Решение № 141103698, 28.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026Справа № 910/7448/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Тихоши Л.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовомОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» (03189, місто Київ, вул.Кішки Самійла, будинок 10/1, Ідентифікаційний код юридичної особи 45366423) до про1. Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20, Ідентифікаційний код юридичної особи 41946011); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ» (03189, місто Київ, вул.Кішки Самійла, будинок 7А, приміщення 65, 66, Ідентифікаційний код юридичної особи 30303467) усунення перешкод у користуванні майномПредставники:

від Позивача: Андрушко І.П. (представник на підставі ордеру);

від Відповідача-1: Кирищук В.П. (представник на підставі довіреності);

від Відповідача-2: Агбонгале О.С (представник на підставі довіреності);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (надалі також - «Відповідач-1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ» (надалі також - «Відповідач-2») про усунення перешкод у користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для усунення перешкод співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» у здійсненні права користування та розпоряджання спільним майном багатоквартирного будинку та прибудинковою територією, шляхом зобов`язання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звільнити приміщення VIIІ «Електрощитова» площею 12,7м2, яке є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, та розташоване в його цокольному поверсі, від точок обліку та лічильників на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення (NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620034; NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620021; Меркурий 230 ART-03 CLN № 31637391; Меркурий 230 ART-03 CLN № 32951758), щодо яких договір укладено зі стороннім споживачем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ», шляхом їх демонтажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 року відкрито провадження у справі №910/7448/26, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.07.2026 року.

01.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

06.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

08.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

09.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.

13.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача-2 надійшли заперечення.

15.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача-1 надійшли заперечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання позивача про витребування доказів залишено судом без розгляду, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 12.08.2026 року.

27.07.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 року відмовлено у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» про зміну предмета позову від 27.07.2026 року по справі №910/7448/26

12.08.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено у задоволенні клопотання Позивача про відкладення підготовчого судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2026 року.

24.08.2026 року через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшла заява про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "ВЕНЕЦІЯ" про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів повернуто Заявнику без розгляду.

02.09.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2026 року задоволено заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ВЕНЕЦІЯ 10/1" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

04.09.2026 року через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшла заява про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2026 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ "ВЕНЕЦІЯ" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено розгляд справи на 23.09.2026 року.

Судове засідання, призначене на 23.09.2026 року не відбулось у зв`язку оголошенням сигналу «Повітряна тривога».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2026 року відкладено судове засідання на 21.10.2026 року.

02.10.2026 року через систему "Електронний суд" від Відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Відповідача 2 про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 28.10.2026 року.

23.10.2026 року через систему "Електронний суд" від Позивача надійшли письмові пояснення.

В судовому засіданні 28 жовтня 2026 року представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представники Відповідачів заперечили проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено після закінчення судового розгляду за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 28 жовтня 2026 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

28.05.2019 року між та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс» на підставі заяви - приєднання №18/2/02/1/70585 від 28.05.2019 року було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1. (т.1 зворотна частина а.с.203-206, 208-215)

Рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», оформленим протоколом №1 від 01.10.2023 року, вирішено створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1». (т.1 а.с.58-61)

06.12.2023 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис №1000681020000066188 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1». (т.1 а.с.45)

Рішенням позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», оформленим протоколом №2 від 18.04.2024 року, вирішено передати з 1 липня 2024 р. всі функції з управління багатоквартирним будинком (у тому числі прибудинковою територією та вбудованим/вбудовано-прибудованим підземним паркінгом (гаражем)), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1, Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Венеція 10/1». Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Венеція 10/1» прийняти в управління з 1 липня 2024 р. багатоквартирний будинок (у тому числі прибудинкову територію та вбудований/вбудовано-прибудований підземний паркінг (гараж)), розташований за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1. Уповноважити Правління Об`єднання та Голову Правління вчинити для цього всі дії та підписати необхідні документи. З 1 липня 2024 р. управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1, ОСББ «Венеція 10/1» здійснювати самостійно, шляхом самозабезпечення. (т.1 а.с.62-76)

