Постановление суда № 141105201, 02.11.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/804/26

Провадження № 2/139/576/26

У Х В А Л А

про залишення позову без руху

02 листопада 2026 року селище Муровані Курилівці

Суддя Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області Тучинська Н.В., отримавши позовну заяву Фермерського господарства «Світязь» с. Конищів Могилів-Подільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 30710293) про визнання права, визнання незаконним та скасування наказів та рішень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним договору оренди та припинення речового права,

у с т а н о в и л а:

Через підсистему «Електронний суд» до Мурованокуриловецького районного суду 30 жовтня 2026 року від адвоката Путіліна Євгена Вікторовича надійшов цей позов.

Позовні вимоги стосуються земельних ділянок, розташованих на території Мурованокуриловецької селищної ради. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України цей позов підсудний Мурованокуриловецькому районному суду Вінницької області.

У позовній заяві заявлено такі вимоги:

1)визнати за ФГ «Світязь» право постійного користування на земельну ділянку площею 33,88 га, яке посвідчується Державним актом серії ВН-УІІІ № 0024, виданим 20.09.1999;

2)визнати незаконними та скасувати 14 наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.10.2020 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0168, 0522883000:04:002:0169, 0522883000:04:002:0170, 0522883000:04:002:0171, 0522883000:04:002:0179, 0522883000:04:002:0181, 0522883000:04:002:0182, 0522883000:04:002:0185, 0522883000:04:002:0191, 0522883000:04:002:0193, 0522883000:04:002:0194, 0522883000:04:002:0195, 0522883000:04:002:0198, 0522883000:04:002:0200;

3)визнати недійсними 15 договорів купівлі-продажу земельних ділянок (зазначених вище, а також земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0201);

4)визнати недійсним договір оренди землі, укладений 20.11.2021 між селянським фермерським господарством «Дар» та ОСОБА_1 в частині передачі в оренду земельних ділянок (загальна кількість - 14) з кадастровими номерами 0522883000:04:002:0194, 0522883000:04:002:0200, 0522883000:04:002:0201, 0522883000:04:002:0198, 0522883000:04:002:0182, 0522883000:04:002:0170, 0522883000:04:002:0169, 0522883000:04:002:0195, 0522883000:04:002:0191, 0522883000:04:002:0185, 0522883000:04:002:0179, 0522883000:04:002:0168, 0522883000:04:002:0181, 0522883000:04:002:0193 та припинити ФГ «Дар» інше речове право (оренди) на них;

5)визнати незаконним та скасувати рішення 14 сесії 8 скликання Мурованокуриловецької селищної ради від 13.10.2021 № 1312;

6)визнати недійсними:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0242, укладений 29.04.2025 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та припинити право власності на земельну ділянку,

- договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0522883000:04:002:0243, укладений 29.04.2025 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , та припинити право власності на земельну ділянку;

7)визнати недійсними:

- договір оренди землі з кадастровим номером 0522883000:04:002:0242, укладений 29.04.2025 між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Дарлія», та припинити інше речове право (право оренди) на земельну ділянку,

- договір оренди землі з кадастровим номером 0522883000:04:002:0243 укладений 29.04.2025 між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Дарлія» та припинити інше речове право (право оренди) на земельну ділянку.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що у відповідності до правил ст. 185 ЦПК України позовну заяву слід залишити без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

У поданій до суду позовній заяві спочатку зазначено інформацію про позивача, його представника та чотирьох відповідачів, а потім знову зазначено інформацію про позивача, його представника та двадцятьох чотирьох відповідачів.

При цьому суддя враховує, що визначення відповідачів є правом позивача (наприклад, постанова Верховного Суду від 24 червня 2021 року в справі № 904/1039/20). За таких обставин на стадії відкриття провадження за цим позовом суддя позбавлена можливості самостійно визначити відповідачів.

Пункт 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вимагає зазначити у позовній заяві ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Представник позивача у поданому позові (до чотирьох відповідачів) зазначив, що позов не містить вимог майнового характеру.

В той же час, позовну заяву (до двадцяти чотирьох відповідачів) названо, в тому числі, «про визнання права», а однією з позовних вимог є вимога про визнання за ФГ «Світязь» права постійного користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 виснувала, що будь-який майновий спір має ціну, а різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього (п. 54).

Отже, позивачу слід зазначити ціну позову про визнання права постійного користування земельною ділянкою.

Пункт 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов`язує позивача у позовній заяві викласти зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, якщо позов подано до кількох відповідачів.

У позові не зазначено до якого відповідача заявлено вимогу про визнання за ФГ «Світязь» права постійного користування земельною ділянкою (хто не визнає цього права).

Пункт 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов`язує позивача викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги і зазначити докази, що підтверджують вказані обставини. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Представник позивача не виконав такі вимоги процесуального законодавства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у вересні 1999 року ОСОБА_5 отримав із земель запасу в постійне користування (для ведення фермерського господарства) земельну ділянку площею 33,88 га, розташовану на території Конищівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Цей факт посвідчується Державним актом на право постійного користування землею серія ВН - УШ № 0024, виданим 20.09.1999. 01.03.2000 ОСОБА_5 створив та зареєстрував Фермерське господарство «СВІТЯЗЬ», де є засновником та головою господарства по сьогоднішній день. У Статуті цього господарства зазначено, що його землі складаються, в тому числі, із землі, яка передана ОСОБА_5 на праві постійного користування.

