Решение № 141184579, 27.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.10.2026Справа № 910/8659/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., за участю секретаря судового засідання Шадури М.Ю., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія»

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державний реєстратор Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Неля Ігорівна

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (1), ОСОБА_2 (2), ОСОБА_3 (3), ОСОБА_4 (4), ОСОБА_5 (5), ОСОБА_6 (6), ОСОБА_7 (7), ОСОБА_8 (8), ОСОБА_9 (9), ОСОБА_10 (10), Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН АГРО ПЛЮС» (11)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Близнюк А.М.

від третьої особи (державний реєстратор): не з`явився

від третьої особи1: не з`явився

від третьої особи2: не з`явився

від третьої особи3: не з`явився

від третьої особи4: не з`явився

від третьої особи5: не з`явився

від третьої особи6: не з`явився

від третьої особи7: Музика-Дубравський В.А.

від третьої особи8: не з`явився

від третьої особи9: не з`явився

від третьої особи10: не з`явився

від третьої особи11: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 04.05.2026 №1157/5 "Про задоволення скарг" та зобов`язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесеного на підставі рішень державного реєстратора Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелі Ігорівни від 17.11.2025 № 81900436, № 81893775, від 18.11.2025 № 81922244, від 20.11.2025 № 81969012, № 81968953, № 81968918, від 02.12.2025 № 82165982, від 03.12.2025 № 82191894, від 04.12.2025 № 82218357, № 82202639, від 09.12.2025 № 82290292, № 82290770, від 10.12.2025 № 82322768, від 16.12.2025 № 82431565.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.

Позивачем 27.07.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2026 відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 08.09.2026. Також, судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державного реєстратора Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелю Ігорівну та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Відповідач 17.08.2026 сформував у системі «Електронний суд» відзив, яким повністю заперечив позовні вимоги.

Третьою особою 7 сформовано у системі «Електронний суд» 20.08.2026 пояснення, якими заперечено позовні вимоги.

Третіми особами 1, 2, 3, 6 та 9 сформовано у системі «Електронний суд» 26.08.2026 пояснення, якими заперечено позовні вимоги.

Товариством з обмеженою відповідальності «ВІН АГРО ПЛЮС» 27.08.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Позивач 07.09.2026 сформував у системі «Електронний суд» заяву про розгляд справи без участі представника.

Третя особа 10 сформувала у системі «Електронний суд» 07.09.2026 (зареєстровано 08.09.2026) пояснення, якими повністю заперечила позовні вимоги.

Третя особа 2 сформувала у системі «Електронний суд» 07.09.2026 (зареєстровано 08.09.2026) клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2026 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН АГРО ПЛЮС» та відкладено підготовче засідання на 06.10.2026.

У засіданні 06.10.2026 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.10.2026.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» 26.10.2026 сформовано у системі «Електронний суд» заяву, якою просить суд повернутись до стадії підготовчого провадження та залучити його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2026 у задоволенні заяви Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено; заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дубенська аграрна компанія» в частині залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

На підставі договорів оренди землі, власниками якої є треті особи 1-10, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, позивач був орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами: 5624285300:11:003:0403, 5624285300:10:001:0174, 5624285300:11:002:0133, 5624285300:09:001:0325, 5624285300:11:003:0684, 5624285300:11:001:0292, 5624286900:04:003:0064, 5621689100:05:005:0090, 5621689100:05:003:0159, 5621685600:07:004:0048, 5621685600:07:004:0335, 5623886600:05:009:0233, 5621685600:07:004:0074, 5624285300:11:003:0260.

Право оренди позивача на вказані земельні ділянки було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав нерухомого майна, що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наявних у матеріалах справи.