Згідно з п.1 розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», оформленим протоколом №2 від 18.04.2024 року, Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) секції А, секції Б, секції В, секції Г, секції Д, секції Е багатоквартирного будинку №10/1 на вул. Самійла Кішки в місті Києві, відповідно до Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку». (т.1 а.с.46-57)

Будинок - це єдина забудова, що утворена з шести секцій (секції А, секції Б, секції В, секції Г, секції Д. секції Е) багатоквартирного будинку №10/1 3г місцезнаходженням: місто Київ, вул. Самійла Кішки), які об?єднані спільною прибудинковою територією, що розташовані в межах земельної ділянки, що належить співвласникам Будинку на праві власності чи користування, елементами благоустрою, обладнанням, єдиною інженерною інфраструктурою (у тому числі трансформаторна підстанція), мають єдині вузли обліку постачання води, тепла та електроенергії, а також вбудований та вбудовано-прибудований підземний гараж (автостоянку) для машин, мотоциклів та інших транспортних засобів (Паркінгу). (пп.1 п.2 розділу І Статуту)

Згідно з п.13 розділу ІІ Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» метою створення Об?єднання є забезпечення й захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов?язків, належне утримання та використання спільного майна Будинку, забезпечення реалізації прав співвласників щодо Паркінгу, а також забезпечення його належного утримання, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Листом №30 від 25.04.2024 р. Позивач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ» про відмову з 1 липня 2024 р. від послуг з утримання/обслуговування, забезпечення санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану багатоквартирного будинку і споруд та прибудинкової території, вбудованого/ вбудовано-прибудованого підземного паркінгу (гаражу), які співвласникам та власникам машиномісць багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1 надавав виконавець таких послуг ТОВ «УК «Венеція» (колишня назва - ТОВ «Ліко-житлосервіс»). У зв`язку з відмовою від послуг з утримання/обслуговування ТОВ «УК «Венеція», розриваємо з 1 липня 2024 р. індивідуальні договори про надання послуг з утримання/обслуговування, забезпечення санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану багатоквартирного будинку і споруд та прибудинкової території, вбудованого/вбудовано-прибудованого підземного паркінгу (гаражу) укладені між співвласниками багатоквартирного будинку та власниками машиномісць, за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1 та виконавцем таких послуг ТОВ «УК «Венеція» (колишня назва - ТОВ «Ліко-житлосервіс»).». Вкаазний лист був отриманий Відповідачем-2 за вх. №373 від 25.04.2024 р. (т.1 а.с.77)

На підставі заяви-приєднання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» від 25.04.2024 року № 9130/3/01/2 між Позивачем та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1. (т.1 а.с.197)

Листами № 43 від 25.07.2024 року, № 70 від 23.10.2024 року Позивач просив ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» здійснити дії щодо передачі ОСББ ліній електропостачання та лічильників обліку і контролю, що забезпечують живлення цокольного поверху, в т.ч. паркінгу під багатоквартирним будинком та прибудинкової території, а також нежитлового приміщення - ресторану №726, загальна площа 1444,7 м2, власником якого згідно з Довідкою з державного реєстру є ТОВ «Територіальне міжгосподарче об`єднання «ЛІКО-ХОЛДІНГ». (т.1 а.с.137-138) У відповідь на який останній листом №69624/012 від 22.11.2024 року повідомив, що укладення договору здійснювалось за діючою схемою без зміни технічних параметрів з договору попереднього споживача, звернень від управляючої компанії щодо розірвання договору на вказані точки обліку

Заявою №193 від 13.05.2026 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» просило Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» усунути перешкоди у користуванні майном та звільнити приміщення VIIІ «Електрощитова» за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1. (т.1 а.с.143-146)

