Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 485/1694/26
Провадження №2/485/1065/26
РІШЕННЯ
іменем України
03 листопада 2026 року м. Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Соловйова О.В.,
секретар судового засідання Гусарова І.М.,
представника відповідача - Ужви К.Р. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (далі ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 28.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (далі - ТОВ "МІЛОАН") та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 2276534, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 4000,00 грн на узгоджений у договорі строк та зі сплатою процентів за користування кредитом.
Крім того, 29.09.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 103900307, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 2000,00 грн на узгоджений у договорі строк та зі сплатою процентів за користування кредитом.
28.12.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (далі ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ") укладено договір № 28-12/2021-72, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2276534.
29.12.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (далі ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ") укладено договір № 29-12/2021-45, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 103900307.
10.03.2023 між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило ТОВ КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договорами укладеними із ОСОБА_1 .
Відповідачка свого зобов"язання щодо повернення кредитних коштів не виконала, внаслідок чого допустила заборгованість в сумі 44263,00 грн, з яких:
- за договором № 2276534 від 28.09.2021 в сумі 30560,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги в сумі 26560,00 грн;
- за договором № 103900307 від 29.09.2021 в сумі 13703,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 2000,00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги в сумі 11703,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки вказану заборгованість, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.
06.10.2026 представник відповідачки ОСОБА_1 - Скользнєва В.В. , направила до суду відзив на позовну заяву. Згідно вказаного відзиву позовні вимоги позивача визнає частково, а саме визнає за договором про надання споживчого кредиту № 2276534 від 28.09.2021 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн та в частині нарахованих відсотків в сумі 1800,00 грн, та за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021 визнає в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 2000,00 грн та в частині нарахованих відсотків в сумі 3,00 грн, в задоволенні решти позовних вимог просить відмовити. В обґрунтування зазначила, що умовами обох кредитних договорів визначений строк кредитування 15 днів. Однак всупереч положенням наданих позивачем договорів, після спливу пеедбаченого договором строку кредитування товариство продовжило нараховувати проценти, що не відповідає вимогам закону. Також представник відповідача просила зменшити витрати на правову допомогу позивача та стягнути з позивача на користь відповідачки витрати понесені останньою на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.
12.10.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого представник позивача вважає доводи викладені у відзиві безпідставними та просить задовольнити вимоги в повному обсязі. Зазначив, що умовами кредитних договорів сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Щодо стягнення витрат на правову допомогу заперечив.
В судове засідання представник позивача не з`явився, у поданій позовній заяві розгляд справи просив проводити без участі представника позивача.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені вимоги позивача визнала частково, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, що 28.09.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 2276534, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 4000,00 грн на строк 15 днів до 13.10.2021 зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 1800,00 грн, які нараховуються за ставкою 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с.9-13).
Крім того, 29.09.2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103900307, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 2000,00 грн на строк 15 днів до 14.10.2021 зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 3,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,001 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що узгоджується з п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5.2 договорів укладених на однакових умовах (а.с.25-29).
Відповідно до п.1.6 Договорів, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
У пункті 2.2.2 Договорів визначено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 договору.
За змістом пункту 2.2.3 Договорів, проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. Договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6 та процентною ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
Пунктом 3.4.2 договорів передбачено можливість позичальника здійснювати пролонгацію на умовах передбачених цим договором.
У пункті 2.3 договорів визначено, що пролонгація може відбуватися на пільгових умовах (п.2.3.1.1) або на стандартних (базових) умовах.
Пунктом 2.3.1.1 Договорів передбачено право позичальника на неодноразове продовження строку кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
За умовами п.2.3.1.2 Договорів позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Разом з укладанням вище зазначених кредитних договорів, відповідачкою попередньо було підписано анкету-заяву на кредит №2276534 від 28.09.2021 (а.с. 16) та анкету-заяву на кредит № 103900307 від 29.09.2021 (а.с.32), відповідачка також ознайомилася та підписала графіки платежів, які є Додатком № 1 до кредитних договорів (а.с. 14, 30) та паспорти споживчого кредиту № 100840717, які є Додатком № 2 до кредитних договорів (а.с.15, 31).
Договір про споживчий кредит № 2276534 від 28.09.2021 та Договір про споживчий кредит № 103900307 від 29.09.2021 укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договори підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W93687 та S16591, відповідно, відправлені на номер телефону НОМЕР_1 , що підтверджується довідками ТОВ "МІЛОАН" про ідентифікацію позичальника (а.с. 22, 38).