Державним реєстратором Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелею Ігорівною прийняті рішення від 17.11.2025 № 81900436, № 81893775, від 18.11.2025 № 81922244, від 20.11.2025 № 81969012, № 81968953, № 81968918, від 02.12.2025 № 82165982, від 03.12.2025 № 82191894, від 04.12.2025 № 82218357, № 82202639, від 09.12.2025 № 82290292, № 82290770, від 10.12.2025 № 82322768, від 16.12.2025 № 82431565.

На підставі даних рішень державним реєстратором Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Н.І. зареєстровано виправлення технічної помилки щодо записів про право оренди позивача на спірні земельні ділянки, шляхом внесення змін, зокрема, проставлення відмітки про автоматичне продовження дії договорів оренди.

До Міністерства юстиції України надійшли скарги третіх осіб у справі (1-10) з вимогами визнати прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати спірні рішення державного реєстратора Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелі Ігорівни, тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Мельник Н.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, застосувати до державного реєстратора Мельник Н.I. заходи дисциплінарного впливу, зобов`язати державного реєстратора Мельник Н.I. усунути допущені нею порушення.

В обґрунтування своїх скарг треті особи у справі 1-10 посилались на закінчення строку дії договорів оренди та відсутність узгодження продовження такого строку.

Комісією з розгляду скарг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Міністерства юстиції України 08.04.2026 складено висновок, яким рекомендовано скарги ОСОБА_1 від 20.02.2026, ОСОБА_2 від 20.02.2026, ОСОБА_3 від 20.02.2026, ОСОБА_4 від 18.02.2026, ОСОБА_11 від 18.02.2026, ОСОБА_6 від 20.02.2026, ОСОБА_7 від 18.02.2026, ОСОБА_8 від 18.02.2026, ОСОБА_9 від 18.02.2026, ОСОБА_10 від 18.02.2026 задовольнити частково; визнано прийнятими з порушеннями Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення державного реєстратора Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелі Ігорівни від 17.11.2025 №№ 81900436, 81893775, від 18.11.2025 № 81922244, від 20.11.2025 №№ 81969012, 81968953, 81968918, від 02.12.2025 № 82165982, від 03.12.2025 № 82191894, від 04.12.2025 №№ 82218357, 82202639, 82431565, від 09.12.2025 №№ 82290292, 82290770, від 10.12.2025 № 82322768, від 16.12.2025. Вирішено тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелі Ігорівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці. В іншій частині вимог відмовлено.

Наказом Міністерства юстиції України № 1157/5 від 04.05.2026 "Про задоволення скарг" скарги ОСОБА_1 від 20.02.2026, ОСОБА_2 від 20.02.2026, ОСОБА_3 від 20.02.2026, ОСОБА_4 від 18.02.2026, ОСОБА_5 від 18.02.2026, ОСОБА_6 від 20.02.2026, ОСОБА_7 від 18.02.2026, ОСОБА_8 від 18.02.2026, ОСОБА_9 від 18.02.2026, ОСОБА_10 від 18.02.2026 задоволено частково; визнано прийнятими з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення державного реєстратора Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелі Ігорівни від 17.11.2025 №№ 81900436, 81893775, від 18.11.2025 № 81922244, від 20.11.2025 №№ 81969012, 81968953, 81968918, від 02.12.2025 № 82165982, від 03.12.2025 № 82191894, від 04.12.2025 №№ 82218357, 82202639, від 09.12.2025 №№ 82290292, 82290770, від 10.12.2025 № 82322768, від 16.12.2025 № 82431565; наказано тимчасово блокувати доступ державному реєстратору Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелі Ігорівні до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 (два) місяці. В іншій частині вимог відмовлено.

Позивач вважає спірний наказ протиправним, прийнятим з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв`язку із пропуском скаржниками строків для оскарження. Також, позивач стверджує про автоматичну пролонгацію договорів оренди, тому прийняті рішення державного реєстратора про внесення змін до Державного реєстру речових прав нерухомого майна щодо зміни кінцевої дати оренди відповідають чинному законодавству України.

Дані обставини, на думку позивача, є підставою для визнання незаконним та скасування спірного наказу.