Листом №31418/012 від 09.06.2026 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» повідомило Позивача, що переукладення договору на ОСББ «Венеція 10/1» відносно об`єкта за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1 здійснювалось з урахуванням вимог законодавства, а ОСББ не надано доказів, що йому належить паркінг, а тому відсутні підстави для розірвання договору на вказаний об`єкт. (т.1 а.с.154-155)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що приміщення VIIІ «Електрощитова», є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. С. Кішки, 10/1, та розташоване в його цокольному поверсі, що підтверджується документами, які додані до даної заяви. З інформації, яка була надана ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі» на попередні звернення ОСББ «ВЕНЕЦІЯ 10/1», в приміщенні VIIІ «Електрощитова» розміщенні точки обліку та лічильники на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення. На вказані точки обліку та лічильники на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення договір укладено з ТОВ «УК «ВЕНЕЦІЯ» - компанія, що здійснювала обслуговування багатоквартирного будинку до створення ОСББ. Розміщення в приміщенні VIIІ «Електрощитова», яке є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. С. Кішки, 10/1, та розташоване в його цокольному поверсі, точок обліку та лічильників на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення щодо яких договір укладено зі стороннім споживачем ТОВ «УК «ВЕНЕЦІЯ», безпосередньо порушує права співвласників багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. С. Кішки, 10/1, в частині вільного володіння та користування майном - приміщенням VIIІ «Електрощитова», власником якого вони є. Проте, ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на підставі заяви-приєднання від 25.04.2024 № 9130/3/01/2 НЕ було передано ОСББ точки обліку та лічильники на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення, оскільки, за інформацією ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в приміщенні VIIІ «Електрощитова», яке є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. С. Кішки, 10/1 та розташоване в його цокольному поверсі, розміщені точки обліку та лічильники на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення іншого споживача - ТОВ «УК «ВЕНЕЦІЯ». За таких підстав, Позивач просить Суд усунути перешкоди співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» у здійсненні права користування та розпоряджання спільним майном багатоквартирного будинку та прибудинковою територією, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звільнити приміщення VIIІ «Електрощитова» площею 12,7м2, яке є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, та розташоване в його цокольному поверсі, від точок обліку та лічильників на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення (NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620034; NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620021; Меркурий 230 ART-03 CLN № 31637391; Меркурий 230 ART-03 CLN № 32951758), щодо яких договір укладено зі стороннім споживачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ», шляхом їх демонтажу.

Заперечуючи проти позову, Відповідач - 1 зазначає, що позовна заява не містить жодного належного та допустимого доказу того, що саме ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»: володіє спірним приміщенням; користується ним; обмежує доступ ОСББ до приміщення; перешкоджає користуванню спільним майном. Сам факт розміщення у приміщенні засобів комерційного обліку електричної енергії не свідчить про незаконне володіння або користування приміщенням оператором системи розподілу. Зазначені обставини позивачем не доведені. ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не є належним відповідачем у заявленому спорі. Позивач не довів незаконність розміщення спірних вузлів обліку. Із матеріалів позову вбачається, що точки комерційного обліку існують з моменту введення об`єкта в експлуатацію та використовувались попереднім споживачем протягом тривалого часу. Водночас жодного документа, який би підтверджував самовільне встановлення лічильників, порушення вимог проєктної документації, порушення вимог Кодексу систем розподілу, порушення вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, до позову не додано. Позивачем не надано технічного висновку щодо можливості демонтажу, проєкту перенесення вузлів обліку, нової схеми електропостачання, відомостей про місце подальшого встановлення обладнання, інформації щодо забезпечення безперервності електропостачання відповідних об`єктів.

