Решение № 141107642, 02.11.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10195/17

нп 2-а/490/2/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

за участі секретаря Шведюк Д.О.,

представника позивача Бакай Л.А.,

представника відповідача Коновал Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, в якому просить визнати протиправними дії щодо складання Акту № 235 обстеження зайнятих земельних ділянок, складеного комісією Миколаївської міської ради з питань упорядкування розміщених об`єктів торгівлі та сфери послуг на території міста Миколаєва від 13.11.2017 року щодо обстеження пересувних тимчасових споруд - НОМЕР_1 кіосків коричневого кольору, розміщених по АДРЕСА_1 ; визнати протиправними дії адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради щодо часткового демонтажу 4 споруд, які належать ФОП ОСОБА_2 , та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , два на перетині з АДРЕСА_2 , один на перетині з АДРЕСА_3 , один на перехресті з вул. Адмірала Макарова.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15.11 2017 року залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року, вжито заходів забезпечення позову у вигляді заборони виконавчому комітету Миколаївської міської ради вчиняти будь-які дії щодо демонтажу з чотирма спорудами коричневого кольору, які належать ФОП ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2 ) та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , один на перетині з АДРЕСА_2 , один на перетині з вул. В.Морська, один на перехресті з вул. А.Макарова, один на перехресті з вул. Адміральська до розгляду справи по суті.

За результатами апеляційного провадження постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року відмовлено ФОП ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Від відповідача виконавчого комітету Миколаївської міської ради 28 лютого 2018 року надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Відповідачем Адміністрацією Центрального району Миколаївської області Миколаївської міської ради 29 березня 2018 року, подано заперечення на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.01.2020 року позов залишено без розгляду у зв`язку із неявкою позивача до судове засідання.

За результатами апеляційного провадження постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2020 року задоволено апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.01.2020 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 12.05.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У період з листопада 2017 року по 02.08.2022 року справа перебувала у провадженні іншого складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2022 року визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 року позов залишено без розгляду у зв`язку із неявкою позивача до судове засідання.

За результатами апеляційного провадження постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2025 року задоволено апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 , ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 02.07.2025 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У судовому засіданні предстанвик позивача Бакай Л.А. позов підтримала, просила його задовольнити. Представника відповідача Коновал Д.О. позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24 липня 2015 року № 611 затверджено технічну документацію щодо встановлення меж особистого строкового сервітут для розміщення пересувних тимчасових споруд (групи пересувних тимчасових споруд) для провадження підприємницької діяльності. Також дозволено ФОП ОСОБА_1 укласти договорі про встановлення особистого строкового сервітуту на 1 рік для розміщення пересувної тимчасової споруди площею 5 кв.м. для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_4 .

Між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, в особі заступника міського голови Андрієнка Ю.Г., та ТОВ Миколайчик С.В. укладено договір №437 від 01 вересня 2015 року, відповідно до пункту 1.1. якого виконавчий комітет Миколаївської міської ради на підставі рішення від 24 липня 2015 року за № 611 встановлює особистий строковий сервітут відносно земельної ділянки площею 5 кв.м. по АДРЕСА_4 в інтересах Сервітуарія для розміщення пересувної тимчасової споруди для продовження підприємницької діяльності.

Пунктом 2.1. цього договору визначено, що цим договором встановлюється особистий сервітут строком на 1 рік з дати реєстрації цього договору до 01 вересня 2016 року.

Відповідно до пункту 2.2. цього договору визначено, що після закінчення дії договору Сервітуарій має право на продовження строку його дії. У цьому разі Сервітуарій повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору звернутись письмово до Власника земельної ділянки з клопотанням щодо подовження його дії. Підставою для подовження строку дії договору буде відповідне рішення виконкому міської ради. Подовження строку договору оформлюється додатковою угодою (договором про зміну). У разі порушення строку звернення до Власника земельної ділянки з питання подовження (поновлення) цього договору або нездійснення плати у строк, визначений договором, його дія припиняється з дати закінчення строку дії договору, на який його було укладено, наслідком чого буде звільнення земельної ділянки від споруд.

Відповідно до акту приймання - передачі земельної ділянки відносно якої встановлено особистий строковий сервітут від 01.09.2015 року земельна ділянка для розміщення тимчасової пересувної споруди по АДРЕСА_4 .