Судом враховано, що згідно з інформаційних довідок із державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок із кадастровими номерами: 5624285300:11:001:0292 (площею 1,32 га), 5624285300:09:001:0325 (площею 0,2 га), 5624285300:11:003:0684 (площею 0,2 га), 5624285300:11:003:0260 (площею 0,2586 га), 5624286900:04:003:0064 (площею 0,8491 га), 5624285300:11:002:0133 (площею 1,33 га), 5624285300:11:003:0403 (площею 0,26 га), 5624285300:10:001:0174 (площею 0,19 га) станом на 07.07.2026 право оренди зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІН АГРО ПЛЮС» (довідки долучено до матеріалів справи).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Разом із цим, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», крім визнання та підтвердження державою таких речових прав на нерухоме майно, також спрямований на їх захист та контроль за діями державних реєстраторів та осіб, які уповноважені на виконання функцій державного реєстратора.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно з частиною 2 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі судового рішення, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

За загальним правилом, захист порушених прав особи здійснюється у судовому порядку.

Крім судового розгляду справи, оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав до Міністерства юстиції України є додатковим механізмом захисту речових прав на нерухоме майно. Таке оскарження може бути оперативним механізмом захисту державою порушених помилковими діями та рішеннями державного реєстратора прав, однак не може підміняти собою судовий розгляд.

Міністерство юстиції України, в свою чергу, згідно приписів статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у межах своїх повноважень здійснює контроль у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; оцінює помилковість дій та рішень державного реєстратора, однак не досліджує помилки або протиправні дії скаржника, інші аспекти захисту прав на нерухоме майно.

Процедуру здійснення Міністерством юстиції України та його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України врегульовано Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі - Порядок №1128).

Згідно з пунктом 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в реєстрах, у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України;

2) чи було рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Міністерства юстиції України прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації, відмовити в її задоволенні або залишити скаргу без розгляду по суті;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення або дії визнаються такими, що прийняті із порушенням Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" і підлягають анулюванню, скасуванню, і які дії, що випливають із відповідного факту визнання такими, що прийняті із порушенням Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" і "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", підлягають вчиненню.

Тобто, Міністерство юстиції України оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір.

При розгляді скарги на рішення державного реєстратора Міністерства юстиції України не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема, робити висновки про права сторін на майно.

Пунктом 17 Порядку №1128 передбачено, рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України чи його територіального органу можуть бути оскаржені до суду. У разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України чи його територіального органу, прийнятого за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації, новий розгляд такої скарги не проводиться, якщо інше не передбачено відповідним рішенням суду. У разі скасування судом рішення Міністерства юстиції України чи його територіального органу про задоволення скарги у сфері державної реєстрації, що мало наслідком внесення відомостей до реєстрів, Міністерство юстиції України чи його територіальний орган після надходження відповідного судового рішення, що набрало законної сили, чи набрання законної сили таким судовим рішенням, що надійшло до набрання ним законної сили, в установленому законодавством порядку вносить відповідні відомості та/або вчиняє реєстраційні дії в реєстрах.

Отже, Міністерство юстиції України оцінює законність проведеної державним реєстратором адміністративної процедури, а не вирішує по суті спір. При розгляді скарги на рішення державного реєстратора Міністерство юстиції України не вправі вирішувати спір між сторонами, зокрема робити висновки про права сторін на майно.

Натомість вирішення спору про право (і забезпечення тим самим юридичної визначеності у правовідносинах між сторонами такого спору) належить до компетенції суду. Розглядаючи спори, пов`язані з реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в судовому порядку, держава захищає порушене право та забезпечує правову визначеність.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 03.04.2024 у справі № 916/4093/21 та від 24.04.2024 у справі № 752/30324/21.

Вирішуючи спір про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, суд насамперед повинен установити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.