Заперечуючи проти позову, Відповідач - 2 зазначає, що позивач не пояснює, яким чином демонтаж сприятиме захисту прав співвласників та реалізації статутних завдань ОСББ; не вказує на альтернативні способи розміщення демонтованого обладнання, наявність технічних умов заживлення будинку, паркінгу, прибудинкової території в обхід приміщення VIII «Електрощитова»; залишає поза увагою інтереси суміжних споживачів (в частині освітлення території) та власників паркомісць, які не є мешканцями будинку; не пояснює, у який спосіб ОСББ компенсує порушення системи постачання електроенергії до його будинку, прибудинкових територій, спірного паркінгу, в разі задоволення цього позову. Паркінг в якому розташовано приміщення VIII «Електрощитова», не є допоміжним приміщенням у багатоповерховому будинку, а отже і не є об`єктом, що належить на праві спільної сумісної власності співвласникам такого будинку. Розподіл електричної енергії для потреб паркінгу та зовнішнього освітлення за адресою: вул. Самійла Кішки, 10/1, здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого приєднано ТОВ «УК «ВЕНЕЦІЯ». ТОВ «УК «ВЕНЕЦІЯ» продовжує надавати послуги з утримання паркінгу за адресою вул. С. Кішки, 10/1 в м. Києві. Жодних доказів про звернення Позивача до оператора системи про підтвердження факту зміни власника (користувача) паркінгу де розташовано приміщення VIII «Електрощитова», до позову не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно із частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Схожі висновки викладені у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, де зокрема зазначається, що негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод.

За змістом статті 391 ЦК України негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у пункті 72 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та пункті 100 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Отже, визначальним для захисту права на підставі зазначеної норми є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з негаторним позовом, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, а суд має перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21, від 25.05.2021 у справі № 910/91/20.

Суд також зазначає, що підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 914/1770/21, від 07.06.2023 у справі № 904/1270/22 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

Крім того, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 викладено висновок про те, що одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову - це відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі № 910/9727/21.

Таким чином, наведені правові позиції Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду свідчать про те, що позивачем за негаторним позовом може бути власник, у якого знаходиться майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися таким майном. Водночас умовою застосування негаторного позову є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими способами.

Судом встановлено, що рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», оформленим протоколом №1 від 01.10.2023 року, вирішено створити Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1». (т.1 а.с.58-61)

06.12.2023 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис №1000681020000066188 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1». (т.1 а.с.45)

Рішенням позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», оформленим протоколом №2 від 18.04.2024 року, вирішено передати з 1 липня 2024 р. всі функції з управління багатоквартирним будинком (у тому числі прибудинковою територією та вбудованим/вбудовано-прибудованим підземним паркінгом (гаражем)), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1, Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Венеція 10/1». Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Венеція 10/1» прийняти в управління з 1 липня 2024 р. багатоквартирний будинок (у тому числі прибудинкову територію та вбудований/вбудовано-прибудований підземний паркінг (гараж)), розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Уповноважити Правління Об`єднання та Голову Правління вчинити для цього всі дії та підписати необхідні документи. З 1 липня 2024 р. управління багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1, ОСББ «Венеція 10/1» здійснювати самостійно, шляхом самозабезпечення. (т.1 а.с.62-76)

Згідно з п.1 розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», затвердженого рішенням позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1», оформленим протоколом №2 від 18.04.2024 року, Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) секції А, секції Б, секції В, секції Г, секції Д, секції Е багатоквартирного будинку №10/1 на вул. Самійла Кішки в місті Києві, відповідно до Закону України «Про об?єднання співвласників багатоквартирного будинку». (т.1 а.с.46-57)

Будинок - це єдина забудова, що утворена з шести секцій (секції А, секції Б, секції В, секції Г, секції Д. секції Е) багатоквартирного будинку №10/1 3г місцезнаходженням: місто Київ, вул. Самійла Кішки), які об?єднані спільною прибудинковою територією, що розташовані в межах земельної ділянки, що належить співвласникам Будинку на праві власності чи користування, елементами благоустрою, обладнанням, єдиною інженерною інфраструктурою (у тому числі трансформаторна підстанція), мають єдині вузли обліку постачання води, тепла та електроенергії, а також вбудований та вбудовано-прибудований підземний гараж (автостоянку) для машин, мотоциклів та інших транспортних засобів (Паркінгу). (пп.1 п.2 розділу І Статуту)

Згідно з п.13 розділу ІІ Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» метою створення Об?єднання є забезпечення й захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов?язків, належне утримання та використання спільного майна Будинку, забезпечення реалізації прав співвласників щодо Паркінгу, а також забезпечення його належного утримання, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

В силу ст.ст. 316, 319, 322 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати ОСББ (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

