Решение № 141144259, 26.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/126/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2026 Справа № 910/7586/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (м. Київ), 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Мінусіс Трейд 323, 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 92

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

установив

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 справу № 910/7586/26 за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (м. Київ) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Мінусіс Трейд 323 про стягнення заборгованості за поставлену відповідачу теплову енергію, право вимоги за якою позивачем набуто на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії) № 60-18 від 11.10.2018 у сумі 107 354,38 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 55 796,70 грн, 3% річних в розмірі 12 276,80 грн, інфляційні втрати врозмірі 39 280,88 грн, направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Супровідним листом № 910/7586/26/4929/26 від 11.08.2026 матеріали справи № 910/7586/26 направлені до Господарського суду Запорізької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026, справу № 910/7586/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 26.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/7586/26, присвоєно справі номер провадження 15/126/26. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 910/7586/26.

Запропоновано відповідачу в строк до 25.09.2026 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк до 12.10.2026 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк до 26.10.2026 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості послуг з постачання теплової енергії.

Відповідач заяви по суті справи та докази в їх обґрунтування не надіслав. Клопотання, заяви не надходили.

Відповідно до Відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Мінусіс Трейд 323 є: 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 92, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Поштове відправлення (копія ухвали Господарського суду Запорізької області від 26.08.2026 у справі № 910/7586/26), надіслане на вказану адресу відповідача, повернулось до суду 17.09.2026 не врученим відповідачеві із відміткою: за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 910/7586/26.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 25.09.2026 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив наступне.

11.10.2018 між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (Кредитор/Постачальник) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (Новий кредитор/позивач) укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 601-18 (договір цесії), відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Київенерго» відступило, а Комунальне підприємство КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців (далі - споживачі) щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитої до 01.05.2018 теплової енергії.

Згідно п. 3.4.2 договору цесії позивач має право на отримання замість Кредитора від споживачів, визначених у додатку № 1 сплати заборгованостей, право вимоги до яких зідступлене за цим договором.

Відповідно до витягу з додатку № 1 договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості за спожиту теплову енергію до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магія» за особовим рахунком № 1532180-06 у розмірі 55 796,70 грн, що підтверджується: договором від 11.10.2018 № 601-18 про відступлення право вимоги (цесії), додатком № 1, розрахунком основного боргу за теплову енергію, акт зіряння розрахунків за теплову енергію, рахунком-фактурою, довідку про нарахування теплової енергії, облікові картки, копії корінців нарядів, відомостей споживання, актів прийняття теплового вузла обліку, актів обстеження.

Крім того, відповідно до п. 1.3 договору цесії Кредитор відступає, а Новий кредитор/Позивач набуває право вимоги також будь-яких інших, передбачених поговорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань (неустойка, штраф, пеня), 3% річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати пов`язані з отриманням боргу та примусовим стягненням та будь-які інші без виключень та омежень).

Відповідно до п. 3.1.1 договору цесії сторони договору підтверджують, що на дату /дписання додатку № 1 до цього договору актами прийому-передачі Кредитор передав Новому кредитору оригінали або засвідчені належним чином копії документів, які затверджують право вимоги, що відступається, а також інші документи та інформацію (але в будь-якому випадку без виключень та обмежень договори та/або будь-яка первинна документація, яка підтверджує стан розрахунків споживача із кредитором, електронні інформаційні реєстри, бази, розрахунки позовних вимог, що заявлені до стягнення із споживачів у судових спорах, рішення за результатами розгляду яких на дату укладення цього Договору не прийняті, акти звіряння розрахунків).

Відповідно до акту № 23 приймання-передавання фізичного носія/пристрою зберігання інформації, на якому записані файли білінгових систем ПК «БІТеК» та ПК «Уніван-Термал» позивач прийняв фізичний носій/пристрій зберігання інформації (зовнішній жосткий диск, USB носій в кількості 1 шт.), на якому записана резервна копія бази даних ПК «Уніван-Термал» станом на 01.10.2018 року.

Публічне акціонернр товариство «Київенерго» передало до позивача програмний комплекс (базу даних «УНІВАН-ТЕРМАЛ», до якого здійснювалось Публічним акціонерним товариством «Київенерго» внесення даних до даного програмного комплексу щодо нарахування спожитої відповідачем послуги централізованого опалення та послуги централізованого гарячого водопостачання.

Таким чином, позивач прийняв право вимоги з відповідача заборгованості за теплову енергію за особовим рахунком № 1532180-06 в розмірі 55 796,70 грн та прийняв право вимоги до відповідача будь-яких інших, передбачених договорами та чинним законодавством додаткових грошових зобов`язань у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань з оплати спожитої теплової енергії.

Відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати позивачу заборгованості вартості теплової енергії за особовим рахунком № 1532180-06 в розмірі 55 796,70 грн, що стало підствою звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, передбачено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умок та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігай) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України, зберігай зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Частиною 1 ст. 946 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст. 948 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (далі - Закон) передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Теплогенеруюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію.

Тенлотранспортуюча організація - суб`єкт господарської діяльності, який здійснює транспортування теплової енергії.

Згідно ч. 1 ст. 185 Цивільного кодексу України, споживною є річ, яка внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Згідно розділу 2 п. 2.2 пп. 2.2.5 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», предметом діяльності підприємства є виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Також відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, з метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Відповідно до вищезазначеного позивач є виробником та постачальником теплової енергії саме як товару, тобто в розумінні чинного законодавства теплова енергія є саме товаром, а не комунальною послугою.

Договір на постачання теплової енергії між позивачем та відповідачем укладено на підставі Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198.

Тобто, правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про теплопостачання», який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії.

Пунктом 4 Правил встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Положенням ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний:

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами г.ро надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів -розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) бгатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об`єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово- комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно з ч. 4 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.

На підставі ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації.

Положенням ч. 5 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з четою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим І рівнем безпеки, температури та величини тиску.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та зстановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 55 796,70 грн за період з листопада 2015 року по квітень 2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача суму 3% річних за період з 01.10.2018 по 28.02.2026 в розмірі 12 276,80 грн, суму інфляційних збитків за період з жовтня 2018 по лютий 2026 в розмірі 39 280,88 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий суду розрахунки заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що розрахунки проведено правильно. Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 3 % річних у розмірі 12 276,80 грн та суми інфляційних збитків у розмірі 39 280,88 грн підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у цій справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Мінусіс Трейд 323 (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 92; ідентифікаційний код юридичної особи 23713139) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (м. Київ) (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код юридичної особи 40538421) заборгованість в розмірі 55 796,70 грн (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот дев`яносто шість гривень 70 коп), 3% річних у розмірі 12 276,80 грн (дванадцять тисяч двісті сімдесят шість гривень 80 коп.), інфляційні втрати у розмірі 39 280,88 грн (тридцять девять тисяч двісті вісімдесят гривень 88 коп.). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТ Мінусіс Трейд 323 (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 92; ідентифікаційний код юридичної особи 23713139) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київтеплоенерго (м. Київ) (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код юридичної особи 40538421) судові витрати у розмірі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривні 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.11.2026.

Суддя І. С. Горохов