Також між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ОСОБА_1 укладено договір №438 від 01 вересня 2015 року про встановлення особистого строкового сервітуту на земельну ділянку по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 зі строком дії до 01 вересня 2016 року. На виконання цього договору його сторонами складено акт від 01 вересня 2015 року про передачу цієї земельної ділянки.

Між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ОСОБА_1 також укладено договір №436 від 01 вересня 2015 року про встановлення особистого строкового сервітуту на земельну ділянку по АДРЕСА_5 площею 5 кв.м. зі строком дії до 01 вересня 2016 року.

З наявних у матеріаліх справи доказів слідує, що позивач ОСОБА_1 звернувся до міського голови м. Миколаєва із заявами про продовження дії строку сервітуту на земельні ділянки 16 грудня 2016 року подано чотири заяви а.с.141-144 том 1).

Актом обстеження зайнятих земельних ділянок від 13 листопада 2017 року комісії Миколаївської міської ради встановлено, наявність пересувної споруди кіоску коричневого кольору на перетині АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , власник ОСОБА_1 . В ході обстеження та за інформацією наданою управлінням земельних ресурсів встановлено, що об`єкт розміщено згідно договору про встановлення особистого строкового сервітут від 01.09.2015 року №437. Термін дії договору закінчився 01.09.2016 року. Станом на 13.11.2017 рок термін дії договору не подовжено.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 18 січня 2018 року № 75 відмовлено ФОП ОСОБА_1 у продовженні строку дії договору про встановлення особистого строкового севрітуту для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд по АДРЕСА_1 площею 5 кв.м., по АДРЕСА_1 площею 5 кв.м., по АДРЕСА_1 площею 5 кв.м., по АДРЕСА_1 у Центральному районі площе. 4 кв.м., п вул Соборній біля магазину «Модний квартал» площею 6 кв.м., по вул. Соборній біля магазину «Алла» та «Мобілочка» площею 6 кв.м., по вул. Набережній поблизу будівлі №5 у Центральному районі площею 5 кв.м.

Стаття 403 Цивільного кодексу України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не підлягає відчуженню. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

Відповідно до статті 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки . Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Сервітут припиняється у разі: 1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом; 2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд; 6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут (стаття 406 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, що між позивачем ФРП Миколайчик С.В. та виконавчим комітетом Миколаївської міської ради укладено договори про встановлення особистого строкового сервітуту від 01 вересня 2015 року №437, від 01 вересня 2015 року № 438, від 01 вересня 2015 року № 436. Відповідно до умов цих договорів, позивач отримав особистий сервітут строком до 01 вересня 2016 року на такі земельні ділянки: по АДРЕСА_4 площею 5 кв.м.; по АДРЕСА_2 площею 5 кв.м.; вул. Набережна поблизу будівлі №5 площею 5 кв.м.

Враховуючи що особистий сервітут видано строком на 1 рік, позивач відповідно до умов цих договорів мав звернутися до виконавчого комітету Миколаївської міської ради із письмовою заявою про їх продовження до 01 червня 2016 року. Наявні у матеріалах справи копії заяв позивача до міського голови Миколаївської міської ради про продовження дії сервітутів свідчать про те, що вони подані позивачем 16 грудня 2016 року, тобто з порушенням визначених договорами строків, а рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 15 січня 2018 року № 75 йому відмовлено у продовженні строку дії договорів про встановлення особистого строкового сервітут для обслуговування групи пересувних тимчасових споруд.

З наявних у справі доказів слідує, що після закінчення дії договорів про встановлення особистого строкового сервітуту, починаючи з 02 вересня 2016 року позивач втратив право на користування земельними ділянками, визначеними договорами від 01 вересня 2015 року №№ 437, 438, 436. Відтак вважати дії відповідачів щодо складення акту № 25 від 13 листопада 2017 року та щодо часткового демонтажу 4 споруд, які належать ОСОБА_1 , протиправними відсутні.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та про необхідність відмовити у їх задоволенні.

Судові витрати покладаються на рахунок позивача.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 255, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради про визнання протиправними дії відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 листопада 2017 року шляхом заборони вчиняти дії.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені статтею 272 КАС України.

Рішення може бути оскаржена безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя Л.М. Шолох