За змістом ч.ч. 5, 6 ст. 5 Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» замовник будівництва, колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком або його обслуговування/утримання, протягом 30 календарних днів з дня направлення відповідного звернення особою, уповноваженою співвласниками багатоквартирного будинку, забезпечує передачу співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку: одного комплекту проектної документації на будівництво та іншої технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства; інформації та документів щодо діючих гарантійних зобов`язань стосовно будівельних робіт, виконаних під час будівництва та експлуатації багатоквартирного будинку, включаючи термін дії гарантійних зобов`язань, відомості про виконавця робіт, обсяг гарантійних зобов`язань тощо. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За приписами ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Частиною 14 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Судом встановлено, що 28.05.2019 року між та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліко-Житлосервіс», яке змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ», на підставі заяви - приєднання №18/2/02/1/70585 від 28.05.2019 року було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1. (т.1 зворотна частина а.с.203-206, 208-215, 249) Схема електропостачання будинку за адресою: вул. С. Кішки, 10/1 погоджена проектно-технічною документацією (Технічне рішення № 46823/6 мікрорайон від 01.04.2015)

Листом №367 від 25.04.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ» просило Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з 01.07.2024 року виключити з Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1 точки обліку згідно з додатком 1. (т.1 а.с.251-252)

Листом №31366/3/01/2 від 23.05.2024 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ» про припинення електропостачання, у зв`язку з розірванням договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії за особовим рахунком №3202971, за об`єктами, що розташовані за адресою: вул. С. Кішки, буд. 10/1, секц. А, Б. В. Г.Д. Е. (т.1 а.с.254)

Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Згідно з абзацами 1-4 п. 4.27 ПРРЕЕ у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

Згідно з п.2.1.8 ПРРЕЕ для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії заявник у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки має надати оператору системи такі документи:

1) заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об`єкта та реквізитів заявника та наявності паспорта точки розподілу/передачі;

2) для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), роздрукований із мережі Інтернет, або копію довідки, або копію виписки з ЄДР;

для фізичних осіб: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);

3) копію документа, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об`єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії (у разі відсутності об`єкта споживача), крім випадків укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

4) у разі смерті побутового споживача, особа (спадкоємець), що звертається для укладення договору, має надати копію довідки від нотаріуса, що підтверджує подання заяви про прийняття спадщини.

Переважне право на укладення такого договору має право особа (спадкоємець), яка проживає за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача, та надасть документальне підтвердження місця реєстрації або довідку органів місцевого самоврядування про місце фактичного проживання за адресою місцезнаходження об`єкта побутового споживача;

5) копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (витяг з установчого документа про повноваження керівника (для юридичних осіб), копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;

6) копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов`язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок);

7) довідку про обсяги очікуваного споживання електроенергії окремо за кожною площадкою вимірювання споживача (крім побутових споживачів).

Для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку заявник має надати оператору системи такі документи:

копії статуту та рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - якщо функції з управління багатоквартирним будинком здійснюються об`єднанням співвласників;

копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком або копію рішення відповідного органу про обрання управителя багатоквартирного будинку - у разі якщо функції з управління багатоквартирним будинком здійснюються фізичною особою - підприємцем або юридичною особою - суб`єктом підприємницької діяльності, яка за договором чи на підставі рішення відповідного органу забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

У разі укладення за двома та більше об`єктами споживача одного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживач подає документи, передбачені підпунктом 3 цього пункту, за кожним із об`єктів споживача.

У разі смерті побутового споживача, особа (спадкоємець), яка у встановленому законом порядку скористалася правом на подання заяви про прийняття спадщини, до складу якої входить об`єкт побутового споживача, до моменту набуття права власності на нього, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, має право укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з оператором системи за умови надання відповідних документів, передбачених цим пунктом.

Вказаний договір укладається на умовах діючого договору споживача і діє до моменту звернення спадкоємця, після набуття права власності на об`єкт побутового споживача з наданням копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства України, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, попередній споживач повинен повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1 не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору.