Отже, договори були вчинені в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.
Видача кредитних коштів в сумі 4000,00 грн та 2000,00 грн підтверджується наданою інформацією платіжної системи LIQPAY, а саме згідно квитанції № 1776804184 від 28.09.2021 відповідачці на карту № НОМЕР_2 28.09.2021 було перераховано грошові кошти у сумі 4000,00 грн згідно договору № 2276534 (а.с.23) та згідно квитанції № 1777765417 від 29.09.2021 відповідачці на карту № НОМЕР_2 29.09.2021 було перераховано грошові кошти у сумі 2000,00 грн згідно договору № 103900307 (а.с. 39).
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021, складеної первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН", станом на 12.12.2021 заборгованість відповідачки складала 18960,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14960,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 24).
Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021, складеної первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН", станом на 13.12.2021 заборгованість відповідачки складала 8003,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6003,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 40).
28.12.2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 28-12/2021-72, у відповідності до умов якого ТОВ "МІЛОАН" передав (відступив) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" прийняв належні ТОВ "МІЛОАН" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.45-53).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 28.12.2021 до договору факторингу № 28-12/2021-72 від 28.12.2021 року, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021 в сумі 14960,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14960,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 54).
Крім того, 29.12.2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, у відповідності до умов якого ТОВ "МІЛОАН" передав (відступив) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" прийняв належні ТОВ "МІЛОАН" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.55-65).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 29.12.2021 до договору факторингу № 29-12/2021-45 від 29.12.2021 року, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідачки також за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021 в сумі 8003,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6003,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 66).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021, складеного кредитором ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", вказаним кредитором було нараховано відсотки за користування кредитним коштами за період з 28.12.2021 до 23.02.2022 року у розмірі 11600,00 грн, у зв"язку з чим загальний розмір заборгованості на вказану дату склав 30560,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26560,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 41).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021, складеного кредитором ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", вказаним кредитором було нараховано відсотки за користування кредитним коштами за період з 29.12.2021 до 23.02.2022 року у розмірі 5700,00 грн, у зв"язку з чим загальний розмір заборгованості на вказану дату склав 13703,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11703,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 42).
10.01.2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" передав (відступив) ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" прийняв належні ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.67-79, 81-92).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021 в сумі 30560,00 грн, з яких: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26560,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 93).
Також, відповідно до Витягу з реєстру боржників від 10.01.2023 до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021 в сумі 13703,00 грн, з яких: 2000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11703,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 80).
Згідно розрахунків заборгованості складених ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021 та за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021 не виконувала, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснювала (а.с. 43-44).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Крім того, згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачкою кредитних договорів та отримання кредитних коштів. Надані договори відступлення прав вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ "МІЛОАН" за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021 та за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021, до позивача у справі.
Відповідачка не довела належного виконання зобов"язання за договорами.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.
Позивач зазначає в позовній заяві про наявність заборгованості по відсоткам нараховані кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021 в сумі 11600,00 грн за період з 28.12.2021 по 23.02.2022, та за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021 в сумі 5700,00 грн за період з 29.12.2021 по 23.02.2022.
Пунктом 1.3 Договору № 2276534 від 28.09.2021 та Договору № 103900307 від 29.09.2021, укладених на однакових умовах, передбачений строк кредитування 15 днів.
Разом з тим, умовами кредитних договорів передбачена можливість продовження строку кредитування передбаченого п. 1.3., зокрема така можливість передбачена п. 2.3.1. кредитних договорів.
Як зазначено вище, відповідно до п.2.3.1.2 Договорів позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування , але загалом не може перевищувати 60 днів.
З огляду на зазначене, нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії кредитних договорів, у даному випадку більш ніж за 75 днів (15 днів строк кредитування + 60 днів максимальний строк пролонгації), є безпідставним.
Як вбачається з наданих розрахунків заборгованості, кредитор ТОВ "МІЛОАН" нараховував відповідачці відсотки за користування кредитними коштами за кредитним договором № 2276534 в період з 20.09.2021 по 12.12.2021 в сумі 14960,00 грн, та за кредитним договором № 103900307 в період з 29.09.2021 по 13.12.2021 в сумі 6003,00 грн, тобто в межах кредитування з урахуванням автоматичної пролонгації строку кредитування.
Доказів на підтвердження продовження строку кредитування після 12.12.2021 за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021 та після 13.12.2021 за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021, відповідно, позивачем не надано.