Вирішення цього питання передує з`ясуванню, чи мало місце порушення, невизнання або оспорювання такого права чи інтересу, зокрема, внаслідок стверджуваних у позові порушень, допущених під час розгляду відповідної скарги та/або ухвалення наказу.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у пункті 9.11 постанови від 03.09.2025 у справі №910/2546/22.

За принципом диспозитивності визначення відповідачів, предмета і підстав позову є правом позивача, а суд у господарському чи цивільному судочинстві не вправі з власної ініціативи залучати іншого відповідача / співвідповідача до участі у справі.

Водночас установлення належності відповідачів є обов`язком суду, який той виконує під час розгляду справи, навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (тобто ex officio), та має ґрунтуватися передусім на аналізі природи спірних правовідносин і позовних вимог.

Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор) та яка звернулася до суду з відповідним позовом, а відповідачем - особа, яка, за твердженням позивача, повинна виконати зобов`язання (боржник).

Схожі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 18.12.2024 у справі № 907/825/22.

Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинне відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд звертає увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач, тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача.

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріальних правовідносин, тобто особа, за рахунок якої можна задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Задля остаточного вирішення спору і захисту порушеного права за результатами судового розгляду справи сторонами в судовому процесі мають бути саме сторони у спірних матеріальних правовідносинах, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення.

Виникнення спірних правовідносин у цій справі зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України, яким, на його переконання, безпідставно скасовані рішення державного реєстратора Мізоцької селищної ради Рівненської області Мельник Нелі Ігорівни від 17.11.2025 № 81900436, № 81893775, від 18.11.2025 № 81922244, від 20.11.2025 № 81969012, № 81968953, № 81968918, від 02.12.2025 № 82165982, від 03.12.2025 № 82191894, від 04.12.2025 № 82218357, № 82202639, від 09.12.2025 № 82290292, № 82290770, від 10.12.2025 № 82322768, від 16.12.2025 № 82431565, якими продовжено дати дії договорів оренди земельних ділянок, тобто фактично зареєстровано інше речове право (оренда) за позивачем на об`єкти нерухомого майна - земельні ділянки.

Отже, позовні вимоги у справі заявлено для захисту речового права (оренди) позивача на нерухоме майно, яке, за його твердженням, порушено спірним наказом.

Поряд з цим, у спорах про скасування наказу Міністерства юстиції України, яким скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, належним відповідачем є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а не лише Міністерство юстиції України.

Незалучення позивачем у порядку статті 48 Господарського процесуального кодексу України належного співвідповідача, яким є особа, яка оспорює речове право позивача, є самостійною підставою для відмови в позові про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства юстиції України, оскільки з останнім у позивача немає спору про речові права.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.09.2025 у справі № 910/2546/22.

Отже, відповідачами у цій справі за вимогами позивача, спрямованими на захист права користування (оренди) на нерухоме майно, окрім Міністерства юстиції України, повинні бути ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН АГРО ПЛЮС», майнові права та інтереси яких, як власників відповідного нерухомого майна оспорюються, а також, новий орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН АГРО ПЛЮС».

Тобто, відповідачем у даній справі не може бути саме лише Міністерство юстиції України, з яким у позивача немає спору про речові права.

Позивач не скористався правом залучити наведених осіб співвідповідачами відповідно до статті 48 Господарського процесуального кодексу України та послідовно наполягав на необхідності задоволення його вимог самим лише Міністерством юстиції України, з яким у нього немає спору про речові права на нерухоме майно.

При цьому, суд зауважує, що за власною ініціативою суд не може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем.

Звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та немає визначених процесуальним законом підстав для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, Міністерство юстиції України не може бути єдиним відповідачем, у цьому випадку незалежно від доводів та підстав позову, суд відмовляє у позові з цих підстав.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Всі інші доводи та заперечення учасників судового процесу, судом досліджено, проте останні не змінюють висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.11.2026.

Суддя Т.Ю. Кирилюк