Проте, матеріали справи не містять, а Відповідачами в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розірвання попереднього Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1 на точки обліку та лічильники на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення, що розташовані в приміщенні «літ.» VIIІ «Електрощитова» секція 3Е, за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1. Більше того, у поданому відзиві на позовну заяву Відповідач-2 зазначав, що розподіл електричної енергії для потреб паркінгу та зовнішнього освітлення за адресою: вул. Самійла Кішки, 10/1, здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, до умов якого приєднано ТОВ «УК «ВЕНЕЦІЯ», ТОВ «УК «ВЕНЕЦІЯ» продовжує надавати послуги з утримання паркінгу за адресою вул. С. Кішки, 10/1 в м. Києві.

На підставі заяви-приєднання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» від 25.04.2024 року № 9130/3/01/2 між Позивачем та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1. (т.1 а.с.197, 19-44)

Під час розгляду даної справи Сторони у поданих заявах по суті спору підтвердили, що точки обліку та лічильники на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення розташовані в приміщенні «літ.» VIIІ «Електрощитова» секція 3Е, за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1, яке належить співвласникам Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1». Крім того, дана обставина підтверджується долученими до матеріалів позовної заяви технічним паспортом на паркінг, Додатками до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. (т.1 а.с.93-98, 289-296, 298-299)

У відзиві на позовну заяву Відповідач-1 зазначає, що відповідно до умов договору для розрахунку обсягу розподілу електричної енергії використовуються дані 28 засобів обліку встановлених на загальнобудинкове навантаження, а також навантаження насосної, ІТП, АПГ та вбудованих приміщень, укладення договору здійснювалося за діючою схемою без зміни технічних параметрів з договору попереднього споживача.

Абзацами 6 та 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства.

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу електричної енергії.

Суд звертає увагу, що при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем обрано такий спосіб захисту порушеного права, як усунення перешкод співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» у здійсненні права користування та розпоряджання спільним майном багатоквартирного будинку та прибудинковою територією, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звільнити приміщення VIIІ «Електрощитова» площею 12,7м2, яке є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, та розташоване в його цокольному поверсі, від точок обліку та лічильників на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення (NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620034; NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620021; Меркурий 230 ART-03 CLN № 31637391; Меркурий 230 ART-03 CLN № 32951758), щодо яких договір укладено зі стороннім споживачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ», шляхом їх демонтажу.

Суд звертає увагу, що позов власника майна про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов) відповідає способу захисту, визначеному у пункті 3 частини другої статті 16 ЦК України, - припинення дії, яка порушує право. Цей спосіб захисту пов`язаний зі вчиненням іншою особою незаконних дій, спрямованих на порушення права, належного особі. Однією з умов застосування негаторного позову є відсутність між сторонами спору договірних відносин.

В той же час, Судом встановлено, що між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» та Приватним акціонерним товариством «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1, що виключає можливість застосування конструкції статті 391 Цивільного кодексу України у даному випадку, оскільки в разі наявності таких відносин власник здійснює захист порушеного права власності зобов`язально-правовими способами.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав і законних інтересів осіб, прав та законних інтересів суб`єктів господарювання визначені у статті 16 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Отже, визначений статті 16 Цивільного кодексу України перелік способів захисту порушених прав та інтересів не є вичерпними.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до Суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов`язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред`явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Отже, обрання позивачем певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Суд зазначає, що Позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Така правова позиція вже неодноразово висловлювалися Верховним Судом та узагальнено викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19, від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки Верховного Суду сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Додатково в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Таким чином, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, відповідати встановленим обставинам.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача в цих правовідносинах, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Подібні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, у постановах Верховного Суду від 07 травня 2024 року у справі № 910/11383/23, від 11 лютого 2025 року у справі № 922/985/24, від 13 травня 2026 року у справі № 903/689/25.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що в кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог, але, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).