Далі у позовній заяві констатується факт видання ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області наказів про передачу фізичним особам (відповідачам) земельних ділянок; про відчуження цих земельних ділянок первісними власниками на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ; про передачу цих земельних ділянок в оренду СФГ «Дар» та ФГ «Дарлія». У позовній вимозі заявлено про визнання незаконними і скасування наказів про передачу земель у власність, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих земель та їх оренди.

Однак, позов не містить викладу обставин, якими обґрунтовуються вимоги про визнання незаконними і скасування наказів про передачу земель у власність, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цих земель та їх оренди, і в позові не зазначено докази, що підтверджують такі обставини.

Зокрема, в порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позові відсутнє обґрунтування підстав для заявлення цих вимог саме ФГ «Світязь» (чому і яким чином ці накази про передачу земель у власність порушують права господарства; які права господарства порушують договори купівлі-продажу земельних ділянок; які підстави для недійсності кожного такого договору, а також договорів оренди) та не зазначені відповідні докази.

З цього приводу вважаю за необхідне роз`яснити, що на етапі відкриття провадження у справі суддя не досліджує і не перевіряє докази, а лише перевіряє позовну заяву на предмет, зокрема, наявності викладу в ній обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та перевіряє, чи зазначені ці докази в обґрунтуванні.

Пункт 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України зобов`язує позивача у позовній заяві зазначити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У поданій до суду позовній заяві додатками зазначено «1. додатки до позову ФГ Світязь ч. 1.pdf. 2. додатки до позову фг Світязь ч. 2.pdf. 3. Витяг з єдиного держреєстру юросіб ФГ Світязь.pdf. 4. додатки до позову фг Світязь ч. 3.pdf. 5. додатки до позову ФГ Світязь ч. 4.pdf. 6. Додатки до позовної заяви фг Світязь ч. 5.pdf. 7. 2021МФ13ВНМК000109 2.pdf. 8. ПК_0522883000040020143 1.pdf. 9. ПК_0522883000040020242 1.pdf. 10. ПК_0522883000040020243 1-1.pdf. 11. ПК_0522883000040020244 1 (1).pdf. 12. Квитанція про надсилання стороні ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ 39767547.pdf. 13. Квитанція про надсилання стороні СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "ДАР" 31733065.pdf. 14. Квитанція про надсилання стороні ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ДАРЛІЯ" 38343858.pdf. 15. Квитанція про надсилання стороні МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКА СЕЛИЩНА РАДА 04325974.pdf.».

Таким чином, серед додатків до позовної заяви представник позивача зазначає «додатки до позову».

Для усунення недоліків позовної заяви у розділі «Додатки» слід навести повний перелік доказів, які додаються до позовної заяви і які наведені в тексті позовної заяви як обґрунтування кожної обставини, на яку посилається позивач.

Крім того, частина 4 ст. 177 ЦПК України зобов`язує позивача до позовної заяви додати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представником позивача до позовної заяви долучено квитанцію від 13.10.2026 про сплату 18636,60 гривні судового збору «за подання заяви про забезпечення позову» і квитанцію про сплату 1664 гривні судового збору «за подання заяви про забезпечення позову».

Очевидно, першою квитанцією оплачено позовні вимоги.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір». Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

Вище в цій ухвалі, з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, зазначено, що заявлена у справі вимога про визнання права постійного користування земельною ділянкою є вимогою майнового характеру.

За таких обставин, в залежності від визначення ціни цієї частини позову позивачу слід буде сплатити судовий збір у розмірі, визначеному підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» для юридичних осіб (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) вирішував питання, що слід розуміти під термінопоняттям «вимога» та чи слід враховувати при його визначенні суб`єктний склад правовідносин, зокрема кількість відповідачів у справі. У цій постанові Верховним Судом зроблено такий правовий висновок: «Таким чином, при тлумаченні термінопоняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо».

У цій заяві заявлено вимоги: про визнання незаконними та скасувати 14 наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області і 1 рішення Мурованокуриловецької селищної ради, а також про визнання недійсними 17 договорів купівлі-продажу земельних ділянок і 3 договорів оренди земельних ділянок.

Отже, всього заявлено 35 позовних вимог немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3328 гривень.

Отже, за 35 позовних вимог немайнового характеру, які об`єднані в позові ФГ «Світязь», слід сплатити 116480 гривень, а якщо позов подано в електронній формі - застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених вище обставин, неможливий подальший рух позовної заяви. Позивачу слід надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, суддя

у х в а л и л а:

Позовну заяву Фермерського господарства «Світязь» с. Конищів Могилів-Подільського району Вінницької області (код ЄДРПОУ 30710293) про визнання права, визнання незаконним та скасування наказів та рішень, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, визнання недійсним договору оренди та припинення речового права залишити без руху.

Роз`яснити позивачу, що для усунення недоліків позовної заяви слід усунути недоліки, вказані в мотивувальній частині цієї ухвали, зокрема: виконати вимоги пунктів 2, 3, 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175, частин 4, 5 ст. 177 ЦПК України.

Доплатити судовий збір у залежності від визначення ціни позову та з урахуванням кількості вимог немайнового характеру на розрахунковий рахунок UA238999980313191206000002888 (отримувач: ГУК у Вінницькій області/смт Мур.Кур./22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів: 22030101, призначення платежу: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) і подати до суду відповідний платіжний документ.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви терміном у сім днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Якщо позивач усуне всі недоліки, вказані у цій ухвалі, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ______