікового запису « ОСОБА_9 » соціальної мережі «TikTok» на власній сторінці, о 16:00 годині розмістив відеоролик із зображенням військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 і працівників Національної поліції, з власними коментарями (мовою оригіналу): «...набережна з Кайдацького моста, …як їхати на Парус з Кайдацького моста…», що дало можливість ідентифікувати розташування військовослужбовців Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань на місцевості, і стало публічно доступним необмеженому колу осіб, які здійснювали оповіщення населення в районі вулиці Набережна Заводська (район з`їзду-заїзду на Кайдацький міст) в напрямку житлового масиву Червоний Камінь Новокодацького району міста Дніпра, що перешкоджало законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні дій, направлених на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України

2 листопада 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 22026051000000149 від 16.03.2026 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в присутності адвоката ОСОБА_8 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_3 в присутності свого захисника - адвоката ОСОБА_8 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ст. 114-1 ч.1 КК України. Обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ст. 114-1 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з іспитовим строком відповідно до вимог ст. 75,76 КК України.

Під час укладання угоди про визнання винуватості, прокурором було взято до уваги добровільно виявлене бажання ОСОБА_3 перерахувати грошові кошти на підтримку Збройних Сил України під час дії правового режиму воєнного стану на території України у розмірі 150 000 гривень на підтримку Збройних Сил України, а саме на підтримку військової частини НОМЕР_2 . Отримувач: Військова частина НОМЕР_2 . Код ЄДРПОУ: 24973411, код класифікації доходів бюджету: 25020200 Кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, Код програмної класифікації видатків (КПКВ): 2101150, рахунок: UA 61 820172 03132 4100 33020 19028, Установа УДКСУ м. Києва, МФО : 820172 - протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня затвердження судом вказаної угоди, що свідчить про його свідому громадянську позицію.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Прокурор під час підготовчого судового засідання, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України, в обсязі, викладеному в обвинувальному акті від 15 жовтня 2026 року, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання. Також зобов`язався відповідно до п. 7 Угоди про визнання винуватості, сплатити на підтримку військової частини НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 150 000,0 гривень, протягом 15 днів з дня затвердження зазначеної угоди.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_3 узгоджене покарання.

За положеннями ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до вимог статті 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.

В судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.114-1 КК України, а саме як перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Згідно зі статтею 12 КК України, злочин передбачений ч.1 ст. 114-1 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Обвинувачений раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину інваліда ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 , відповідно до п.7 Угоди про визнання винуватості від 2 листопада 2026 року, зобов`язується сплатити кошти в розмірі 150 000,0 гривень на підтримку ЗСУ.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 66 КК України, це щире каяття, висловлення добровільного бажання перерахування грошових коштів в розмірі 150000,0 гривень, на підтримку Збройних Сил України.

Обставини що обтяжують покарання обвинуваченому, передбачені ст. 67 КК України, не встановлено.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального кодексу України.

З урахуванням викладеного, суд, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості укладеної між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 22026051000000149 від 16.03.2026 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в присутності адвоката ОСОБА_8 , та призначення узгодженої міри покарання.

22 липня 2026 року ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 266 240,00 гривень з покладанням обов`язків.

23 липня 2026 року в рамках кримінального провадження № 22026051000000149 від 16.03.2026 року була внесена застава в розмірі 266 240,00 гривень.

У разі внесення застави, на ОСОБА_3 ухвалою слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 22 липня 2026 року, було покладено обов`язки, строк дії яких сплив 23 вересня 2026 року.

За змістом ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених цією статтею.

За відсутності підстав для зміни обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави, суд вважає що до набрання чинності вироком, обвинуваченому слід залишити запобіжний захід без змін.

Відповідно до п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою КМУ від 11.01.2012 р. № 15, застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), в якому міститься рішення про повернення застави.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012року № 15 (у редакції постанови КМУ від 18.01.2012 року № 27), та змінами, що вносяться до вказаного порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу передбачений й порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінально - процесуальним кодексом України.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що після набрання вироком законної сили, застава в розмірі 266 240,00 гривень, підлягає поверненню заставодацю.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ст.ст.124-126 КПК України з обвинуваченого підлягає стягненню на користь держави витрати на проведення комп`ютерно-технічної експертизи СЕ26-275/Л/4 від 17.08.2026 року в розмірі 13 478,08 грн., та фоноскопічної експертизи СЕ 26-86/4-102/4 від 23.09.2026 року в розмірі 7220,40 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 314, 368-371, 373, 374 та 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 2 листопада 2026 року про визнання винуватості укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Луганської обласної прокуратури ОСОБА_7 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні № 22026051000000149 від 16.03.2026 року та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в присутності адвоката ОСОБА_8 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-1 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 (один) рік, якщо він протягом встановленого строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_3 в період випробувального терміну періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набуття вироком законної сили залишити без змін заставу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення комп`ютерно-технічної експертизи СЕ26-275/Л/4 від 17.08.2026 року в розмірі 13 478,08 грн., фоноскопічної експертизи СЕ 26-86/4-102/4 від 23.09.2026 року в розмірі 7220,40 грн, а всього 20 698,48 гривень.

На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію:

- мобільний телефон марки « iPhone 13 Pro », номер моделі «MLVP3B/A», серійний номер «Q93FYH07RR», який згідно квитанції б/н від 22.07.2026 року зберігається в камері зберігання речових доказів СУ ГУ СБУ в Донецький та Луганській областях - в дохід держави.

Повернути заставодавцю, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 заставу в розмірі 266 240,0 ( двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, внесену на рахунок - Код одержувача (ЄДРПОУ): 26239738, Банк одержувача: Держказначейська служба України м. Київ; Рахунок одержувача (IBAN): UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , справа 201/10979/26 пров. 1кс/201/3020/2026.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новокодацький районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:

- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст.474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Суддя ОСОБА_1