З огляду на наведені вище положення законодавства, враховуючи обставини справи, що розглядається, Суд зазначає, що фактично існує спір щодо визначення статусу паркінгу, зокрема, чи є він допоміжним приміщенням у багатоквартирному будинку по вул. Самійла Кішки, 10/1 у м. Києві, належності точок комерційного обліку, правомірності укладення договорів з попереднім споживачем споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1. В той же час, вирішення спору між сторонами є можливим, зокрема, шляхом розірвання попереднього Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, буд. 10/1 на точки обліку та лічильники на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення, що розташовані в приміщенні «літ.» VIIІ «Електрощитова» секція 3Е, за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1; зміни схеми електропостачання або зміни організації комерційного обліку електроенергії.

Суд звертає увагу, що при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження неправомірності розміщення спірних вузлів обліку в паркінгу та в приміщенні «літ.» VIIІ «Електрощитова» секція 3Е за адресою: вул. Самійла Кішки, 10/1 в м. Києві, самовільного встановлення лічильників, порушення вимог проєктної документації, порушення вимог Кодексу систем розподілу, порушення вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії під час їх встановлення. Також Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження можливості демонтажу точок обліку та лічильників на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення (NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620034; NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620021; Меркурий 230 ART-03 CLN № 31637391; Меркурий 230 ART-03 CLN № 32951758, які знаходяться в приміщенні VIIІ «Електрощитова» площею 12,7м2 за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1 з огляду на вимоги Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії з метою забезпечення безперервності електропостачання відповідних об`єктів.

З огляду на викладене, заявлена Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» вимога про усунення перешкод співвласникам багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, в особі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» у здійсненні права користування та розпоряджання спільним майном багатоквартирного будинку та прибудинковою територією, шляхом зобов`язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звільнити приміщення VIIІ «Електрощитова» площею 12,7м2, яке є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Кішки Самійла, буд. 10/1, та розташоване в його цокольному поверсі, від точок обліку та лічильників на навантаження паркінгу та шафи зовнішнього освітлення (NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620034; NIK 2303 art t.1200.mc.11 № 10620021; Меркурий 230 ART-03 CLN № 31637391; Меркурий 230 ART-03 CLN № 32951758), щодо яких договір укладено зі стороннім споживачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ», шляхом їх демонтажу, не може бути задоволена. Так, обраний Позивачем спосіб захисту порушеного права не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, оскільки задоволення заявлених у даній справі позовних вимог не призведе до відновлення прав Позивача, а рішенням суду має вирішуватись саме питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин.

Під час розгляду даної справи Судом не здійснюється оцінка поданих Позивачем висновку експерта №23 від 04.11.2024 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом Галай О.Р., (т.1 а.с.111-134) та Відповідачем - 1 висновку експерта за результатами проведення буівельно-технічної експертизи №С2068/06-2025 від 04.06.2025 року, складеного судовим експертом Малим О.В. (т.2 а.с.21-31), оскільки вказані документи не впливають на суть прийнятого рішення у даній справі. Крім того, Судом розглянуті подані Позивачем докази, зокрема, сертифікат про відповідність закінченого будівництвом об`єкта на вул. Академіка Костичева, Академіка Вільямса, Маршала Конєва у Голосіївському районі м. Києва, акт готовності об`єкта до експлуатації, технічний паспорт на паркінг, гр.прим.№726, гр.прим.№725 за адресою: м. Київ, вул. Самійла Кішки, 10/1, довідки про фінансування, акт прийому-передачі житлового будинку від 27.04.2018 року, акт готовності об`єкта до експлуатації від 19.07.2018 р. (т.1 а.с.84-88, 93-98, 106-110, зворотна частина а.с.189, 191-193) на підтвердження віднесення паркінгу до допоміжних приміщень будинку, оскільки в межах даної справи Судом не досліджується питання віднесення паркінгу до допоміжних приміщень з огляду на відмову в задоволенні позову в межах обраного Позивачем способу захисту порушеного права.

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ» про усунення перешкод у користуванні майном є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ВЕНЕЦІЯ 10/1» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ВЕНЕЦІЯ» про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02 листопада 2026 року.

Суддя О.В. Чинчин