Таким чином, є обґрунтованим стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 2276534 від 28.09.2021 по тілу кредиту у розмірі 4000,00 грн, та 14960,00 грн заборгованості за відсотками, всього у розмірі 18960,00 грн, та за кредитним договором № 103900307 від 29.09.2021 по тілу кредиту у розмірі 2000,00 грн та 6003,00 грн заборгованості за відсотками, всього у розмірі 8003,00 грн, а всього у загальному розмірі 26963,00 грн.
Відсотки за кредитними договорами, нараховані ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за період з 28.12.2021 по 23.02.2022 стягненню не підлягаєть, оскільки, як було заначено вище, вони нараховані поза межами строку кредитування (з урахуванням пролонгації). Позивачем у позовній заяві та відповіді на відзив не зазначено на якій підставі були нараховані відсотки та, відповідно, не доведено правомірність нарахування відсотків у вказані періоди.
Матеріалами справи також не підтверджено про нарахування ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відсотків у порядку передбаченому ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки з реєстрів боржників вбачається, що нараховані вказаним кредитором відсотки ним відступлено саме як відсотки за користування кредитом.
Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами підлягають до задоволення, однак частково.
Суд не погоджується з доводами представника відповідачки про те, що п. 2.3.1.2. передбачає лише можливість нарахуання відсотків після закінчення 15-денного строку кредитування. Вказаним пунктом договорів передбачена саме пролонгація строку кредитування. Підписавши кредитні договори відповідачка погодлися з такими умовами та прийняла їх. Вказані умови договору є зрозумілими.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 133).
У зв`язку з чим, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (60,92%) в розмірі 1621,93 грн.
Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).
У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" (а.с. 102-105), перелік послуг та їх ціни (а.с. 106-107), заявку на надання юридичної допомоги № 1539 від 04.07.2026 за підписом сторін за Договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та адвокатського об"єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС" (а.с. 108), витяг з Акту № 24 про надання юридичної допомоги від від 31.07.2026 про погодження надання правових послуг адвокатським об"єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги до відповідача за договорами №2276534, № 103900307, а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 год. на суму 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години на суму 12000,00 грн - всього 16000,00 грн (а.с.109).
Крім того, відповідачкою також надано на підтвердження витрат на правову допомогу договір про надання правничої допомоги від 14.09.2026, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Скользнєвою В.В., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльніістю адвокатом Скользнєвою В.В., ордер на надання правничої допомоги адвокатом Скользнєвою В.В. від 14.09.2026, акт здачі-прийняття наданих послуг адвокатом від 15.09.2026, згідно якого загальний розмір гонорару адвоката складає 8000,00 грн, що складається з: ознайомлення з матеріалами справи 2 год. 2000,00 грн, та написання відзиву на позовну заяву 2 год. 6000,00 грн; квитанцію до прибуткового касового ордера від 15.09.2026 на підтвердження оплати ОСОБА_1 за надані послуги адвоката згідно договору від 14.09.2026 та акту здачі-прийняття наданих послуг від 14.09.2026 (а.с. 158-161).
Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 16000,00 грн та відповідачем сума в розмірі 8000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу як позивача, так і відповідача, з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.
Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних як представником позивача, так і представником відповідача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача та відповідача на правову допомогу в межах суми понесених ними витрат в розмірі по 4000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені на 60,92%, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу пропорційно задоволених позовних вимог, що відповідає 2436,80 грн.
Також, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню витрати на правову допомогу пропорційно відхиленій частині позовних вимог (що становить 39,08%), що відповідає 1563,20 грн.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість у сумі 26963,00 грн (двадцять шість тисяч дев"ятсот шістдесят три грн 00 к.), яка складається з: заборгованість за договором № 2276534 від 28.09.2021 в сумі 18960,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 4000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 14960 грн; заборгованість за договором № 103900307 від 29.09.2021 в сумі 8003,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 2000,00 грн, заборгованість за відсотками в сумі 6003,00 грн; а також судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 1621,93 грн (одна тисяча шістсот двадцять одна грн 93 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 2436,80 грн (дві тисячі чотириста тридцять шість грн 80 к).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 1563,20 грн (одна тисяча п"ятсот шістдесят три грн 20 к.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення - 03.11.2026.
Суддя О. В. Соловйов
Судебное решение № 141147892, Снігурівський районний суд Миколаївської області было принято 03.11.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 485/1694/26. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: